3. Встановлення категорії небезпечності підприємства та уточнення розмірів санітарно-захисної зони

Категорію небезпечності підприємств (КНП) обчислюємо за формулою (24):

(25)

КНП = (92 /1)^0.9 + (57/ 0,04)^1.3 + (8 / 0.003)^1.3 + (28 / 0.05)¹ = 15873

Після цих розрахунків можна встановити, що Чернівецький цегельний завод №3 належить до II категорії небезпечності і, відповідно, стандартна СЗЗ становить 500м.

Уточнення розмірів стандартної СЗЗ проводимо з урахуванням «рози вітрів» за формулою:

L_сан^` = L_cан (P / P₀) (25)

Таблиця 6. Результати розрахунку уточненої санітарно-захисної зони

Напрям вітру	Пн	ПнС	С	ПдС	Пд	ПдЗ	З	ПнЗ
P	6,8	2,7	20,4	15,2	4,8	7	10,9	32,3
P/P0	0,54	0,22	1,63	1,21	0,38	0,56	0,87	2,6
Lсанст	500	500	500	500	500	500	500	500
Lсан(Х)	700	700	700	700	700	700	700	700
Lсан	270	110	815	605	190	280	435	1300

4. Визначення кількості та місць розташування постів спостережень за станом атмосферного повітря

Площа Чернівецької області: 28,1 км².

Кількість населення: 1 722 997 осіб.

Площа басейну: 3340 км².

Звідси кількість населення басейну становить:

N = 0,03340* 1722,9 / 28,1 = 2 тис.осіб

Отже, в басейні річки на території міста розміщують 1 стаціонарний пост спостережень.

Концентричні кола мають такі радіуси: 0.5R; R; 1.5R.

R=20 * H,

де Н = 45м - висота джерела викиду.

R=20 * 45=900

Для Ірпінського цегельного заводу концентричні кола будуть мати радіуси 450, 900 і 1350м. При маршрутних спостереженнях проби повітря необхідно відібрати у 10 точках.

5. Визначення речовин, які підлягають контролюванню

У зоні максимального забруднення аналізуємо ті речовини, концентрації яких перевищують ГДК за межами санітарної зони.

Таблиця 7. Речовини, що підлягають контролю(поблизу заводу)

Пости спостереження	К-сть постів	Речовини, що контролюються
		за обов`язковою програмою	перевищують ГДК
Маршрутні	24	пил	пил
Пересувні	21	пил	пил
Стаціонарні	1	пил	пил

Висновок:

Діюча мережа спостережень за станом атмосферного повітря, сформована зі стаціонарних, маршрутних та пересувних постів дає змогу контролювати забруднен­ня повітря в населених пунктах, виявляти вплив джерел забруднення на певні території та викиди стаціонарних джерел забруднення. За сприяння системи постів вста­новлюють динаміку забруднення атмосфери, виявляють території, де зростає вміст забруднювальних речовин у по­вітрі, визначають небезпечні джерела викидів.

Основними й найбільш дійовими методами боротьби з забрудненням атмосфери на підприємстві є продумана система заохочувальних і заборонних заходів, які допомагають запобігти забрудненню. Впровадження підприємством певних систем очисних фільтрів дає їм переваги над конкурентами. У той же час ті фірми, що забруднюють атмосферу, змушені платити дуже великі податки і штрафи.

Природоохоронні заходи, що здійснюються підприємством, повинні повністю компенсувати негативний вплив виробництва на природне середовище. Крім того, підприємство відшкодовує шкоду, заподіяну за забруднення навколишнього середовища і нераціональне використання природних ресурсів, несе матеріальну відповідальність за недотримання законодавства про охорону природи. Тому для підприємства дуже важливо правильно і найбільш раціонально складати щорічний план природоохоронних заходів. При цьому необхідно враховувати тенденції зміни витрат на ці заходи за останні роки і майбутні витрати на великі природоохоронні проекти.

10