Предмет, метод та функції

теорії держави і права

1. Поняття предмета теорії держави і права

Загальна теорія держави і права може розглядатися: а) як юридична наука; б) як навчальна дисципліна.

Теорія держави і права — це загальнотеоретична юридична наука, що включає систему методологічних юридичних знань про державно-правову дійсність, які відображаються у свідомості людини і досліджуються у процесі виникнення, розвитку, функ­ціонування, призначення та розгляду сутності державно-право­вих явищ.

Як і всі інші юридичні науки, теорія держави і права нале­жить до суспільних наук і характеризується такими ознаками: а) є загальнотеоретичною юридичною наукою; б) являє собою систему теоретичних вчень, поглядів, теорій, концепцій, взаємо­пов'язаних положень, доктрин та інших знань про державу і пра­во; в) досліджує державу і право як загальносоціальні явища; г) має свій предмет, метод, джерела та систему дослідження; Д) теоретичні знання її повинні проходити через свідомість лю­дини.

Предметом дослідження теорії держави і права є загальні та специфічні закономірності виникнення, розвитку та функціо­нування державно-правової дійсності в суспільстві.

Предмет її включає загальну характеристику: а) навчальної Дисципліни і юридичної науки; б) держави; в) права; г) окремих питань з урахуванням спеціалізації теоретичних знань.

Як юридична наука вона досліджує: а) предмет; метод; функції; систему; становлення, розвиток та значення загальної теорії дер­жави і права для підготовки юристів в Україні; б) виникнення і розвиток держави, її взаємовідносини з суспільством, природою, економкою політикою, правом та людиною; в) поняття держави та багатогранність її розуміння; г) форму, механізм, функції дер­жави д) поняття, ознаки та напрями побудови в Україні право­вої держави та громадянського суспільства; е) різні підходи до праворозуміння; є) поняття, ознаки, принципи, форму, функції права як волевиявлення Української держави та громадянського суспільства ж) систему права і систему законодавства, форми та види його систематизації; з) норми права та їх співвідношення з іншими соціальними нормами; й) правореалізацію і правовідно­сини; і) правову поведінку і юридичну відповідальність; ї) закон­ність' правопорядок, суспільний порядок та дисципліну; й) пра­восвідомість, правову культуру та правове виховання; к) правове регулювання та його механізм; л) правові системи та їх види; м) охоронну систему та правоохоронну діяльність; н) тлумачен­ня права; о) процесуальне право; п) правовий статус особи та роль правоохоронних органів у забезпеченні реалізації прав лю­дини і громадянина та ін.

2. Теорія держави і права у системі суспільних та юридичних наук

Теорія держави і права становить компонент складної системи знань про суспільство. Ця система включає в себе природничі, точні (технічні) та суспільні науки, які тісно між собою пов'язані.

Природничі науки досліджують закономірності виникнення і розвиток природи, точні (технічні) — закономірності розвитку науково-технічного прогресу, а суспільні — закономірності ви­никнення, розвиток і функціонування людського суспільства.

Держава і право є об'єктом вивчення різних суспільних наук: економіки, філософії, соціології, психології, історії, політології, державознавства і правознавства та ін. У той же час кожна з на­званих наук вивчає державу і право у межах свого предмета та притаманним лише їй методом.

Визначаючи місце теорії держави і права у системі юридичних наук, слід з'ясувати елементи цієї системи. Існують різні підходи до розгляду системи юридичних наук. Вища атестаційна комісія України затвердила таку систему наукових спеціальностей:

• теорія та історія держави і права; історія політичних і пра­вових учень;

• конституційне право;

• цивільне право і цивільний процес; сімейне право, міжна­родне приватне право;

• господарське право; арбітражний процес;

• трудове право; право соціального забезпечення;

• земельне право; аграрне право; екологічне право; природнресурсне право; і

• теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; ^:

• кримінальне право та кримінологія, кримінально-виконавче

право;

• кримінальний процес та криміналістика, судова експертиза;

• судоустрій, прокуратура та адвокатура;

• міжнародне право;

• філософія права.

До цього переліку включено не всі існуючі сьогодні юридичні науки.

Традиційно система юридичних наук включає в себе:

1. Загальнотеоретичні та історичні юридичні науки, до яких належать теорія держави і права; історія держави і права; історія політичних і правових учень.

2. Галузеві юридичні науки: конституційне право, цивільне право і процес; адміністративне право і процес; кримінальне пра­во і процес та інші галузеві юридичні науки як традиційні, так і

комплексні.

3. Юридичні науки, що вивчають структуру, порядок утворення, організацію і функціонування деяких державних органів і ор­ганів місцевого самоврядування, зокрема правосудця, прокурор­ського нагляду, правоохоронних органів, органів держави і місце­вого самоврядування та ін.

4. Юридичні науки, що вивчають державне право зарубіжжя

та міжнародне право.

5. Спеціальні (прикладні) юридичні науки: судова психіатрія, судова медицина, кримінологія, криміналістика та ін.

Теорія держави і права у системі юридичних наук відіграє провідну роль, є методологічною юридичною наукою, визначає загальні закономірності виникнення, розвитку та функціонуван­ня державно-правових явищ, розробляє загальноправові принци­пи, методику дослідження окремих сфер правової дійсності, роз­робляє юридичну термінологію загальнонаукового використання.