4. Ринок землі

Обсяг землі, що пропо­нується на ринку, обмежений і не • змінюється із зміною її ціни, тому пропозиція землі є зовсім нееластичною. Так само бу­дується крива пропозиції інших обмежених природних ресурсів (родовища корисних копалин, при­вабливі для туризму території, при­родні водойми, ріки тощо). Рента — це ціна, що сплачується за використання землі та інших природних ресурсів, кількість яких жорстко обмежена. Ос­кільки пропозиція землі абсолютно нееластична, то єдиним дійовим фактором визначення ренти є попит на землю. Він залежить від ціни продукції, що вирощується на землі, продуктивності землі та цін на ресурси, що використовуються разом із землею (добрива). Відповідно крива попиту переміщується .вправо і вліво.

Оскільки земля має різну природну родючість, то власник ро­дючішої землі отримуватиме додатковий економічний прибуток. Він називається диференційною рентою. Власники кращих земель мо­жуть отримувати диференційну ренту навіть у довготривалому періоді, тому що кількість землі обмежена і хтось вже користується родючою землею, а диференційна рента не може бути ліквідована за рахунок перетікання капіталу.

Однак родючість землі може змінюватися внаслідок еко­номічної діяльності людини. Економічна родючість землі може також приносити диференційну ренту. Але відмінності економічної родю­чості менш стабільні і можуть бути ліквідовані, якщо конкуренти пе­рейдуть до аналогічного використання землі.

З величиною ренти пов'язана ціна землі: P = R/r,

де Р — ціна землі, R — рента, г — банківський відсоток.

Тема 15. Загальна рівновага та ефективність

1. Аналіз часткової та загальної рівноваги

2. Ефективність обміну

3. Ефективність виробництва

1. Аналіз часткової та загальної рівноваги

Аналізуючи ринкову поведінку мікроекономічних суб'єктів, як правило розглядають окремі ринки, припускаючи, що вплив інших ринків неістотний, а рівнова­га на даному ринку встановлюється у відповідності до внутрішніх процесів, характерних для даного ринку. Проте в більшості своїй ринки взаємозалежні. Вони чинять взаємний вплив, тому що багато товарів є взаємозамінними або взаємодоповнюючими.

При дослідженні окремих ізольованих ринків, дають аналіз часткової рівноваги. Аналіз часткової рівноваги відображає лише абстрактні спрощені тен­денції. Економіка не складається з окремих ізольованих ринків. Навпаки, іс­нує система тісно переплетених між собою ринкових цін, зміна яких на одному ринку викликає численні і значні зміни на інших споріднених ринках.

Коли всі ринки чинників виробництва і кінцевої продукції досягнуть часткової рівноваги, тоді настає стан загальної рівноваги економічної системи.

Однією з основних передумов аналізу загальної рівноваги є припущення, що всі ринки в економічній системі є досконало конкурентними. В умовах вільної конкуренції загальна рівновага форму­ється за умови, якщо виконуються такі вимоги:

• усі споживачі максимізують свою корисність за даних бюджетних обмежень;

• усі виробники максимізують свій прибуток за даної технології;

• для кожного блага попит дорівнює пропозиції.

Аналіз загальної рівноваги здійснюється за умови, що ці­ни і кількість благ на всіх ринках визначається одночасно з ура­хуванням факторів зворотних зв'язків.

Ефект зворотного зв'язку - зміна ціни і кількості товару на певному ринку у відповідь на зміни цін, що виникають на пов'язаних з ним ринках. Наприклад, зміна ціни на нафту обов'язково позначиться на ринку газу, вугілля, а зміна цін на бензин - на ринку автомобілів.

Велика кількість факторів, які визначають систему рівно­важних цін, робить моделі загальної економічної рівноваги зна­чно складнішими, ніж часткової рівноваги. За допомогою моде­лей загальної економічної рівноваги здійснюється пошук систе­ми цін, яка забезпечує загальну рівновагу на всіх ринках.

Загальна рівновага формується за умови, що на всіх рин­ках обсяги попиту дорівнюють обсягам пропозиції і немає тен­денції до подальших їх змін.