1 Анатомія голови
Череп
Череп варто розглядати як частину перших сегментів, що підвергнулись значній зміні, хребетного стовпа.
1-дах черепа; 2-лобова кістка; 3-бугор лобової кістки; 4-тім'янна кістка; 5-надбрівна дуга; 6-скронева кістка; 7-вивицний відросток лобової кістки; 8-очниця; 9-кістка носа; 10-лобово-основний відросток лобової кістки; 11-грушоподібний отвір носа; 12-вивицна кістка; 13-верхнєщелепна кістка; 14-луночковий край верхньої щелепи; 15-зовнішня коса лінія; 16-нижнєщелепний кут; 17-луночковий край нижньої щелепи; 18-підборідний бугор щелепи;
Рисунок 1.1- Кістки черепа. (вид попереду)
1-сагітарний шов; 2-тим'яна кістка; 3-потилична кістка; 4-верхня вийна лінія; 5-зовнішний потиличний бугор; 6-сосцовий відросток; 7-нижнєшелепний кут.
Рисунок 1.2 - Кістки черепа. (вид позаду).
Череп складається із двох чітко помітних частин, а саме: — черепної коробки (мозковий череп), звід якої також називається дахом черепа; у ній міститься головний мозок; — лицьової частини, що носить також назву вісцерального черепа, у якому міститься ряд внутрішніх органів: очні яблука, язик і т.п. Черепна коробка складається з восьми кісток: лобової, ґратчастої, основної й потиличної кісток, двох тім'яних і двох скроневих кісток (рис. 1.1, 1.2).
Лицевий череп складається з 14 кісток, а саме шести парних кісток: верхньощелепних, носових, вивицних кісток, нижніх носових раковин, піднебінних і слізних кісток, а також двох непарних кісток: сошника, який разом з іншими кістками утворює верхньощелепний масив, тісно спаяний із черепною коробкою, і, нарешті, нижньої щелепи, єдиної кістки, що володіє рухливим зчленуванням. Інші кістки черепа зв'язані між собою за допомогою нерухомих зчленувань.
М'язи голови
М’язи голови можна умовно розділити на два види: жувальні та мімічні (рис. 1.3, 1.4).
Жувальні м'язи не відрізняються від звичайних кісткових м'язів, мають ту ж будову й рельєф, помітний крізь шкіряний покрив. З м'язів, що приводять у рух нижню щелепу, ми згадаємо лише два поверхово розташованих м'язи: жувальний і скроневий м'яз. Жувальний м’яз квадратної форми бере свій початок на вивичній дузі та прикріплюється внизу до нижньощелепного кута. У худих форма цього м'яза виявляється чітко в момент його дії. Жувальний м'яз служить для жувальних рухів, зближаючи зуби нижньої щелепи із зубами верхньої щелепи. Відкриттю рота сприяє поряд із власною тягою нижньої щелепи скорочення цілого ряду інших м'язів. Скроневий м'яз віялоподібної форми прикріплюється за допомогою сухожилля до вінцевого відростка нижньої щелепи. Тіло м'яза проходить під вивицною дугою й прикріплюється до кістки на всьому протязі скроневої западини. Передній і задній краї прикріплення фактично обмежують скроневу яму. Цей м'яз піднімає нижню щелепу.
Мімічні м'язи досить тонкі і не утворюють рельєфів на поверхні шкіри, однак мають велике значення, оскільки визначають розвиток шкірних складок і їхнє переміщення, сприяючи, таким чином, різним вираженням обличчя. У зв'язку із прикріпленням цих м'язів до шару шкіри обличчя та черепної коробки ці м'язи носять також назву шкіряних або підшкірних м'язів. Лобові м'язи — м'язи уваги, парні, прикріплюються з вивороту до шкірного покриву брів; угорі зрощені із черепним апоневрозом — сухожильною пластинкою, що покриває череп. Скорочуючись, лобові м'язи активно піднімають брови, що веде до появи на чолі ряду горизонтальних зморшок, від чого обличчя може здобувати вираження зневаги, легкого презирства, уваги, подиву, переляку.
