МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця Кафедра дитячої терапевтичної стоматології та профілактики

стоматологічних захворювань

«Затверджено» на методичній нараді кафедри

дитячої терапевтичної стоматології

та профілактики стоматологічних

захворювань

протокол № 19 від 4.05.2012 p.

Зав.кафедри__________проф. Л.О.Хоменко

Методичні рекомендації для організації самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття

Навчальна дисципліна	Дитяча терапевтична стоматологія
Модуль №1	«Карієс, некаріозні ураження, ускладненння карієсу тимчасових і постійних зубів у дітей: клініка, діагностика, лікування»
Змістовий модуль №1	«Ураження твердих тканин тимчасових та постійних зубів у дітей: карієс, гіпоплазія емалі, флюороз, спадкові вади розвитку. Етіологія, патогенез. Клінічні прояви, діагностика, диференційна діагностика, лікування, профілактика»
Тема заняття №5	«Лікування карієсу постійних зубів у дітей. Препарування та пломбування каріозних порожнин при різних формах карієсу. Вибір пломбувальних матеріалів. Загальне лікування карієсу: планування, методи»
Курс	IV курс
Факультет	Стоматологічний
Кількість годин	3

Укладач: ас. Опанасенко О.О.

Рецензент: доц. Остапко О.І.

КИЇВ - 2012

1. Актуальність теми

Лікування карієсу постійних зубів у дітей є однією з актуальних проблем дитячої стоматології. Її вирішення вимагає від лікаря глибоких знань. Своєчасна діагностика та раціональне лікування постійних зубів у дітей дозволяє запобігати ускладнень карієсу та створює умови для нормального формування коренів постійних зубів. Якісне лікування карієсу забезпечує збереження естетики та повноцінного жування. Широкий вибір сучасних лікувальних засобів вимагає від лікаря глибоких знань механізму дії та складу тих чи інших матеріалів.

2. Навчальні цілі:

• Оволодіти навичками препарування та пломбування каріозних порожнин постійних зубів.

• Оволодіти навичками ремінералізуючої терапіі, як методу лікування карієсу постійних зубів.

• Оволодіти методикою лікування гострого глибокого карієсу в постійних зубах у дітей.

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи

3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

• Знати терміни прорізування та етапи розвитку постійних зубів.

• Знати анатомо-гістологичну будову постійних зубів на різних етапах розвитку.

• Знати класифікацію карієсу.

• Знати особливості перебігу карієсу в постійних зубах на різних етапах розвитку.

• Вміти провести диференційну діагностику карієсу постійних зубів.

• Знати основні етапи препарування каріозних порожнин та особливості препарування постійних зубів.

• Знати класифікацію, склад,властивості та показання до використання сучасних пломбувальних матеріалів.

3.2. Зміст теми заняття

Лікування карієсу постійних зубів є надзвичайно відповідальним завданням, оскільки його якість визначає подальшу долю постійного зубу. Вибір методу лікування, лікувальних засобів і пломбувального матеріалу залежить від віку дитини, періоду розвитку та групової належності постійного зуба, глибини ураження твердих тканин, локалізації каріозної порожнини, перебігу патологічного процесу. Постійні зуби з незавершеним формуванням кореня відрізняються від зубів, розвиток яких вже закінчений. Тому і підхід до лікування карієсу в таких зубах відрізняється від лікування карієсу у дорослих. Лікування карієсу постійних зубів проводиться неоперативними методами до яких належать метод глибокого фторування, ремінералізуючої терапії, неінвазивної герметизації. До оперативних методів лікування карієсу постійних зубів належить метод інвазивної герметизації, профілактичного та тунельного препарування та пломбування або класичне препарування каріозної порожнини та її пломбування.

