3. Система навчального курсу

У всіх юридичних навчальних закладах теорія держави і пра-^ва викладається як нормативна навчальна дисципліна. Вона має свій предмет і методи вивчення, свої джерела і систему навчаль­ного курсу.

Предметом навчального курсу є вивчення загальних законо­мірностей виникнення, розвитку та функціонування держави і права, інших державно-правових явищ.

Система навчального курсу включає: а) Вступ до курсу загаль­ної теорії держави і права; б) Суспільство, держава, право; в) За­гальне вчення про державу; г) Загальне вчення про право; д) Ха­рактеристика окремих сфер та явищ державно-правової дійсності і з урахуванням специфіки вищого навчального закладу.

£ 4. Характеристика розвитку загальнотеоретичної юридичної науки в Україні

Українська державно-правова ідеологія має давню історію, її розвиток тісно пов'язаний з російською і білоруською юридич­ною думкою.

Можна виділити кілька періодів виникнення і розвитку дер­жавно-правової ідеології:

1. Київська Русь.

2. Польське-литовська доба.

3. Період козацької доби.

4. Україна у складі Російської та Австрійської імперій.

5. Україна у XX ст.

Початок розвитку державно-правових ідей в Україні можна простежити в окремих джерелах ще за часів Київської Русі почи­наючи з XI ст. До таких джерел належать: а) «Руська правда»; б) «Слово про закон і благодать» Ілларіона (XI ст.); в) «Повість временних літ» (XII ст.); г) «Повчання дітям» Володимира Мономаха (XI—XII ст.); д) «Слово о полку Ігоревім» (1185— 1187 рр.); е) «Моління» Даниїла Заточника (XIII ст.) та ін.

Характерний етап розвитку державно-правової думки в Ук­раїні пов'язаний з перебуванням її у складі Великого князівства Литовського (XV—XVI ст.).

Найбільшу цінність з позиції ідей державно-правової думки мав Литовський статут (збірник законів феодального права), що діяв в Україні в XVI—XVIII ст. Відомо три його редакції — 1529, 1566 і 1588 років.

У цьому документі закріплювалися гуманістичні ідеї і прин­ципи того часу: а) суверенності народу і держави; б) рівності всіх перед законом; в) засудження деспотизму; г) особистої недотор­канності; д) юридичного захисту прав людини; е) особистої від­повідальності перед законом та ін.

Період козацької доби в Україні характеризується козацькою державою Богдана Хмельницького, що, зокрема, було відображе­но в Березневих статтях.

Окремі державно-правові ідеї і теорії цього періоду (XVI-XVII ст.) містяться, зокрема, у таких релігійних творах, як «Апокрисис» X. Філалета (1598 р.), «Пересторога» (1606 р.. автор невідомий), «Тренос» М. Смотрицького (1610 р.), «Протестація» І- Борецького (1621 р.) та ін. В них таврується від­ступництво української знаті від православної церкви, висловлю­ються протести проти насильницьких дій уніатів щодо україн­ської культури, обрядів українського народу, закликається до єд­ності українського, російського і білоруського народів. ^!

Початком історії українського конституціоналізму вважають 5 квітня 1710 року, коли було затверджено «Правовий уклад та конституцію відносно прав і вольностей війська Запорозького», відомі сьогодні як «Конституція Пилипа Орлика».

Певний внесок у розвиток державно-правової думки в Украї­ні в XVII—XVIII ст. зробили такі прогресивні діячі Києво-Могилянської академії, як Йосип Кононович-Горбацький, Лазар Баранович, Іоаникій Галятовський, Інокентій Гізель, Стефан Яворський, Мануйло Козачинський, Данило Туптайло, Григорій

Сковорода та ін.

Розвиток української юридичної думки в період початку бур­жуазних відносин представлено поглядами Т. Г. Шевченка, М. І. Костомарова, М. П. Драгоманова, І. Я. Франка та ін. На­приклад, в Україні розроблялися такі конституційні проекти, як «Начерки Конституції Республіки» одного з членів Кирило-Ме-фодіївського товариства Г. В. Андрузького та докладніший про­ект Конституції України під назвою «Прозкгь основаній устава українського общества «Вольньш союзь» — «Вільна спілка». Його розробив у 1884 р. видатний український вчений і політич­ний діяч М. П. Драгоманов.

Важливий період розвитку національної державно-правової думки пов'язаний з історією Української народної республіки. До нього слід віднести погляди теоретиків національної дер­жавності М. С. Грушевського, В. К. Вінниченка' та українських юристів, зокрема О. Ф. Кістяківського та ін.

Конституційну правову думку яскраво представлено проек­том Конституції України Миколи Міхновського, який було . опубліковано у вересні 1905 року в першому номері часопису Української народної партії «Самостійна Україна» під назвою «Основний закон «Самостійної України» спілки народу україн­ського». Цей проект передбачав повну самостійність України, те­риторія якої мала складатися з дев'яти земель.

М. С. Грушевський цього ж року опублікував проект — «Кон­ституційне питання і українство в Росії».

Важливе значення для з'ясування розвитку державно-пра­вової ідеології в Україні мають період розвитку Української на­родної республіки та соціалістичний і сучасний періоди дер­жавно-правової думки. .-•..,»,.