1-лобовий м'яз; 2-м'яз вуха; 3-м'яз гордіїв; 4-круговий м'яз ока; 5-м'яз носа(поперечна частина); 6-8 - квадратні м'язи верхньої губи; 9-круговий м'яз рота; 10-вивицний м'яз; 11-м'яз сміху; 12-м'яз підборіддя; 13-трикутний м'яз рота; 14-жувальний м'яз; 15- потиличний м'яз.
Рисунок 1.3. - М'язи голови. (вид збоку).
З м'язів носа варто згадати: м'яз гордіїв, що бере свій початок на носових хрящах і кістках і прикріплюються до шкіри в міжбрівній області. Цей м'яз обумовлює появу поперечних складок у міжбрівній області, тобто робить дію, зворотну дії м'яза, що зморщує брови. Таким чином, цей м'яз сприяє мімічному вираженню хворобливих переживань або погрози.
1-лобовийм'яз; 2-м'яз болі; 3-м'яз гордіїв; 4-м'яз вуха; 5-круговий м'яз ока; 6-м'яз носа(поперечна частина); 7,8-квадратний м'яз верхньої губи; 9-вивицний м'яз; 10,11- м’яз щоки; 12-великий вивицний м'яз (м'яз сміху); 13-жувальний м'яз; 14-трикутний м'яз рота; 15-круговий м'яз рота; 16- м'яз підборіддя;
Рисунок 1.4 - М'язи голови. (вид попереду).
М'яз носа (поперечна частина) трикутної форми. Вершина трикутника відповідає верхній частині носа, тим часом як підстава трикутника прикріплюється до шкіри крил носа. Скорочення цього м'яза розширює ніздрі, беручи участь, таким чином, у вираженні чуттєвості.
М'яз, що зморщує брови (м'яз болю), парний, починається від надперенісся й тягнеться до середини брови, де прикріплюється. Тягне внутрішній кінець брови усередину й вверх, найчастіше переламуючи брову під кутом; над бровою утворить паралельні їй зморшки; якщо брова утворить злам, зморшки теж вигибаються під кутом; якщо брова не перегнулася - зморшки тягнуться без зламу. При скороченні обох мускулів брови зближаються догори й між ними утворяться вертикальні зморшки: найбільш характерне в цьому русі - підйом внутрішніх кінців брів, чим мускул болю різко відрізняється від мускула гордіїв, що опускає внутрішні кінці брів. Залежно від відчуттів напруга мускула виражає або затаєний біль, або болісні спогади, або болісний фізичний біль.
Круговий м'яз ока, парним, плоским, широким м'язовим кільцем оточує очницю, лежить на її кісткових краях, злегка западаючи вглиб, і переходить на віка. Частина кругового м'яза, що лежить на віках, називається віковою частиною: вона дуже тонка, її волокна лежать паралельними дугами від внутрішнього кута ока до зовнішнього. При скороченні волокна вікової частини випрямлюються й зближають краї вік, закриваючи око; дія це відбувається без усякого зусилля, наприклад, коли людина засипає. Зовнішня частина кругового м'яза, що лежить на краях очниці, називається очноямковою частиною. Вона складається з концентричних м'язових волокон, які оточують вікову частину: починається у внутрішньому куті очниці від лобової кістки, обходить навкруги очницю й знову прикріплюється у тому же місці. При слабкому скороченні злегка давить на віка, зближаючи їх, — виходить примружування. При сильному скороченні всього кругового м'яза очноямкова частина сильно давить на віка, вікова частина теж скорочується — при цьому в зовнішньому куті ока з'являються зморшки, які йдуть радіусами. Верхні волокна очноямкової частини можуть скорочуватися ізольовано без різкого зусилля: у такому випадку вони випрямляють брови й злегка опускають їх. надаючи особі вираження роздуму, міркування; тому верхня ділянка очноямкової частини кругового м'яза ока найчастіше носить самостійна назва м'яза міркування. (Не плутати з вираженням, викликуваним м'язом гордіїв.) Крім того, будучи антагоністом лобового м'яза, м'яз міркування, опускаючи брови, згладжує зморщечки й тим самим вносить у міміку додатковий відтінок, необхідний для поглибленого міркування, — момент заспокоєння (згадаємо вираження «чоло прояснилося»).
