§ 1. Поняття і сутність законодавчої влади

■

У відповідності із теорією поділу влади, законодавча влада є одним із проявів єдиної верховної влади і являє собою одну із трьох самостій­них, формально незалежних гілок державної влади. За Ш. Монтеск'є, законодавча влада являє собою першу владу і є однією із трьох само­стійних, формально незалежних гілок влади.

Як самостійна гілка державної влади в Україні, законодавча влада характеризується рядом ознак, які відрізняють її від інших гілок державної влади. Ці ознаки обумовлені функціональним призначен­ням названої гілки державної влади. До характерних ознак законодав­чої влади належать наступні.

1. Законодавча влада являє собою легітимну владу. Вона формуєть­ ся і уповноважується на здійснення державної влади безпосередньо народом України, що, відповідно до Конституції, є єдиним джерелом всієї влади. Правомірність, законність здійснення органом законодав­ чої влади - Верховною Радою України своїх повноважень, визнаєть­ ся і підтверджується народом, як єдиним джерелом всієї влади, який безпосередньо формує орган законодавчої влади.

2. Основне призначення законодавчої влади полягає у забезпечен­ ні законодавчого регулювання суспільних відносин, тобто, у розроб­ ці і прийнятті законів — актів, що, після Конституції України, мають найвищу юридичну силу стосовно всіх нормативно-правових актів держави.

Виходячи із сутності принципу поділу влади, з його послідов­ної реалізації, що передбачає запровадження механізму стримувань і противаг у побудові і діяльності органів, які представляють всі три гілки державної влади, законодавчі повноваження, ні за яких обставин не можуть делегуватися органам виконавчої чи судової влади або орга­нам місцевого самоврядування. Таким чином, здійснення законодавчої функції становить прерогативу органу законодавчої влади.

3. Однією із найважливіших ознак законодавчої влади є її представ­ ницький характер. Він знаходить прояв у тому, що народні депутати, які обрані безпосередньо громадянами країни до органу законодавчої влади - Верховної Ради України, є представниками всього Українсько­ го народу у парламенті. Отже, Верховна Рада, як єдиний орган зако-

201

Р озділ 9.

н одавчої влади, є найвищим представницьким органом всього Укра­їнського народу.

4. Законодавча влада здійснює повноваження установчого харак­ теру, які за змістом істотно відрізняються від однойменних повно­ важень інших гілок влади. Установча діяльність законодавчої влади полягає в тому, що ця гілка влади: по-перше, засновує органи вико­ навчої і судової влади, систему місцевого самоврядування, встанов­ лює інші інститути держави і державності; по-друге, бере участь у їх формуванні.

Так, орган законодавчої влади, шляхом прийняття законів, визначає порядок утворення і діяльності, обсяг компетенції Уряду України, консти­туційного Суду України, судів загальної юрисдикції, органів місцевого самоврядування тощо. Водночас, за участю Українського парламенту формуються Конституційний Суд України та інші органи судової влади, Кабінет Міністрів України, органи місцевого самоврядування тощо.

5. Характерною ознакою законодавчої влади є здійснення нею контрольної функції. Це функція парламентського контролю, що здій­ снюється в межах, визначених Конституцією України та законом. Наприклад, контроль Верховної Ради України за організацією вико­ нання Кабінетом Міністрів України Закону Про Державний бюджет України на нинішній рік.

. § 2. Парламент

Згідно із теорією поділу влади, яка в тій чи іншій мірі знайшла своє відображення у конституціоналізмі будь-якої демократичної краї­ни, носієм верховної законодавчої влади виступає парламент. Як носій верховної законодавчої влади, парламент займає домінуюче місце у системі органів державної влади. У переважній більшості країн світу парламент має статус загальнонаціональної, виборної, законодавчої установи держави, що відображено у їхніх конституціях. Як орган, що увібрав у себе зазначені визначальні якості й характеристики, парла­мент втілює засади представництва інтересів різних груп і прошарків суспільства, а отже, виступає у якості однієї із провідних інституцій в державному механізмі кожної країни.

На сьогоднішній день, за даними Міжпарламентського союзу, парламенти діють у понад 160 країнах світу. За змістом діяльності вони є насамперед органами законодавчої влади.

202