Пояснювальна записка

Позашкільна освіта України законодавчо визначена Законами України „Про освіту”, „Про позашкільну освіту”, „Про загальну середню освіту”, Концепцією про позашкільну освіту та виховання, постановами Кабінету Міністрів України та іншими Урядовими документами. Відповідно до цього вона займає вагоме місце у системі безперервної освіти, є її невід”ємною ланкою і спрямована на створення умов для творчого, інтелектуального, духовного, фізичного розвитку дітей та учнівської молоді у вільний від навчання час, підготовку учнів до життя в соціумі, задоволення їх потреб у різних видах творчої діяльності.

Детермінантою творчості є формування світоглядної культури особистості як основного стрижня орієнтації у житті, що спрямовує евристичний характер розуміння явищ навколишнього середовища. Для формування світогляду недостатньо озброїти студентів теоретичною системою основ педагогіки, теорії виховання та психології. Важливе місце у підготовці майбутнього вчителя посідає педагогічна практика, яка дозволяє послідовно та цілеспрямовано поєднувати оволодіння теорією та практикою у вищих навчальних закладах.

Метою навчальної позакласної та позашкільної освітньо-виховної практики є моніторинг організації позакласної виховної роботи вчителя-класовода початкової ланки освіти та специфіки організації навчально-виховної діяльності з вихованцями позашкільних закладах освіти.

Основними завданнями навчальної позакласної та позашкільної освітньо-виховної практики є:

1. систематизація знань студентів з психолого-педагогічними особливостями молодших школярів, здійснення зв’язку теорії та практики навчання;

2. вивчення особливостей системи виховної роботи загальноосвітнього закладу в цілому та конкретного вчителя-класовода;

3. ознайомлення зі специфікою організації навчально-виховного процесу у реальних умовах сучасного позашкільного закладу освіти;

4. системне застосування (закріплення, поглиблення, впровадження) знань, умінь (гностичних, інформаційних, комунікативних, аналітичних, проективних, рефлексивних, прикладних) та навичок в умовах позашкільного закладу;

5. формування у студентів навички спостереження, збору фактичного матеріалу, його аналіз з метою виконання індивідуальних психолого-педагогічних завдань;

6. розвиток у майбутніх вчителів прагнення до самовдосконалення і професійного самотворення.

Навчальна позакласна та позашкільна освітньо-виховна практика згідно з навчальним планом проводиться на другому курсі і триває 1 тиждень, формою контролю є диференційований залік.

РОЗДІЛ І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПОЗАКЛАСНОЇ ТА ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТНЬО-ВИХОВНОЇ ПРАКТИКИ

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

результатів виконання програми

навчальної позакласної та позашкільної освітньо-виховної практики

Схема розподілу балів

при оцінюванні результатів діяльності студента

навчальної позакласної та позашкільної освітньо-виховної практики

Рівень теоретичної готовності до виконання практики	Виконання практичних завдань за програмою практики		Рівень відпо­відності звітної документації вимогам прог­рами, захист результатів практики	Рівень професійної сформованості особистості
	Щоденник психолого-педагогічних спостережень	Порівняльна характеристика позашкільних навчально-виховних закладів
	50	10
20	60		20	Нараховуються бали зі знаком «-»
100