4.2. Регулятори в соціальній системі

Цілісність соціальної системи забезпечується механізмами її регулювання. У соціальних системах діють три основні типи регулювальників:

• цільова управлінська дія;

• саморегуляція;

• організаційний порядок.

Розглянемо суть цільової управлінської дії. Механізм останньої включає цілепокладання і цілездійснення. Як правило, цей вплив здійснюється поза організацією. При цьому можна виділити два види цільового управління: зовнішнє управління і самоврядність. Зовнішнє управління, у свою чергу, може бути розділене на управління, направлене безпосередньо на елементи об'єкту управління, і управління, направлене на систему в цілому.

Управління, направлене на окремі елементи організації, передбачає, що власні можливості суб'єктів організації використовуються лише в межах заданих ззовні установок, отже, їх потенціал використовується не повною мірою (рис. 4.1).

Джерело управляючих впливів

Рис. 4.1. Управління, спрямоване на окремі елементи організації [1, с. 78]

В разі управління, направленого на організацію в цілому, дія, що управляє, не блокує потенціал організації (рис. 4.2).

Джерело управляючих впливів

Рис. 4.2. Управління, спрямоване на організацію в цілому [1, с. 78]

До переваг зовнішнього управління можна віднести:

• осяжність максимального числа об'єктів управління;

• можливість єдиної скоординованої дії на всі ділові елементи управління, виходячи з інтересів цілого.

Недоліками цього управління є:

• обмеженість інтелектуального потенціалу єдиної управлінської ланки;

• його відірваність від завдань і проблем низових ланок;

• відсутність особистої зацікавленості всіх елементів організаційної структури в результатах функціонування [1, с. 79].

Самоврядність відноситься до цільового управління. Його можна розглядати з кібернетичних або соціологічних позицій. З точки зору кібернетики система вважається такою, що самоуправляється, якщо володіє автономією по відношенню до зовнішнього середовища і її поведінка не повністю детермінована ззовні. З соціологічної точки зору самоврядність виступає як участь всіх членів організації у виробленні загальних рішень.