- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Методика викладання економіки
- •Київ – кнеу – 2012
- •Тема 1 вступ. Методика викладання економіки як наука та навчальна дисципліна
- •1. Методика викладання економіки як педагогічна наука. Предмет та методи дослідження.
- •2. Становлення та розвиток методики викладання економіки, її джерела та зв’язок з іншими науками.
- •3. Основні задачі та функції методики викладання економіки.
- •4. Методика викладання економіки в системі психолого-педагогічної підготовки майбутнього викладача економічних дисциплін.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 2. ЕкономіЧні знання та їх роль у формуванні соціально-культорного та освітнього середовища.
- •1. Економічні знання в житті людини, їх еволюція, особливості та функції.
- •2. Взаємозв’язок, джерела формування та розвитку економічної культури, мислення та економічної поведінки.
- •3. Економічні знання як предмет навчання. Основні етапи формування економічних знань.
- •Практичне заняття № 2
- •Завдання для самостійної роботи сртм
- •2.1. Методи формування системного мислення.
- •2.2. Методика критичного мислення у вивченні економіки.
- •Порівняльна характеристика двох видів мислення
- •2.3. Структурно-логічні схеми, як метод алгоритмізації
- •Тема 3 Цілі та зміст економічної освіти вступ. Методика викладання економіки як наука
- •1. Цілі економічної освіти та чинники, що їх визначають.
- •Економічна освіта
- •Сформоване та високоризвинене соціально-культурне та освітнє середовище
- •2. Основні функції економічної освіти та методичне забезпечення їх реалізації.
- •Творча, гармонійно розвинена особистість
- •3. Задачі та проблеми розбудови вітчизняної економічної освіти. Концепція неперервної економічної освіти.
- •4. Зміст сучасної економічної освіти, його основні функції, компоненти, критерії та джерела формування.
- •5. Особливості відбору, формування та побудови змісту курсів економічних дисциплін загальноосвітньої та вищої школи.
- •6. Державний стандарт економічної освіти. Навчальна програма з економіки та особливості розробки для різних закладів освіти.
- •Практичні заняття № 3, 4, 5
- •Завдання для самостійної роботи сртм
- •Література
- •Лекція 4. Тема: Організація навчання з економіки
- •Вимоги до уроку:
- •Усвідомлення значення теми
- •Вибір матеріалу з теми уроку
- •Підготовка плану-конспекту уроку
- •Апробація підготовленого уроку
- •Структура комбінованого уроку
- •Ііі. Урок застосування знань, умінь і навичок
- •Іу. Урок узагальнення і систематизації знань
- •У. Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок
- •Уі. Комбінований урок.
- •Уіі. Нестандартний урок
- •Програма спостереження й аналізу уроку.
- •Методика аналізу навчальних занять у вузі
- •Методична карта уроку (вказати якого) на тему: д ля ________ класу
- •4.7. Питання пропонуємо розглянути самостійно
- •Практичні заняття № 6, 7, 8
- •Завдання для самостійної роботи сртм
- •Література
- •Тема 5 Методика організація самостійної роботи під час вивчення економічних дисциплін
- •2. Види та форми самостійної роботи. Аудиторна та позааудиторна самостійна робота.
- •Конспектування та анотування літератури за темою лекції, написання рефератів;
- •Розробка методичних вказівок та рекомендацій тощо.
- •Розробка наочних методів навчання економіки, виготовлення наочності.
- •3. Мета, зміст та типи завдань для самостійної роботи з економіки
- •4. Самостійна робота з текстами та опорними конспект-схемами.
- •Література
- •Тема 6 (4 год) Методичні особливості КонтроЛю та оцінювання навчальних досягнень з економіки
- •1. Особливості методики організації контролю та оцінювання навчальних досягнень з економіки.
- •3. Критерії оцінювання навчальних досягнень з економіки.
- •4. Методика розробки вимірників навчальних досягнень з економіки.
- •5. Особливості контролю в умовах модульно-рейтингової організації навчання економіки.
