Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
история.docx
Скачиваний:
26
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
156.03 Кб
Скачать

17.Утворення Української Козацької держави у роки Визвольної війни середини хvіі ст.

На визволених від магнатів і шляхти землях була ліквідована польсько-шляхетська адміністративно-політична система і склалася нова воєнно-адміністративна і політична система, формувалася українська національна державність. В основу цих перетворень були покладені традиції Запорізької Січі. Уся територія визволених українських земель поділялася на полки і сотні, які одночасно були і адміністративними, і військовими одиницями. Формально уся повнота влади на території України належала загальновійськовій раді, але з часом усі головні питання життя Запорізького війська вирішувала старшинська рада.

Після переможного 1648 р. і повернення Б. Хмельницького до Києва відносини між шляхетською Польщею й українським повсталим народом залишалися напруженими. Річ Посполита і Б. Хмельницький готувалися до подальшої боротьби. У такий напружений час Б. Хмель­ницький посилює дипломатичну діяльність. Підтримуючи союз із татарами, у січні 1649 р. він посилає своє перше посольство в Росію, веде переговори з представниками польського уряду на чолі з українським магнатом Адамом Киселем.

18.Б.Хмельницький і його роль у формуванні Української Козацької держави.

Богдан Хмельницький - видатний політик і полководець, творець Української козацької держави

Богдан Хмельницький - одна з найяскравіших постатей української історії. Діяльність видатного гетьмана - гнучкого політика, вправного дипломата, досвідченого полководця - не тільки визначила подальшу долю

України, але і помітно вплинула на європейську політичну життя, змінила її розвиток.

Основним досягненням діяльності Хмельницького стало відродження Української держави. Саме у відновленні незалежної держави, яке об'єднало б всі етнічні українські землі і було б спадкоємцем Київської Русі, вбачав гетьман результати очоленої ним Національно-визвольної війни. Тому побудова держави, формування всіх його ланок відбувалося під його особистим керівництвом.

В руках гетьмана зосереджувалася виконавча і судова влада. Він, зокрема, скликав Генеральну і старшинського раді, видавав універсали, брав участь у судочинстві (саме при гетьмані діяв Генеральний військовий суд), займався фінансовою системою, за рішенням ради розпочинав війну, вів мирні переговори, керував дипломатичними зв'язками з іншими державами та розвідувальною службою, був головнокомандувачем збройних сил.

Керувати всіма справами внутрішнього управління і зовнішньої політики гетьманові допомагало уряд - генеральна старшина, яка фактично виконувала функції кабінету міністрів і одночасно генерального військового штабу.

Безперечною заслугою Богдана Хмельницького було й те, що весь український народ, незважаючи на станові інтереси, виступив єдиною як ніколи силою в боротьбі за національне визволення.

При гетьманстві Хмельницького на території Української держави були ліквідовані магнатське та шляхетське землеволодіння, фільварково-панщину система господарювання, кріпосницькі відносини. Абсолютна більшість селян отримало особисту свободу, право спадкового володіння землею та сільськогосподарськими угіддями, а також можливість вступати до козацького стану.

Гетьман став творцем української армії, яка ні в чому не поступалася європейським арміям (а в деяких аспектах і перевершувала їх). Він вів ряд новацій в організації війська, тактиці ведення бою, домігся створення допоміжних служб і т. д. Вміле використання традиційних методів ведення війни (зокрема запорізького козацтва) і нових методів бойових дій дозволило гетьману провести військові операції, які стали зразком полководницького мистецтва ( зокрема, це стосується битви під Батогом у травні 1652 р.).

Богдан Хмельницький відрізнявся і яскравими дипломатичними здібностями. Протягом війни він саме дипломатичними заходами добився ізоляції Польщі і налагодив добрі стосунки з рядом сусідніх держав, забезпечив Україні допомогу Криму, досяг доброзичливого нейтралітету Туреччини й Трансільванії, примусив Молдавію розірвати союз з Польщею, готував союз зі Швецією, зав'язав дружні стосунки з Венецією. Врахувавши несприятливу зовнішньо-і внутрішньополітичну ситуацію кінця 1653 р., загрожувала існуванню Української держави, Богдан Хмельницький, щоб зберегти головне досягнення Національно-визвольної війни, в 1654 р. сприяв укладенню українсько-московської угоди. Але після Вілвнского московсько-польського перемир'я 1656 р., показав справжні наміри московського царизму щодо України, Хмельницький вдався до пошуком нових союзників, зокрема Трансільванії та Швеції.