Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

Глава 51

С таття 619. Субсидіарна відповідальність

  1. Договором або законом може бути передбачена порядіз відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

  2. До пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарнувідповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника.

Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

  1. Кредитор не може вимагати задоволення своєї вимогивід особи, яка несе субсидіарну відповідальність, якщо цявимога може бути задоволена шляхом зарахування зустрічноївимоги до основного боржника.

  2. Особа, яка несе субсидіарну відповідальність, повиннадо задоволення вимоги, пред'явленої їй кредитором, повідомити про це основного боржника, а у разі пред'явлення позову, — подати клопотання про залучення основного боржникадо участі у справі.

У разі недотримання цих вимог особою, яка несе субсидіарну відповідальність, основний боржник має право висунути проти регресної вимоги особи, яка несе субсидіарну відповідальність, заперечення, які він мав проти кредитора.

1. Субсидіарна відповідальність є досить поширеною. Низка правил, про які йдеться у коментарі до ст. 96 ЦК у першому томі цього видання, передбачає субсидіарну відповідальність засновників (учасників) за борги юридичної особи. Субсидіарна відповідальність поручителя може бути встановлена договором поруки ( ч. 1 ст. 554 ЦК ). Управитель за договором управління майном несе субсидіарну відповідальність за боргами, що виникли у зв'язку із здійсненням ним управління, якщо вартість майна, переданого в управління, є недостатньою для задоволення вимог кредиторів (ч. 2 ст. 1043 ЦК). Правоволоділець за зобов'язанням комерційної концесії несе субсидіарну відповідальність за вимогами, що пред'являються до користувача у зв'язку з не-

Стаття619

відповідністю якості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) користувачем (ч. 1 ст. 1123 ЦК). Ч. 2 ст.. 1179 ЦК встановлює спеціальні правила про субсидіарну відповідальність батьків (піклувальників) за шкоду, заподіяну неповнолітньою особою. Відповідно до загального правила ч. 1 ст. 619 ЦК субсидіарна відповідальність встановлюється законом або договором.

  1. Стаття, що коментується, вперше у вітчизняному законодавстві встановлює порядок пред'явлення вимоги доособи, що несе субсидіарну відповідальність за зобов'язанням. Цей порядок застосовується у всіх випадках, коли особанесе субсидіарну відповідальність за боргами іншої особи,якщо спеціальними правилами не встановлено інше (наприклад, ст. 1043 ЦК).

  2. Особа, що несе субсидіарну відповідальність, не зобов'язана задовольняти вимогу кредитора, якщо кредитор попередньо не звертався з вимогою до основного боржника.Ця особа може відхилити вимогу кредитора тільки тому,що кредитор не надав доказів попереднього пред'явленнявимоги до основного боржника. Пред'являючи вимогу доцієї особи, кредитор зобов'язаний надати докази пред'явлення вимоги до основного боржника.

  3. Кредитор отримує право на пред'явлення вимоги доособи, яка несе субсидіарну відповідальність, якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора,або якщо кредитор не отримав відповіді основного боржника на вимогу впродовж розумного строку. Вимога до особи,яка несе субсидіарну відповідальність, може бути пред'явлена в межах строку позовної давності, що відраховується здня, коли кредитор довідався або міг довідатися про порушення свого права (ч. 1 ст. 261 ЦК). Після винесення судом рішення про задоволення вимоги кредитора до основного боржника вимога до особи, що несе субсидіарну відповідальність, не може бути пред'явлена. У разі поверненнясправи на новий розгляд до місцевого суду вимога до такоїособи може бути пред'явлена до винесення судом рішення.

5. Ч. З ст. 619 ЦК містить в собі недоліки логічногохарактеру, які виключають її застосування. Не мало б підставвиправляти ці недоліки, стверджувати, що законодавець мав

552

553