Глава 52

н иків відомчих телефонних мереж є додатком до Правил взаємодії місцевих телефонних мереж загального користування з місцевими телефонними мережами відомств та інших власників [264]. Ні Закон "Про зв'язок", ні Положення про Головне управління з питань радіочастот при Кабінеті Міністрів, які були чинними на момент затвердження названих Правил і Типового договору, не надавали названому Головному управлінню повноваження затвердити Типовий договір, що має силу нормативно-правового акта. Тому розглянутий Типовий договір, хоч і названий таким, не відноситься до категорії нормативно-правових актів і має лише методичне значення.

Як додатки до Положення про залучення підприємствами зв'язку коштів підприємств, організацій і громадян для розвитку місцевих телефонних мереж [260] Міністерством зв'язку були затверджені Договір гарантованого права на установку, користування і розпорядження телефонною лінією підприємством, організацією і Договір гарантованого права на установку, користування і розпорядження телефонною лінією громадянином. Ці договори не носять характеру нормативно-правових актів через те, що Міністерство зв'язку не мало повноваження затверджувати нормативно-правові акти, які регулюють майнові відносини. Положення, що містяться в них, є рекомендаціями.

16. Нормативні договори у сфері земельних відносин. Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" [179] на Кабінет Міністрів та інші органи виконавчої влади покладене здійснення організаційних заходів щодо запровадження обов'язкового укладення договорів оренди земельної частки (паю). Тому Кабінет Міністрів мав право затвердити типовий договір оренди земельної частки (паю), що має силу акта цивільного права. Однак Кабінет Міністрів не став це робити, а дав доручення затвердити Типовий договір Державному комітету із земельних ресурсів, не оформивши це доручення постановою чи розпорядженням, які Кабінет Міністрів вправі видавати відповідно до ст. 117 Конституції. Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів (що раніше діяло і було затверджене

Стаття630

Указом Президента 14 серпня 2000 р.) не надають йому прямо чи побічно права затверджувати типові договори. Тому слід прийти до висновку про те, що Типовий договір оренди земельної частки (паю) [226] не є актом цивільного права. Сторони вправі відступати від умов цього Типового договору, включати до договору, що укладається, умови, не передбачені Типовим договором, не включати умови, що містяться в Типовому договорі.

Посилання в п. 2.1 Порядку посвідчення договорів відчуження земельних ділянок і права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом [269], на форму договору купівлі-продажу земельної ділянки може бути визнана достатнім для висновку про те, що названа форма — додаток до Порядку посвідчення договорів відчуження земельних ділянок і права на земельну частку (паю), посвідчену сертифікатом, є обов'язковою. Крім того, слід враховувати, що договір підлягає нотаріальному посвідченню та реєстрації в місцевій раді. І відступлення від тексту Договору купівлі-продажу земельної ділянки і Договору купівлі-продажу права на земельну частку (пай), посвідчену сертифікатом, — додатків до Порядку посвідчення договорів відчуження земельних ділянок і права на земельну частку (пай), посвідчену сертифікатом, може стати перешкодою для укладення договору. Проте, немає ніяких підстав стверджувати, що сторони не вправі відступати від тексту названих договорів. Сторони вправі також доповнювати їх.

17. Нормативні договори у сфері підготовки кадрів і працевлаштування. Цивільно-правовий зміст має Типова угода про підготовку спеціалістів з вищою освітою [284]. її умови, які сформульовані повністю і не потребують конкретизації, можуть змінюватися сторонами відповідно до ч. З ст. 6 ЦК, Якщо положення Типової угоди не включені до тексту конкретного договору, відповідні умови підлягають застосуванню до відносин сторін. Сторони мають також право конкретизувати і доповнювати положення Типової угоди. Умова про відшкодування до державного бюджету вартості навчання у встановленому порядку в разі відмови приступити до роботи за призначенням суперечить ст. 53 Конституції та юридичної чинності не має.

677

676