Великий вивицний м'яз бере свій початок на щічній поверхні вивицної кістки й прикріплюється до шкіри кута рота. При скороченні цей м'яз тягне назовні і догори кут рота, обумовлюючи появу складки у вигляді латинської букви 5, що надає особі вираження веселості, сміху.
Плоский щічний м'яз, довгасто-чотирикутної форми, тягне кут рота убік, підтримуючи тонус щік і беручи участь, таким чином, у жувальних рухах і видуванні повітря ротом.
Трикутний м'яз рота, почасти покриваючий підборідний м'яз, тягне кут рота донизу та назовні, надаючи особі вираження суму. При більше сильному скороченні цей м'яз обумовлює вираження презирства.
Круговий м'яз рота утворений круговими волокнами, розташованими в товщі губ. Цей м'яз володіє переважно дією, що веде до змикання рота (ротової щілини). Відкривання рота обумовлене рядом інших м'язів, розташованих радіально навколо губ: собачий м'яз, квадратний м'яз верхньої губи, великий та малий вивицні м'язи, м'яз сміху, щічний м'яз, трикутний м'яз рота, підборідний м'яз. М'язи, що піднімають ніздрі й верхню губу, розташовані в борознах, що відокремлюють ніс від щоки, роблять дію, що відповідає їхній назві. З мімічної точки зору ці м'язи розглядаються як м'язи плачучи. Круговий м'яз рота оточує ротову щілину. У кутів рота цей м'яз переходить у волокна щічного м'яза. Круговий м'яз рота складається із двох половин - на півколових м'язів рота; з'єднуючись, вони утворять кільцеподібний м'яз, що є антагоністом щічного м'яза, а також всіх м'язів, дія яких спрямовано до розкриття губ. Периферична частина кругового м'яза рота скорочує губи для свисту, У тих випадках, коли це скорочення відбувається одночасно зі скороченням чотирикутного м'яза нижньої губи, з'являється - головним чином у дітей - вираження надутості, розпещеності.
Підборідний м'яз тягне нижню губу донизу, обумовлюючи одночасно її вивертання назовні й сприяючи появі вираження відрази.
Мімічні м'язи представляють особливе значення для художника, що повинен знати їх з анатомічної точки зору, щоб зуміти правильно передати психічні переживання, що відбиваються на особі моделі, і своєрідний характер створеної їм людської голови.
Вушна раковина утворена вушним хрящем, обтягнутим шкірою. Нижня частина юшка-мочка (часточка) хряща не містить. Вільний край вушної раковини утворює закрутку, загнуту усередину; закрутка починається двома ніжками, які йдуть: передня зі шкіри щоки, а задня із глибини вушної раковини. Паралельний закрутці валик називається проти закруткою; віна угорі утворює поглиблення, яка має назву трикутна ямка. Проти закрутку обмежує порожнина або поглиблення вушної раковини, у глибині якої починається слуховий прохід. Поперед цієї порожнини виступає козелок, напроти нього лежить менш помітний виступ - проти козелок. Вухо лежить спереду соскоподібний відростка, за краєм ділянки нижньої щелепи. Козелок перебуває нижче початку вивицної дуги, мочка — значно вище кута нижньої щелепи. При побудові бічної поверхні голови найбільша опуклість (якщо йти попереду назад) перебуває посередині вивицної дуги, потім поверхня загортається назад і стає менш опуклою. Підстава вуха перебуває за закінченням вивицної дуги й за краєм жувального м'яза.