Подання окремих видів текстового матеріалу

Текстовий матеріал наукового твору досить різноманітний. До елементів, які при своєму оформленні вимагають особливих техніко-орфографічних правил, відносять числівники, буквенні позначення, цитати, посилання тощо.

Посилання в тексті дипломної (кваліфікаційної) роботи на номер таблиці, сторінки, ілюстрації, розділу пишуть скорочено і без знака “№”, наприклад: табл.4, с.23, рис.2, розд.1. Якщо вказані слова не супроводжуються порядковим номером, то їх слід писати в тексті повністю, без скорочень, наприклад: “таблиця показує, що…”, “із рисунка видно, що…” і т.д.

Посилання на окремий розділ роботи, що не входить до будови даної фрази, береться в дужки і ставиться на початку скорочення “див.”.

Окрему групу посилань складають бібліографічні посилання. Бібліографічне посилання – сукупність бібліографічних відомостей про цитований, розглядуваний або згадуваний в тексті документа інший документ (його складова частина або група документів), необхідні для його загальної характеристики, ідентифікації та пошуку.

Якщо текст цитується не по першоджерелу, а по іншому виданню, то посилання слід починати словами “Цит. по:” або “Цит. по кн.:” або “Цит. по ст.:”.

Коли від тексту, якого стосується посилання, не можна здійснити плавний логічний перехід до посилання, оскільки із тексту не зрозумілий логічний зв’язок між ними, то користуються початковим словом “Див.”.

Коли потрібно підкреслити, що джерело, на яке робиться посилання, - тільки одне із багатьох, де підтверджується або висловлюється, або ілюструється положення основного тексту, то в таких випадках використовують слова “Див., наприклад,”.

Коли потрібно вказати, що посилання представляє додаткову літературу, вказують “Див. також:”. Коли посилання наводиться для порівняння, вживають “Порів.:”. Якщо в посиланні робота більш детально висвітлює порушене в основному тексті питання, пишуть “Про це детальніше див.:”.

За місцем розміщення відносно основного тексту дипломної (кваліфікаційної) роботи бібліографічні посилання бувають:

• внутрішньотекстові, які є невід’ємною частиною основного тексту;

• підрядкові, тобто винесені із тексту вниз сторінки;

• затекстові, тобто винесені за текст всього твору або його частини.

Внутрішньотекстові посилання використовуються, коли значна частина посилання ввійшла в основний текст дипломної (кваліфікаційної) роботи так органічно, що вилучити її з цього тексту неможливо, не замінивши цей текст іншим. У цьому випадку в дужках зазначаються тільки вихідні дані і номер сторінки, на якій надруковано цитоване місце, або тільки вихідні дані (якщо номер сторінки вказано в тексті), або тільки номер сторінки (якщо посилання повторне).

Наприклад:

Цей вид корпорацій так характеризується в книзі Т.Кашаніної “Хозяйственные товарищества и общества: правовое регулирование внутрифирменной деятельности” (М., 1995): “Напівпублічними вважаються корпорації, які служать загальним потребам населення, наприклад, корпорації в сфері постачання населення газом, водою, електроенергією, залізничні корпорації і т.ін.” (С.24).

Підрядкові посилання (виноски) на джерела використовуються в тексті дипломної (кваліфікаційної) роботи, коли посилання необхідні по ходу читання, а всередині тексту їх розмістити неможливо, або небажано, щоб не ускладнювати читання і не утруднювати пошуки при наведенні довідки.

У тих випадках, коли студент наводить посилання в кінці кожної сторінки своєї дипломної (кваліфікаційної) роботи у вигляді підрядкових посилань, для зв’язку їх з текстом використовують знаки виносок у вигляді зірочки або цифри. Якщо посилань більше чотирьох, то використовувати зірочки недоцільно.

Підрядкові посилання (виноски) друкуються з абзацного відступу арабськими цифрами без лапок і розміщують вверху рядка. Від основного тексту підрядкові посилання відокремлюється суцільною лінією.

Знак виноски, якщо примітка відноситься до окремого слова, повинен стояти безпосередньо біля цього слова, якщо ж вона відноситься до речення (або групи речень), то – в кінці. По відношенню до розділових знаків знак виноски ставиться перед ними (за винятком знаків запитання і оклику, а також трьох крапок).

При оформленні посилань можна використовувати наскрізну нумерацію (послідовно для всього тексту роботи), або їх нумерацію для кожної сторінки окремо (роздільна нумерація). Можлива й нумерація посилань окремо по кожному розділу теми.

Посилання на використані літературні джерела рекомендується оформлювати у відповідності з вимогами бібліографічного опису друкованих творів. Посилання складаються на мові тексту видання. У бібліографічних посиланнях використовується, як правило, короткий опис джерела.

