ЗМІСТ

Вступ

1. Характеристика бази практики………………………………………………..8

2. Характеристика об’єкта дослідження………………………………………..11

3. Оцінка впливу автомобільного транспорту на навколишнє природне середовище……………………………………………………………………….15

4. Аналіз дослідження шумових характеристик транспортного потоку……..15

5. Шляхи вирішення проблем…………………………………………………...17

5.1. Нормування шуму в будівлях………………………………………………30

5.2. Санітарно-гігієнічні, технічні та екологічні норми……………………….31

5.3. Автомобільна техніка з більш високими екологічними характеристиками………………………………………………………………..39

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

До розробки принципів проектування екоміста і житла в умовах мінімального впливу шуму обов’язково слід поставити акцент на забрудненні шумом автотранспортними потоками міста, оскільки саме він займає одну з найбільш об’ємних частин впливу від зовнішніх джерел шуму.

1. Характеристика бази практики

Інститут геологічних наук НАН України започатковано від Українського науково-дослідного геологічного інституту Народного Комісаріату освіти УРСР, створеного в 1926 р. у Києві на базі геологічних установ, які існували в системі Академії наук УРСР та Наркомосу УРСР. Засновником і першим директором Українського науково-дослідного геологічного інституту був академік П.А. Тутковський. У 1927 р. у Києві було створено Національний геологічний музей УРСР на чолі з академіком АН УРСР П. А. Тутковським. У 1930 р. Український науково-дослідний геологічний інститут було передано Академії наук УРСР, а з 1934 р., після об'єднання з музеєм, заклад отримав назву Інститут геології АН УРСР. Свою сучасну назву Інститут має з 1939 р.

Дослідження в Інституті спрямовані на розробку фундаментальних геологічних проблем, вирішення актуальних питань мінерально-сировинного комплексу України (паливно-енергетичних, водних ресурсів, твердих корисних копалин), обґрунтування наукових основ збереження та покращення навколишнього середовища, вивчення проблем Світового океану. Значні напрацювання Інститут має в галузях: загальної геології, палеонтології, палеоботаніки, стратиграфії, геотектоніки, літології, палеоструктурної, космічної, інженерної, морської геології, геології нафтогазоносних провінцій, вугільних родовищ, гідрогеологічних проблем, техногенної гідрогеології, геоекології.

Основні результати досліджень:

– обгрунтовано вчення про планетарні розломи літосфери Землі;

– засновано новий напрям у фундаментальних теоретичних проблемах літогенезу – літогеодинамічний аналіз басейнів породоутворення, який є підґрунтям визначення закономірностей нафтогазоносності та рудоносності;

– розроблено геоісторичну модель фанерозою України;

– закладено основи біостратиграфії докембрію;

– визначено геологічні критерії прогнозу та пошуків корисних копалин;

– виявлено закономірності формування водообміну в гідрогеологічних структурах України в природних і техногенно порушених умовах;

– обґрунтовано теоретичні і методологічні аспекти міграції забруднювачів в геологічному середовищі;

– створено цифрові геолого-геохімічні карти Чорного і Азовського морів;

– впроваджено новітні технології для вивчення геологічного середовища Антарктиди;

– виконується комплекс досліджень з вивчення, прогнозування та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Науковий Центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук Національної академії наук України був створений 20 травня 1992 року за ухваленням Президії НАН України № 150 на базі структурних підрозділів Інституту геологічних наук та Київського інституту космоаерометодів для проведення і розвитку фундаментальних і прикладних наукових досліджень Землі дистанційними методами (ДЗЗ) .

Основні напрями наукових досліджень Центру:

– теоретико-методичні і прикладні дослідження природних ресурсів під час пошуку, розвідки та розробки родовищ корисних копалин із застосуванням дистанційних методів аерокосмічного базування;

– створення наукових основ аерокосмічного екологічного моніторингу території України з розробкою фізико-математичних моделей випромінювання та розсіювання в різних діапазонах спектру, обумовлених земними утвореннями (рослинність, грунти, вода, повітря);

– теоретичне обгрунтування та експериментальна перевірка нової бортової апаратури і технологій дистанційного зондування земних утворень в різних діапазонах спектра для вирішення природоресурсних та екологічних завдань;

– міжнародна кооперація в дистанційних дослідженнях Землі для залучення передового зарубіжного досвіду, апаратури і технологій для потреб розвитку народного господарства та охорони навколишнього середовища України;

Вперше в Україні узагальнено теоретико-методичні основи застосування матеріалів космічної зйомки для вирішення актуальних завдань раціонального природокористування, зокрема, для пошуку покладів нафти і газу на суші і шельфі, оцінки фітосанітарного стану та пожежонебезпечності лісів, прогнозування стану і врожайності зернових культур, стану екосистем. Розроблені та застосовані нові ефективні методи і технології синергетичної інтерпретації матеріалів сучасних аерокосмічних гіперспектральних зйомок.

В Центрі було обгрунтовано та розроблено концептуальну модель функціонування космічної системи дистанційного зондування Землі «Січ»; модель впливу параметрів космічних систем ДЗЗ на якість одержуваної інформації ДЗЗ та модель впровадження інформації ДЗЗ в еколого-господарський моніторинг з урахуванням соціально-економічної складової. Розроблено методики формування та оптимізації орбітального будови многоспутнікових угруповань космічних систем ДЗЗ;

Також були створені нові технології пошуку покладів вуглеводнів на суходолі та шельфі на базі матеріалів космозйомки, проведена їх апробація в умовах Дніпровсько-Донецької западини з високим відсотком достовірності прогнозу (83%), розроблено методичні основи оцінки геоекостану промислових центрів (Нікополя, Борислава, Києва, Кривого Рогу) на основі матеріалів ДЗЗ.