5,6

Тема №5 Епідеміологічний метод дослідження та його структура. Планування протиепідемічних та профілактичних заходів

Теоретичні питання до заняття:

1. Епідеміологічний метод дослідження

   1. Визначення

   2. Мета

   3. Структура

2. Епідеміологічна діагностика

   1. Визначення

   2. Мета

   3. Розділи

   4. Задачі

   5. Структура

3. Описово-оціночні прийоми епідеміологічного методу (дескриптивна епідеміологія)

   1. Мета

   2. Інформаційне забезпечення

   3. Статистичні показники (інтенсивні та екстенсивні, середні величини, показники наочності)

   4. Динамічні ряди

4. Епідеміологічна значущість інфекційної захворюваності. Критерії оцінки (захворюваність, тенденція захворюваності)

5. Соціальна значущість інфекційної захворюваності. Критерії оцінки (показник неефективного використання працездатного населення, показник втрачених років життя)

6. Економічна значущість інфекційної захворюваності. Критерії оцінки (прямі та непрямі економічні втрати)

7. Аналіз структури захворюваності по групах інфекцій (розрахунок екстенсивних показників по групах інфекцій та оцінка питомої ваги кожної групи

8. Аналіз структури захворюваності по окремих нозологічних формах

9. Оцінка епідеміологічної, соціальної та економічної значущості окремих нозологічних форм

10. Визначення нормативного рівня захворюваності

11. Принципи планування протиепідемічних заходів. Види планів

Питання для самоконтролю студентів.

1. Що є метою описово-оціночного прийому епідеміологічного?

2. У чому полягає різниця між показниками летальності та смертності?

3. Що характеризує соціальну ачущість інфекційних хвороб?

4. Що таке епідеміологічна діагностика?

5. Що є критерієм епідеміологічної значущості інфекції?

6. Що відносять до прямих непрямих економічних збитків від інфекційних хвороб?

7. Назвіть розділи епідеміологічної діагностики.

8. На території адміністративного району мешкає 300000 населення. Протягом року в цьому районі було зареєстровано 723 випадки захворювань на вірусний гепатит А. Всього інфекційних захворювань різної етіології було зареєстровано 50000. Скільки інтенсивних показників можна розрахувати за цими даними?

9. Які показники використовують для аналізу рівня та частоти захворюваності?

10. За якими показниками оцінюється економічна значущість інфекційної захворюваності?

11. На території адміністративного району мешкає 200000 населення. Протягом року в цьому районі було зареєстровано 329 випадків захворювань на вірусний гепатит В. При цьому 5 з них закінчилися летально. Скільки інтенсивних показників можна розрахувати за цими даними?

12. В чому полягає одна з відмінностей між такими показниками як інцидентність та превалентність?

13. На території адміністративного району мешкає 300000 населення. Протягом року в цьому районі було зареєстровано 329 випадків захворювань на вірусний гепатит В, а всіх інфекційних захворювань різної етіології – 60000. При цьому 5 з них закінчилися летально. Скільки екстенсивних показників можна розрахувати за цими даними?

14. На території адміністративного району мешкає 200000 населення. Протягом року в цьому районі було зареєстровано 723 випадки захворювань на вірусний гепатит А та 98 випадків захворювань на вірусний гепатит В. Всього інфекційних захворювань різної етіології було зареєстровано 30000. Скільки екстенсивних показників можна розрахувати за цими даними?

15. На якому етапі епідеміологічного дослідження здійснюється визначення пріоритетних проблем профілактики?

16. При розрахунку якого показника захворюваності в чисельник підставляють кількість летальних випадків захворювань на дану інфекцію?

Тема №6 Аналітичні та експериментальні методи в епідеміологічних дослідженнях

Теоретичні питання до заняття:

1. Мета і задачі аналітичних епідеміологічних прийомів дослідження

2. Основні вимоги до груп порівняння та правила їх формування і оцінки

3. Сутність та методика проведення аналітичного дослідження «випадок–контроль»

4. Сутність та методика проведення когортного аналітичного дослідження

5. Методика визначення безпосереднього та відносного ризиків захворювання

6. Визначення епідеміологічного експерименту. Порівняльна характеристика спостережних та експериментальних досліджень в епідеміології

7. Зміст і мета контрольованого епідеміологічного експерименту

8. Зміст і мета неконтрольованого епідеміологічного експерименту

9. Зміст і мета природного епідеміологічного експерименту

10. Мета і особливості організації скринінгових обстежень населення

11. Провідні чинники ризику виникнення серцево-судинних захворювань і значення епідеміологічних досліджень для їх виявлення

12. Методи математичного моделювання в епідеміології та їх значення

Питання для самоконтролю студентів.

1. В чому полягає одна з відмінностей між аналітичними прийомами «випадок-контроль» та когортне дослідження?

2. На якому етапі епідеміологічного дослідження доводяться первинні (робочі) гіпотези про причини захворюваності?

3.На якому етапі епідеміологічного дослідження можна вже визначити напрямок профілактики хвороби?

4. На якому етапі епідеміологічного дослідження визначається фактична ефективність профілактичного засобу (заходу)?

а) експериментального контрольованого дослідження;

5. Яке епідеміологічне дослідження ґрунтується на співставленні інформації про показники захворюваності серед експонованих та неекспонованих до дії можливого чинника ризику?

6. В якому епідеміологічному дослідженні можна визначити абсолютний ризик виникнення захворювання?

7. Яке епідеміологічне дослідження ґрунтується на співставленні інформації про нараженість хворих і здорових осіб на дію чинника, вплив якого вивчається?

8. Яке епідеміологічне дослідження є найбільш потужним щодо визначення причинно-наслідкових зв’язків між дією чинників ризику та захворюваністю?

9. В якому епідеміологічному дослідженні можна визначити відносний ризик виникнення захворювання?

10. В якому епідеміологічному дослідженні можна визначити абсолютний ризик виникнення захворювання?

11. На якому етапі епідеміологічного дослідження вперше можлива оцінка гіпотез про чинники ризику?

12. В чому полягає перевага спостережного ретроспективного аналітичного дослідження “випадок-контроль” перед спостережним проспективним когортним дослідженням?

13. В якому епідеміологічному дослідженні можна визначити відношення як аналог відносного ризику?

14. В чому полягає перевага ретроспективного аналітичного когортного дослідження перед проспективним когортним дослідженням?

15. Вкажіть основні правила формування груп порівняння при проведенні епідеміологічного експерименту.

Рекомендована література

1. Беляков В.Д., Яфаев Р.Х.. Эпидемиология. М: Медицина, 1989.

2. Синяк К.М., Гирін В.М. Епідеміологія. К.:Здоров'я, 1998.

3. Шляхов Э.Н. Практическая эпидемиология. Кишинев: «Штиинца», 1986.

4. Дикий Б.М., Нікіфорова Т.О. Епідеміологія. м. Івано-Франківськ, 2006.

5. Гоц Ю.Д., Колеснікова І.П., Мохорт Г.А. та ін. Епідеміологія. Київ: «Асканія», 2007.

6. Беляков В.Д., Дегтярев А.А., Иванников Ю.Г. Качество и эффективность противоэпидемических мероприятий. – Л.: Медицина, 1981. – 304 с.