Загальний аналіз крові
Рентгенографія легень
Дослідження ФЗД
Шкіряні тести зі специфічними алергенами
Все перераховане
Задача № 5
Дитина, 14 років має давній анамнез захворювання бронхіальною астмою. Постійно користується інгалятором (сальбутамол). Погіршення стану розпочалось 5 годин тому після початку ремонту в квартирі (олійна фарба). З’явився напад ядухи. Використання інгалятора призвело до посилення бронхоспазму: з’явилась блідість, збудження, тахікардія.
При огляді: дитина займає вимушене положення, ротом ловить повітря, акроціаноз, експіраторна задишка 36 за хвилину за участю додаткових м’язів. Пульс 140 ударів за хвилину, артеріальний тиск 130 на 90 мм рт. Ст.. Перкуторно – коробковий звук. Зменшення меж відносної серцевої тупості. При аускультації – сухі, свистячі хрипи, дихання проводиться мозаїчно, тони серця послаблені, акцент 2 тону над легеневою артерією.
Дайте відповіді на запитання:
Оцінити важкість загострення бронхіальної астми:
Середньої важкості.
Важкий.
Астматичний статус.
2. В якій послідовності слід призначити лікування?
Еуфілін внутрішньовенно.
Інгаляцію в2 агоніста.
Кортикостероіди внутрішьовенно
Відхаркуючі засоби
Киснетерапія
Адреналін підшкірно.
3.Повторні епізоди ядухи у хворого можуть виникати при:
Вірусній інфекції.
Впливі холоду.
При дії різних запахів.
Фізичному навантаженні.
Все перераховане.
4.В період ремісії хворому слід призначити тривалу терапію:
В2 агоністами.
Кетотіфеном.
Інталом.
Пролонгованими теофілінами.
Інгаляційними кортикостероїдами.
Задача №6
Дитина 5 років, страждає на бронхіальну астму, легку персистуючу 2 роки (напади 1 -2 рази на місяць, знімаються сальбутамолом). Базисну терапію не отримує. Поступає до стаціонару з вираженою задишкою, свистячими хрипами, втягуванням міжреберних проміжків при диханні. Бригада невідкладої допомоги провела інгаляцію сальбутамола тричі з інтервалом 20 хвилин, задишка не зменшилась.
Дайте відповіді на запитання:
Призначте стартову терапію.
Складіть алгоритм дій в разі відсутності ефекту.
Призначте базисну терапію.
Задача № 7
Дитині 6 років, поступає до стаціонару зі скаргами на кашель, важке дихання, які турбують дитину 2 дні.
Об’єктивно:
T 36,6. При огляді: шкіра бліда, в диханні приймають участь міжреберні м’язи, роздуваються крила носа, дитина сидить спираючись на руки, нахилившись вперед; дихання шумне, чутно на відстані.
При аускультації: ЧД 36 за хвилину, видих значно посилений, з обох боків велика кількість переважно свистячих хрипів на видиху.
Перкуторно: коробковий звук з обох боків.
З анамнезу відомо, що дитина до 1, 5 років стаждала на дитячу екзему, з 2 років часто хворіє на обструктивний бронхіт. При ретельному вивченні амбулаторної карти за 4 роки зафіксовано 24 бронхіти, 22 з них обструктивні, 18 бронхітів не супроводжувались температурою. З приводу бронхіту дитина 20 разів отримувала антибіотики. В комплексній терапії отримувала но шпу, ацетілцистеін, інгаляції з травами. Лікувалась амбулаторно.
Дайте відповіді на питання:
Поставити попередній діагноз.
Призначте стартову терапію.
Задача №8
Хлопчик, 2, 5 років. Поступив до стаціонару зі скаргами на t 39, 2 , кашель, важке дихання на протязі 2 днів.
З анамнезу відомо, що за останні пів - року дитина тричі хворіла на обструктивний бронхіт, двічі на стеноз гортані, ці захворювання супроводжувались високою температурою, катаральними явищами, задишкою. З 2 років відвідує дитячий садок, з того моменту почав хворіти. На обліку у ЛОРа з приводу аденоїдних вегетацій, рецидивуючого аденоідиту.
Об’єктивно: Дитина лімфатичної конституції, має надмірну вагу ( 90 центиль), катаральні явища у носоглотці, ЧД 40 за хвилину, видих посилений, багато свистячих хрипів, переважно на видиху, перкуторно – коробковий відтінок звуку.
Обстежений.
В аналізі крові: ер. 2,5 Т\л, Нв 1оог\л, лейкоцити 4, 0 Г\л, е 5%, п 3%, с 17%, л 65%, м 10%, Шое 10 мм\год. Рівень загального IgЕ 10 U\l (норма), в імунограмі ознаки напруження гуморального імунітету. Алерготестування (IgE, IgG специфічні реакції), патології не виявили.