- •6. Якість економічної освіти, її моніторинг. Управління якістю освіти.
- •Література
- •Лекція 7. Тема: Передумова та особливості застосування активних методів навчання
- •Активне навчання
- •М озковий штурм
- •Побудова презентації
- •Принципи розвитку презентації (по Джеррі Вайссману)
- •Можливості візуальної інтерпретації Абстрактний рівень
- •Завдання для самостійної роботи сртм
- •Література Лекція 8. Тема: Дискусія як метод активізації пізнавальної діяльності студентів
- •Психологічно заборонені прийоми при дискусії
- •Література
- •Лекція 9. Тема: Кейс-метод у формуванні професійних умінь викладача (керівника менеджера)
- •Технологія розробки ситуації
- •Класифікація конкретних ситуація (по н.Г.Шпанковській та в.А.Пономаренко)
- •Характеристика основних аспектів кейсу
- •Література
- •10.1. Критерії класифікації сучасних технологій
- •10.2. Класифікація сучасних педагогічних технологій
- •Тема 11: Ігрові методи навчання в економічній освіті
- •Елементи імітаційної гри (по в.Комарову)
- •М Створення проблемної ситуації: введення моделюючої/ігрової ситуації одель навчання на основі дидактичної гри за Кларіним м.В.
- •Завдання для самостійної роботи сртм
- •Література
- •Практичне заняття № 16
- •Завдання для самостійної роботи сртм
Лекція 4. Тема: Організація навчання з економіки
Мета: Ознайомити студентів з методикою проведення організації форм навчання з економіки (урок, лекція, семінар, практичне заняття, індивідуально-консультативне заняття.
Актуалізувати та узагальнити раніше отримані знання про процес навчання, рушійна сила навчання, методи та принципи навчання. Сформувати у студентів розуміння впливу специфіки економічних знань на вибір організаційних форм навчання в економіці.
Ключові поняття та терміни:
- Навчання - Лекції
- Принципи навчання - Типи лекцій
- Методи навчання - Семінарські та практичні заняття
- Рушійна сила навчання - Програма спостереження та аналізу
- Урок навчального заняття
- Типи уроків - Оптимізація навчання
- Методична карта уроку - Інтенсифікація навчання
- Модель засвоєння бази знань
Основні питання теми:
Вплив специфіки економічних знань як предмету навчання на вибір методів та форм організації навчання.
Сучасний урок та методика його підготовки.
Організаційний, науковий та методичний рівень лекції з економіки.
Методика підготовки та проведення семінарських занять з економіки.
Методика спостереження та аналізу навчальних занять з економіки.
Методика розробки моделі засвоєння бази знань. Методична карта заняття.
Методика організації та проведення індивідуально-консультативної роботи при вивченні економіки.
Література: 2, 5, 6, 10, 20, 23, 24, 34, 35, 38, 40, 45, 66, 67, 70, 74, 75.
Активізація опорних знань.
У діяльності багатьох викладачів підходять до розуміння процесу навчання дещо спрощено, визначаючи його як передачу знань. Але!
Навчання – процес взаємодії вчителя та учня в результаті якого учні оволодівають знаннями, вміннями та навичками, методами самостійної пізнавальної діяльності, забезпечується їх інтелектуальний розвиток, формується їх науковий світогляд. У цьому процесі чітко прослідковуються провідні функції викладача та слухача, або студента. Викладач виконує спонукально-організуючу функцію на учіння, слухач (учень) – функцію діяльної особистості по оволодінню знань, умінь і навичками (учіння).