Так, при цитуванні із монографії, написаної одним автором слід вказувати прізвище та ініціали автора, назву монографії, місце, де вона видана, рік видання і сторінку, з якої взято цитату. Наприклад:

________________________________

¹ Дзера О.В. Розвиток права власності громадян в Україні. - К., 1996.-С.108

Посилання на інші види джерел мають наступний вигляд:

• монографія двох або трьох авторів

________________________________

¹ Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності України.- К., 1998.- С.47

² Губарева М.Н., Сельчук В.В., Кунина А.А. Ум, честь и совесть нашей эпохи.- М.,1979.- С.24

• монографія чотирьох та більше авторів

________________________________

¹ Аграрне законодавство України: проблеми ефективності. - К., 1998.- С.7

• багатотомне видання

________________________________

¹ История русской литературы: В 4 т. М., 1982. Т.3. С.80

• патентні документи

________________________________

¹ Пат. 4601572 США, МКИ G 03 B 27/74/. Microfilming system with zone controlled adaptive lighting / Wise David S. (США)

• автореферат дисертації

________________________________

¹ Семерак О.С. Цивільно-правові аспекти регулювання та взаємного захисту іноземних інвестицій на практиці України, Угорщини, Польщі та Словаччини: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. - Ужгород, 1999.- С.12

• стандарти

________________________________

¹ ГОСТ 7.1-84. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления. - М., 1984.- С.68

² Звіт у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення: Державний стандарт України № б/н від 01 січня 1996 року

• збірка наукових праць

________________________________

¹ Іваненко Л.М., Дзера О.В. Особливості відшкодування моральних збитків, завданих покупцеві внаслідок придбання товару низької якості / В кн.: Мале підприємництво і ринок в Україні: Зб. наукових праць. - К., 1997.- С.201

• словник

________________________________

¹ Юридичний словник-довідник. - К., 1996.- С.75

• енциклопедія

________________________________

¹ Лунц Л.А. Международное частное право // БСЭ. - М., 1988.- Т.12.- С.324

• стаття в журналі

________________________________

¹ Селіванов В. Проблема методологічної обґрунтованості вітчизняного правознавства та юридичної практики // Право України.- 1998.- №12.- С.37

• матеріали судової практики

________________________________

¹ Архів Ужгородського районного місцевого суду. - 2001.- Справа №2-37/01

При кількох посиланнях на одне джерело на одній і тій же сторінці, якщо вони розташовані підряд, достатньо, не повторюючи його назву, написати: “Там само. - С. ...”. Наприклад:

________________________________

¹ Короткова Л. Яким має бути розмір аліментів на дітей // Право України. -1992. - №8. - С.21

² Там само. - С.22

При одночасному посиланні на кілька творів одного автора між описом джерел вживаються слова “його ж”. Наприклад:

________________________________

¹ Малеин Н.С. Возмещение вреда, причиненного личности. - М., 1965. - С.211; його ж. Общие вопросы гражданско-правового положения личности / Гражданско-правовое положение личности в СССР. - М., 1975.- С.37-46; його ж. Гражданский закон и права личности в СССР. - М., 1981.- С.111; його ж. Охрана личных (неимущественных) прав граждан // Развитие советского гражданского права на современном этапе. - М., 1986.- Гл. 8.- С.210

При посиланнях на нормативно-правові акти зазначається тільки джерело, в якому було опубліковано нормативно-правовий акт, дату, номер і сторінку. Наприклад:

_________________________________

¹ Відомості Верхової Ради України. - 1994. - №1. - Ст.4

Посилання повинно здійснюватися тільки на офіційне джерело. Так, згідно з Регламентом Верховної Ради України та Указом Президента України “Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності” від 10 червня 1997 року такими визнаються: “Відомості Верховної Ради України”, “Урядовий кур’єр”, “Президентський вісник”, “Голос України” та “Офіційний вісник України”.

Посилання на один і той же нормативно-правовий акт в дипломній (кваліфікаційній) роботі робиться тільки один раз. Це означає, що якщо в роботі вже зроблено посилання на джерело, в якому опубліковано конкретний нормативний акт, повторно посилатись на це ж джерело не потрібно.

Слід мати на увазі, що не прийнято робити посилання на Конституцію України, Цивільний, Кримінальний та інші кодекси України. Відомості про використання цих нормативних актів необхідно вказувати у тексті дипломної (кваліфікаційної) роботи.

У тих випадках, коли студенту доводиться оперувати великою кількістю джерел, застосовуються затекстові посилання.

У дипломних роботах гуманітарного характеру часто використовується цифрова і словесно-цифрова форма запису інформації.