Дайте відповіді на запитання:
Поставте діагноз.
Призначте стартове лікування.
Складіть план диспансерного спостереження та профілактичних заходів.
Задача №9 Дівчинка, 14 років. Поступає в стаціонар зі скаргами на утрудне дихання, особливо видих, кашель, порушення дихання через ніс. Вчора була висока температура, яка погано збивалась парацетамолом, але після використання аспірину t швидко знизилась, дитина заснула. Прокинулась серед ночі від відчуття перешкоди диханню.
З анамнезу відомо, що дитина знаходиться на диспансерному обліку у ЛОРа з приводу цілорічного риніту, поліпозу носа, рецидивуючого гаймориту. Поліпи видалені рік тому.
На протязі останніх 9 -10 місяців у дитини з’явилися напади утрудненого дихання, частіше вночі, 1 -2 рази на 2 -3 місяці. Два рази була ядуха.
Мати дівчинки пов’язує початок нападів з явищами артриту, на фоні якого виник перший напад. З приводу артриту приймала кларитин, диклофенак. Алергологічний діагноз не обтяжений.
Об’єктивно:
T36,6, Катаральні явища у носоглотці. ЧД 34 за хвилину, грудна клітка роздута, в диханні приймає участь додаткова мускулатура. Аускультативно - дихання з подовженим видихом, багато свистячих хрипів, переважно на видиху. Перкуторно – коробковий відтінок звуку. В аналізі крові еозинофілія (15%). SaО2=92%, максимальна швидкість повітряного потоку на видосі - 56% від норми, форсований об’єм видоху за першу секунду - 62% від норми.
Дайте відповідь на запитання:
Поставте діагноз.
Обгрунтуйте діагноз.
Який провокуючий фактор призвів до старту хвороби?
призначте базисну терапію.
Задача №10
Дівчинка, 13 років. Поступає в стаціонар зі скаргами на утрудненого дихання, особливо видих, кашель. Дитина страждає на бронхіальну астму персистуючу середньоважку, напади переважно вночі 1 – 2 рази на місяць, постійно приймає пролонговані метілксантини, пролонговані ІГКС.
З анамнезу життя відомо, що дитину також турбують ззага, відрижка, які часто провокуються горизонтальним положенням, або переї данням. На першому році життя часті зригування, паганий набор маси.
Об’єктивно:
T 36.6. ЧД 36 за хвилину. Шумне дихання, чутно на відстані, посилений видих, дитина бліда, периоральний ціаноз. . Ортопное. Аускультативно : багато свистячих хрипів на видиху, багато вологих крупних та середніх на вдиху. При перкусії коробковий відтінок звуку. SаО2 – 76%.
Дайте відповіді на запитання:
Який вплив мають метилксантини , в2 агоністи на сфінктерний апарат ШКТ?
Поставте супутній діагноз, обґрунтуйте.
Призначте лікування.
Задача №11.
Дитині 10 місяців. Мати дитини скаржиться на t 38, 2, кашель, нежить, шумне дихання. Хворіє 2 добу. При огляді:
Хлопчик лімфатичної конституції, блідий, на щоках, стегнах шкіра суха, місцями з ліхеніфікацією; шумний та подовжений видих чутно на відстані. Об’єктивно: яскраві катаральні явища в носоглотці.
ЧД 44 за хвилину, в диханні приймає участь додаткова мускулатура, дихання жорстке, багато вологих середньопухирчастих хрипів на вдосі та свистячих переважно на видиху. Задишка змішана. Перкуторно коробковий відтінок звуку. Подібний стан у дитини 2й раз. Кожного разу піднімається температура, з’являються катаральні явища. В аналізі крові : ер. 3, 2 т\л, нв 100 г\л, лейк. 6Г\л, е 5%, п 1%, с 19%,л 72%, м 8%, ШОЕ 4мм\год..
Дайте відповіді на запитання:
Поставте діагноз, обґрунтуйте.
Розпишіть лікування.
Складіть план диспансерного спостереження та профілактичні заходи.
Задача № 12.
Дитина, 11 місяців. Мати дитини скаржиться на кашель, шумне дихання.
З анамнезу хвороби відомо, що дитина хворіє 2 дні, початок раптовий, утруднене дихання з’явилось через 2 години після прїзду до бабусі. Після ретельного розпитування з’ясувалося, що у бабусі живе кіт , в кімнаті, де спало дитя сиро, на стелі грибок , а подушки, на яких спала дитина містять пух. До бабусі приїхали вдруге, в перший раз дитина теж хворіла, діагноз – бронхіт, t не було, тоді отримувала ін’єкційний антибіотик.