Лікування початкового карієсу постійних зубів у дітей

Початковий карієс у постійних зубах на стадії несформованого кореню має гострий перебіг і лікування такого карієсу проводиться шляхом ремінералізуючої терапії. Успішне проведення ремінералізації каріозної плями запобігає утворенню каріозної порожнини. Ремінералізуюча терапія проводиться засобами, основними компонентами яких є кальцій, фосфор, фтор. Вони застосовуються місцево у вигляді аплікацій , ротових ванночок, та електрофорезу. Для цього використовують розчини кальцію глюконату або кальцію хлориду 10%, гліцерофосфату кальцію 2,5%, розчин натрію фториду 0,1-0,2%. Більш ефективним є використання комплексних ремінералізуючих розчинів (Ремодент).

Методика ремінералізуючої терапії

• Поверхню емалі постійного зуба слід очистити від зубного нальоту та висушити

• На ділянку зміненої емалі накладають марлеву смужку зволожену ремінералізуючим розчином.

• Кожні 5 хвилин замінюють смужку на нову. Тривалість процедури становить 15 – 20 хвилин.

• Курс ремінералізуючої терапії складається з 15-20 сеансів, які проводяться щодня або через день.

Ремінералізуючі розчини не мають пролонгованої дії на поверхні емалі, тому доцільно використовувати фторвмісні лаки, які довше утримуються на поверхні емалі зуба, зумовлюючи більш тривалий перехід фтору із лаку до емалі. Використовують такі фторлаки: Duraphat (Colgate), Bifluorid 12 (VOCO), Fluor Protector (Vivadent), Fluoridin (VOCO), Белак F (ВладМиВа, Россия), Фторлак (Россия). Методика виконання полягає у обробці фторлаком ретельно очищенних та висушенних поверхонь зубів з подальшою рекомендацією не приймати їжу та пити упродовж 2 годин, та не чистити зуби упродовж 12 годин.

З метою ремінералізації емалі при гострих початкових формах карієсу може бути застосований метод глибокого фторування емалі, який передбачає двофазну імпрегнацію емалі фтористими препаратами, які в своєму складі містять мідь. Для цього використовують препарат “Емаль-герметизуючий ліквід” (Германія).

Показання до глубокого фторування у постійних зубах:

• Гострий початковий, та гострий поверхневий карієс в постійних зубах, що знаходяться на етапі формування або стабілізації.

• Профілактична обробка фісур та інших карієссприйнятливих ділянок в постійних зубах.

Методика.

• Очищену від зубного нальоту та ретельно висушену емаль спочатку обробляють розчином №1, що містить солі магнію, мідно-фтористий та кремнієвий комплекси. При цьому у порах емалі утворюється фторсілікатний комплекс (SiF₆)₂. Через 1 хв поверхню висушують повітрям.

• Потім обробляють емаль розчином №2 (лужна суспензія високодисперсного гідроксида кальцію). В результаті комплекс (SiF6)2 розпадається утворюючи кристали CaF2 та MgF2, гідроксидфтористої міді. Їх розміри дуже малі (50анг), тому вони вільно проникають в пори емалі і довгий час виділяють іони фтора ,що сприяє ефективній ремінералізації. Курс лікування проводять у три відвідування. Ефективність ремінералізуючої терапії визначається зникненням або зменшенням розміру вогнища демінералізації.

Лікування поверхневого та середнього карієсу постійних зубів.

Лікування поверхневого та середнього карієсу постійних зубів у дітей залежить від періоду розвитку зуба, глибини ураження,та локалізації процесу. На вестибулярних поверхнях ділянки поверхневого карієсу препарують в межах емалі і пломбують композитами, компомерами та склоіономерними цементами. При лікуванні фісурного поверхневого та середнього карієсу доцільно використовувати метод профілактичного пломбування, запропонований в 80-90 роках ХХ століття. Метод профілактичного пломбування передбачає мінімальне препарування тканин зуба тільки в ділянці каріозного ураження з подальшим пломбуванням. Після цього всі фісури жувальної поверхні покривають герметиком. Таким чином профілактичне пломбування поєднує оперативне лікування карієсу, пломбування порожнини, профілактичну герметизацію фісур (інвазивну та неінвазивну) та місцеву флюоризацію емалі зубів.

