3. Зміни попиту на ресурси. •Еластичність похідного попиту

Чинники, що змінюють попит на ресурс:

1. Зміни у попиті на продукт (між зміною попиту на ресурс і попиту на продукт, виготовлений з нього, існує пряма залежність).

2. Зміни продуктивності ресурсу (підвищення продуктив­ності ресурсу пересуває криву попиту на нього вправо, а зменшення навпаки).

3. Зміни цін на інші ресурси:

а) при зміні цін на ресурси-замінники діють одночасно про­тилежні ефекти: ефект заміщення та ефект обсягу.

Наприклад, якщо знизилася зарплата, то праця стала деше­вою відносно капіталу, і виробнику доцільніше збільшувати обсяги залучення праці тa зменшувати капітал (ефект заміщення). Тоді по­пит на капітал зменшиться.

Але здешевлення праці призводить до зменшення витрат ви­робника взагалі та зростання обсягів виробництва, що має супровод­жуватися зростанням попиту на ресурси (ефект обсягу). Попит на капітал зростає, фактична зміна попиту на ресурс залежатиме від співвідношення сил, з якими діють ці ефекти;

б) якщо змінюється ціна на комплементарні ресурси, то спрацьовує лише ефект обсягу продукції (зменшується ціна на ком­плементарний ресурс — збільшується попит на нього і на головний ресурс).

Чутливість попиту на ресурси залежно від зміни його ціно­вих та нецінових факторів визначається показниками еластичності. Цінова еластичність попиту на ресурси залежить від таких чинників:

1) темпи спадання граничного продукту (якщо граничний продукт праці знижується повільними темпами при збільшенні кіль­кості праці, то і крива попиту на ресурс матиме менший нахил та тен­денцію до більшої еластичності і навпаки);

2) легкість ресурсозаміщення (чим більше реєурсів-субститутів, тим вище еластичність попиту на певний ресурс);

3) еластичність попиту на продукт виробника (пряма за­лежність);

4) частка витрат на ресурс у загальних витратах (чим більше загальних витрат припадає на ресурс, тим вища еластичність попиту на нього).

4. Оптимальне співвідношення ресурсів

У довготерміновому періоді перед виробником постає два го­ловних питания:

1. При якому співвідношенні ресурсів витрати на їх прид­бання для досягнення певного обсягу продукції будуть мінімальни­ми?

2. Яке співвідношення ресурсів забезпечує максимальний прибуток?

Правило мінімізації витрат: витрати мінімізуються при тако­му співвідношенні ресурсів, коли граничні продукти у розрахунку на одиницю вартості кожного ресурсу є однаковими:

MP_L/P_L = MP_K/P_K.

Однак мінімальні витрати на виробництво не завжди забезпе­чують максимальний прибуток. Вони збігаються лише для умов кон­курентного ринку, де попит абсолютно еластичний; а ціна на продукт залишатиметься незмінною при зміні пропозиції фірми. Тому доцільніше користуватися більш загальним підходом: максимальний прибуток досягається за умови зрівноважування граничного продук­ту та граничних витрат МР = МС.

Щодо витрат на придбання окремих ресурсів, то прибуток зростатиме до того часу, поки граничний продукт у грошовому вира­женні змінного фактора виробництва буде перевищувати витрати на придбання додаткової одиниці цього ресурсу: MRP_L> P_L. Максималь­ного значення прибуток набуває тоді, коли витримується така рівність:

MRP_L/P_L = MRP_K/P_K= 1.