З анамнезу життя відомо, що дитина з народження на штучному вигодовуванні (суміш Детолакт), В1 місячному віці перенесла пневмонію, отримала 3 антибіотики, в лікарні знаходилась 5 тижнів, з 2 місяців атопічний дерматит, середньоважкий (періодично отримує мазі з кортикостероїдами).
З сімейного анамнезу відомо, що у батька дитини поліноз, у бабусі по лінії мами нейродерміт та бронхіальна астма.
Об’єктивно : кашель малопродуктивний, частий; при огляді дитина збуджена, під час крику з’являється периоральний ціаноз. Дихання шумне, чутно на відстані, додаткова мускулатура приймає участь в акті дихання. ЧД 48 за хвилину, аускультативно видих подовжений (жорстке дихання), багато вологих середньо пухирчастих хрипів на вдосі та видосі, свистячі хрипи на видиху. Перкуторно відтінок коробкового звуку. ЧСС 130 за хвилину, тони серця звучні, ритмічні. Шкіра суха , місцями з ліхеніфікацією, на щоках кірки, без ексудації. Катаральних явищ у носоглотці немає. Живіт м’який. Печінка на 2 см виступає з під реберної дуги. Фізіологічні випорожнення в нормі.
В аналізі крові: Hb -124 г/л. еритроцити - 4,2 Т/л, лейкоцити - 8,0 Г/л, паличкоядерні - 2%, сегментоядерні - 25%, лімфоцити - 59%, моноцити - 2%, еозинофіли - 12%. SaО2=92%.
Рентгенологічно: ознаки підвищеної прозорості легеневих полів. В аналізі харкотиння - скопичення еозинофілів. В загальному аналізі сечі - без патологічних змін.
Дайте відповіді на запитання:
Поставте діагноз, обґрунтуйте.
Які додаткові обстеження необхідні?
Складіть план профілактичних засобів.
Задача № 13
Дитина 3 роки.
Скарги на свербіж очей, чхання, нежить, кашель. Ці скарги турбують 2 тижні, лікування, яке призначив ЛОР (віброцил, аквамаріс, сінупрет), результату не дали.
При зборі анамнезу, з’ясувалось, що такі ж скарги були в тому році і саме наприкінці квітня.
З сімейного анамнезу відомо, що у дідуся поліноз, а у племінника мами часті обструктивні бронхіти.
Об’єктивно: виражені катаральні прояви у вигляді набряклих та червоних очей, рінореї серозним вмістом, гіперемії слизової зіву. При аускультації в помірній кількості свистячі хрипи на видиху. Перкуторно ясний легеневий звук. Шкірні покриви чисті. Живіт м’який. Фізіологічні випорожнення в нормі.
Дайте відповіді на запитання:
Поставте попередній діагноз.
Які додаткові дослідження необхідні для остаточного діагнозу?
Призначте лікування .
Призначте профілактичні заходи.
Питання:
1. В чому суть імунологічної теорії БА ?
2. В чому суть теорії блокади бета-рецепторів?
3. Клініка бронхіальної астми.
4. Принципи лабораторної та функціональної діагностики бронхіальної астми.
5. Особливості бронхіальної астми у дітей молодшого віку.
6. Диференціальний діагноз даного захворювання.
7. Які препарати запропоновані для лікування респіраторних алергозів, виходячи з теорії
блокади бета-рецепторів?
8. Які особливості клініки обструкції у дітей ранього віку?
9. Які існують методики виявлення атопічної реактивності організму?
10. Суть методу специфічної діагностики респіраторних алергозів.
11. Показання до специфічної гіпосенсебілізації.
12. Які фактори ризику астматичного стану при важкому приступі БА?
13. Які особливості лікування астматичного стану у дітей?
14. Які методи медикаментозної профілактики дихальної алергії у дітей найбільш ефективні?
Питання:
1. В чому суть імунологічної теорії БА ?
2. В чому суть теорії блокади бета-рецепторів?
3. Клініка бронхіальної астми.
4. Принципи лабораторної та функціональної діагностики бронхіальної астми.
5. Особливості бронхіальної астми у дітей молодшого віку.
6. Диференціальний діагноз даного захворювання.
7. Які препарати запропоновані для лікування респіраторних алергозів, виходячи з теорії
блокади бета-рецепторів?
8. Які особливості клініки обструкції у дітей ранього віку?
9. Які існують методики виявлення атопічної реактивності організму?
10. Суть методу специфічної діагностики респіраторних алергозів.
11. Показання до специфічної гіпосенсебілізації.
12. Які фактори ризику астматичного стану при важкому приступі БА?
13. Які особливості лікування астматичного стану у дітей?
14. Які методи медикаментозної профілактики дихальної алергії у дітей найбільш ефективні?