Методика виконання.

• Ощадливе препарування каріозної порожнини до здорових тканин (згідно принципу “біологічної доцільності” по Лукомському).

• Пломбування каріозної порожнини композитом або склоіономерним цементом.

• Проводять виконання неінвазивної або інвазивної герметизації.

• Обробка фтормісним лаком емалі зуба.

При розташуванні поверхневого карієсу на апроксимальних поверхнях постійних зубів рекомендують обробку ураженої поверхні фтормісним лаком або використовувати метод глибокого фторування. При прогресуванні апроксимального карієсу рекомендоване профілактичне тунельне пломбування порожнини, або класичне препарування та формування каріозної порожнини 2 класу

Лікування гострого середньго та глибокого карієсу в постійних зубах.

Для лікування використовується оперативний метод , що полягає в якісному препаруванні з ретельним видаленням розм’якшеного дентину зі стінок і дна каріозної порожнини з подальшим формуванням та пломбуванням її відповідним пломбувальним матеріалом. Лікування гострого середнього та глибокого карієсу в період формування кореня складається з таких етапів:

• Знеболення

• Препарування каріозної порожнини

• Антисептична обробка каріозної порожнини

• Накладання лікувальної прокладки

• Накладання ізолюючої прокладки

• Постійна пломба

Для антисептичної обробки використовують препарати, що мають широкий спектр антимікробної дії але не чинять цитотоксичної дії на клітини пульпи. До них належать 0,02% розчин фурациліну, 0,5% розчин етонію, 0,2% розчин мефенаміну натрієвої солі, 2% розчин граміцидіну. Після антисептичної обробки каріозної порожнини на її дно слід накласти лікувальну прокладку що чинить одонтотропну дію. Найчастіше з цією метою застосовують препарати, що містять гидроксид кальцію: Dycal, Life, Calcimol, Calcipulpe- пасти хімічного твердіння та світлового твердіння Cavalite LC, Calcimol, Prisma LC. Дія одонтотропних паст заснована на стимуляції захисних властивостей пульпи зуба, які проявляються утворенням замісного дентину. Також гідроксид кальцію має протизапальну дію внаслідок нейтралізації кислого середовища. Висока концентрація гідроксильних іонів забезпечує бактерицидну дію. Одонтотропну дію справляє також цинк -евгенолова паста. У разі значного розм’якшення дентину на стінках і дні каріозної порожнини після препарування її всю заповнюють цинкоксид-евгеноловою пастою (тимчасове пломбування). ЇЇ заміну проводять через 3-6 місяців з подальшим постійним пломбуванням. Як ізолюючу прокладку, особливо в зубах з незавершенним формуванням кореня доцільно застосовувати склоіономерні цементи .

При пломбуванні порожнин значних розмірів (особливо в молярах) доцільно використовувати сендвіч-техніку пломбування. Вона передбачає використання різних матеріалів, а саме склоіономерних цементів та фотополімерних композиційних матеріалів. Прокладка зі склоіономерного цементу повинна мати достатню товщину, не доходити 1,5 мм. до краю порожнини. Це забезпечує міцне поєднання композиційної пломби з твердими тканинами зуба, є гарантією якісної полімеризації фотополімера на всю глибину. Виділення фтору склоіономерами знижує ризик вторинного карієсу.

Пломбування каріозних порожнин в постійних зубах

При пломбуванні каріозних порожнин в постійних зубах використовують сучасні пломбувальні матеріали: склоіономерні цементи, композиціїні матеріали хімічного та світлового твердіння, амальгами. Вибір пломбувального матеріалу залежить від поведінки дитини в стоматологічному кріслі, стадії розвитку зуба, глибини та локалізації каріозного ураження та групової належності зуба.