Однозначні кількісні числівники, якщо при них нема одиниць виміру, пишуться словами. Наприклад: три гілки влади (не: 3 гілки влади), у чотирьох країнах (не: у 4 країнах).

Багатозначні кількісні числівники пишуться цифрами, за виключенням числівників, якими починається абзац, такі числівники пишуться словами.

Числа із скороченим позначенням одиниць виміру пишуться цифрами. Наприклад: 10 м, 15 кг. Після скорочення “м”, “кг” і т.д. крапка не ставиться.

При перерахуванні однорідних чисел (величин і відношень) скорочене позначення одиниць виміру ставиться тільки після останньої цифри. Наприклад: 5, 10 і 15 м.

Кількісні числівники при записі арабськими цифрами не мають відмінкових закінчень, якщо вони супроводжуються іменниками. Наприклад: на 10 сторінках (не: на 10-ти сторінках).

При написанні порядкових числівників потрібно дотримувати наступні правила. Однозначні і багатозначні (прості і складені) порядкові числівники пишуться словами. Наприклад: перший, тридцять перший, сотий.

Порядкові числівники, що входять до складу складних слів, в наукових текстах пишуться цифрами. Наприклад: 10-тонний вантаж, 20-відсоткова ставка.

При перерахуванні декількох порядкових числівників відмінкове закінчення ставиться тільки один раз. Наприклад: державні радники юстиції 1 та 2-го рангів.

Порядкові числівники, позначені арабськими цифрами, не мають відмінкових закінчень, якщо вони стоять після іменника, до якого відносяться. Наприклад: на рис.2, в таблиці 4.

Порядкові числівники при записі римськими цифрами для позначення порядкових номерів століть, кварталів, партійних з’їздів відмінкових закінчень не мають. Наприклад: ІІ квартал (не: ІІ-й квартал), ХХ століття (не: ХХ-те століття).

В дипломних роботах часто зустрічаються скорочення. Скорочений запис слів використовується тут з метою скорочення об’єму тексту, що обумовлене стремлінням в його мінімальному об’ємі дати максимум інформації. Якщо у роботі використано понад п’ять умовних позначень (абревіатур, символів, скорочень, які не є загальноприйнятими), то це зазначається на окремому аркуші, який розташовується перед текстом роботи.

При скороченому запису слів використовуються три основні способи: 1) залишається тільки перша (початкова) буква слів (рік –р.); 2) залишається частина слова, відкидається закінчення і суфікс (український – укр.); 3) пропускається декілька букв в середині слова, замість яких ставиться дефіс (університет – ун-т).

Скорочуючи слова, потрібно мати на увазі, що скорочення повинно закінчуватись на приголосну і не повинно закінчуватись на голосну, на букву “й” і на м’який знак.

Для підтвердження власних доказів посиланням на авторитетне джерело або для критичного розбору того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. При цьому необхідно точно відтворювати цитований текст, оскільки найменше скорочення уривку, що наводиться, може викривити зміст, який було в нього вкладено автором.

Загальні вимоги до цитування наступні:

• текст цитати береться в лапки і наводиться в тій граматичній послідовності, в якій його подано в джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, в лапки не беруться. У цих випадках вживається вираз “так званий”;

• цитування повинно бути повним, без довільного скорочення цитованого тексту і без викривлення думки автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без викривлення цитованого тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться в будь-якому місці цитати (на початку, в середині, в кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

• при цитуванні кожна цитата повинна супроводжуватись посиланням на джерело;

• при непрямому цитуванні (при переказі, при викладенні думок інших авторів своїми словами) слід бути гранично точним у викладенні думок автора і давати відповідні посилання на джерело;

• якщо необхідно виразити ставлення студента до окремих слів або думок цитованого тексту, то після них ставляться знак наголосу або знак запитання, які беруться у дужки;

• якщо студент, наводячи цитату, виділяє в ній слова, він повинен спеціально обумовити це, тобто, після пояснювального тексту ставиться крапка, потім вказуються ініціали автора дипломної (кваліфікаційної) роботи, а весь текст береться в дужки. Варіантами таких застережень є наступні: (підкреслено мною. – О.Г.), (курсив наш. – О.Г.).

Ініціали студента ставляться також і після пояснення, введеного в текст цитати, якщо без нього взята поза контекстом цитата незрозуміла.

Наприклад:

“Вона (система загальних судів Франції. – О.Г.) включає в себе Касаційний суд, апеляційні суди і суди, які розглядають різні категорії справ в першій інстанції.”

Якщо цитата повністю відтворює речення цитованого тексту, то вона починається з великої букви, крім випадків, коли ця цитата представляє собою частину речення автора дипломної (кваліфікаційної) роботи. Якщо цитата відтворює тільки частину цитованого тексту, то після відкриваючих лапок ставлять три крапки.