Навчання, як специфічна форма пізнання об’єктивної дійсності спирається на загальні закони пізнання: від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики. Усім явищам і процесам властиві певні діалектичні суперечності. Вони є джерелом їх розвитку, своєрідним внутрішнім рушієм. Для процесу навчання характерна наявність багатьох протиріч – зовнішніх і внутрішніх, суб’єктивних і об’єктивних. Провідною рушійною силою процесу навчання є результат протиріч між пізнавальними і практичними завданнями з одного боку та наявним рівнем знань умінь та навичок з іншого боку. Рушійна сила – це певне психологічне відчуття утруднень у розв’язанні поставлених завдань. Вона проявляється у підвищенні розумової активності і спрямована на конкретні дії: володіння необхідними знаннями, вміннями та навичками, необхідними для розв’язання поставлених завдань. Таким чином в результаті дії механізму рушійної сили створюються оптимальні умови для інтелектуального розвитку особистості, оволодіння нею методами пізнавальної діяльності, формування пізнавальних мотивів, а отже забезпечення міцності знань. Важливо чітко розрізняти провідні функції навчання: освітню, розвиваючу, виховну. Названі функції реалізуються не відокремлено, а в тісній взаємодії (див. сх.1).
Схема 1. Функції навчання
– наукові знання
о світня – спеціальні уміння і навички
– загальнонавчальні уміння і навички
м ислення
р озвиваюча –– пам’ять
мотиви
почуття і емоції
с вітогляд
уявлення
в иховна –– погляди
переконання
способи поведінки та діяльності
Схема 2. Структура процесу учіння
С прийняття
о посередковане безпосереднє
Р озуміння
у свідомлене, осмислене, інсайт
Запам’ятовування
п ервинне, поточне, закріплене
У загальнення і систематизація
Застосування
т еоретичне практичне
Схема 3. Складові процесу навчання
З міст навчання
М ета Результат навчання
Методи, принципи, Форми організації
засоби навчання навчання
Основоположними ідеями, вихідними положеннями, які визначають зміст, форми і методи навчальної роботи відповідно до мети виховання і закономірностей процесу навчання являються принципи навчання. Вони виконують регулятивну функцію з погляду моделювання дидактичних теорій і способу регуляції практики навчання. На них ґрунтуються підходи навчання усіх дисциплін, визначаючи до певної міри їх зміст, засоби, прийоми навчальної роботи. Назвемо їх: принципи науковості, систематичності і послідовності, свідомості, активності, наочності, ґрунтовності, емоційності, зв’язку з життям, доступності, індивідуального підходу. Для того, щоб досягти основної мети у навчанні є особливі способи пізнання, шляхи дослідження – методи.
Прийоми навчання – це складова частина методу, певні разові дії, спрямовані на реалізацію вимог тих, чи інших методів. Поняття методу і прийому розрізняють за цільовим призначенням. Метод спрямований на забезпечення широких дій (розкриття змісту матеріалу, з’ясування суті питання), а прийом – лише разова дія.
Засоби навчання включають великий обсяг навчального обладнання, що використовується у системі пізнавальної діяльності (графіки, книги, лабораторне обладнання, технічні засоби навчання) (див. сх.4).
Схема 4. Методи навчання (Класифікація Бабанського Ю.Я.)
І група |
ІІ група |
ІІІ група |
||||||
Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності |
Методи стимулювання і мотивації учіння |
Методи контролю і самоконтролю у навчанні |
||||||
І підгрупа |
ІІ підгрупа |
ІІІ підгрупа |
ІУ підгрупа |
І підгрупа |
ІІ підгрупа |
І підгрупа |
ІІ підгрупа |
ІІІ підгрупа |
За джерелом сприймання навчальної інформації (перцептивні методи) |
За логікою передачі і сприймання навчальної інформації (логічні методи) |
За ступенем самостійності мислення школярів при оволодінні знаннями (гностичні методи) |
За ступенем управління навчальною роботою (методи управління учінням) |
Методи стимулювання інтересу до навчання |
Методи стимулювання обов’язку і відповідальності у навчанні |
Методи усного контролю |
Методи письмового контролю |
Методи лабораторно-практичного контролю |
Словесні
Наочні
Практичні
|
Індуктивні
Дедуктивні
Аналітичні
Синтетичні
та інші |
Репродуктивні
Пошукові
|
Навчальна робота під керівництвом вчителя.
Самостійна робота учнів
|
Пізнавальна гра
Навчальна дискусія
Створення ситуації емоційно-моральних переживань.
Створення ситуації цікавості
Створення ситуації пізнавальної новизни
Створення ситуації аперцепції (опори на життєвий досвід) |
Переконування в значимості учіння
Пред’явлення навчальних вимог
Заохочення в учінні |
Індивідуальне опитування
Фронтальне опитування
Усні заліки
Усні екзамени
Програмоване опитування |
Контрольні письмові роботи
Письмові заліки
Письмові екзамени
Програмовані письмові роботи |
Контрольні лабораторні роботи
Машинний контроль |
4.1. Розробка національної концепції економічної освіти в Україні дозволяє систематизувати пропозиції фахівців (економістів, підприємців) щодо визначення цілей змісту і форм економічної освіти
Сучасна система економічних знань потребує сучасних методик викладання. Наприклад, американські спеціалісти, чітко формулюють принципи шкільної економічної освіти:
розуміння основних економічних концепцій важливіше, ніж знання великої кількості фактів;
зусилля викладача мають бути сконцентровані на тому, щоб допомогти учням чітко зрозуміти певну кількість економічних концепцій та їх взаємозв’язків для виховання економічного способу мислення;
учням треба дати концептуальну схему, що дозволить скласти власне розуміння економіки та виховувати в них економічний спосіб мислення, що ґрунтується на системному, об’єктивному аналізі;
справжні індивідуальні і соціальні переваги економічної грамотності виявляються лише тоді, коли люди можуть використати свої знання для вирішення широкого кола економічних питань, безпосередньо зв’язаних з їхнім повсякденним життям.
Очевидно, що економічна підготовка є необхідною вже в школі. В економічній освіті дуже важливо розмежувати 2 напрямки:
Стандартна економічна освіта для кожного;
Додаткова економічна підготовка для тих, хто бажає у майбутньому займатися підприємницькою діяльністю.
Кожен напрямок потребує зовсім різних методичних прийомів у навчанні, хоча зміст першого має бути базою для другого. Це і є ступеневий принцип економічної освіти. Велике значення економічної освіти потребує пошуку засобів підвищення її ефективності.
Для підвищення ефективності викладання економічних дисциплін, як і будь-якого іншого навчального предмета необхідно:
скласти навчальну програму курсу;
розподілити навчальний матеріал по рівнях навчання (школа, ліцей, вуз);
вибрати відповідну методику навчання.
Викладач має бути вільним у виборі способів навчання, тобто комплексу методичних проблем і засобів навчання (задачі, ігри, ситуації), оскільки частка педагогічного успіху залежить саме від методики викладання.
Основна відмінність навчання у вузі від шкільного полягає в тому, що чим старша людина, тим більшою має бути в її освіті частка самопідготовки, самоосвіти, тим більше в її освіті має бути ступенів свободи. Метою вузівського навчання можна вважати появу професійного світогляду. Тільки створивши своєрідну «критичну масу» такого світогляду, фахівець може перевести її в професійні комунікативні зв’язки, практичні дії та проекти. Центром навчального процесу є модель професійної діяльності.
Аналіз існуючих у практиці роботи вузів форм активізації навчання дозволяє виділити серед них найбільш придатні для економічного підготовки фахівців. Це – логічне синтезування навчального матеріалу в формі конспектів-схем, проблемне викладання на лекціях, тренінги, кейси, моделювання, ділові ігри. Особливу увагу слід приділити формуванню вміння вирішувати проблеми використовуючи творчий підхід.
4.2. Форма (від лат. forma – зовнішність, устрій) – з філософської точки зору – зовнішній вираз певного змісту. Форма організації навчання – це обмежена в часі і просторі взаємо обумовлення діяльність учителя і учнів.
Урок – основна форма організації навчання, який включає:
актуалізацію опорних знань і способів діяльності;
формування нових понять і способів діяльності;
застосування засвоєних знань і прийомів діяльності.
Таксономія Блума. Бенджамін Блум розробив класифікацію цілей навчання, які перебувають у своєрідній ієрархії (знання, розуміння, використання, аналіз, синтез, оцінка).