Розв’язання:

735 6 - 6 122 6 13 -12 20 6 12 2 -18 3 6 15 2 -0 0 -12 3 3 Отже, 735=32236.

Для того, щоб перевести будь-яке число із не десяткової позиційної системи числення у десяткову, необхідно записати його у вигляді суми розрядних доданків і виконати відповідні обчислення. Покажемо це на конкретній вправі.

Вправа: перевести число 3245₇ в десяткову систему числення.

Розв’язання:

Запишемо число 3245₇ у вигляді суми розрядних доданків (нагадаємо, що оскільки в числі чотири цифри, то найвищим степенем основи системи числення буде третій!) так: 3245₇=3•7³+2•7²+4•7¹+5•7º=3•343+2•49+4•7+5•1=1029+98+28+5=1160.

Для того, щоб перейти від однієї не десяткової позиційної системи числення до іншої, слід спочатку перейти до десяткової, а потім перейти до потрібної не десяткової. Покажемо це на конкретному прикладі.

Вправа: перевести число 756₈ у шестіркову систему числення.

Розв’язання:

Спочатку переведемо число 756₈ у десяткову систему числення, тобто 756₈=7•8²+5•8¹+6•8º=7•64+5•8+6•1=7•64+5•8+6=448+40+6=494. Тепер переведемо число 494 у шестіркову систему числення (див. наступну таблицю № 4.8.).

494 6 - 48 82 6 14 -6 13 6 -12 22 -12 2 6 2 -18 1 -0 0 4 2 Отже, 7568=21426.

Таблиця № 4.8.

Модуль іу. «системи числення. Подільність чисел.». Змістовний модуль 4.2. «Подільність цілих невід’ємних чисел.». План.

1. Поняття «відношення подільності» та його властивості.

2. Теореми про подільність суми, різниці і добутку цілих невід’ємних чисел на натуральні числа.

3. Ознаки подільності цілих невід’ємних чисел на 2, 3, 4, 5, 9, 25.

4. Прості і складені числа. Нескінченність множини простих чисел. Решето Ератосфена.

5. Основна теорема арифметики цілих невід’ємних чисел.

6. Дільники і кратні. Спільні дільники і спільні кратні. Найбільший спільний дільник (НСД) і найменше спільне кратне (НСК), їх властивості.

7. Обчислення НСД і НСК способом канонічного розкладу на прості множники та за алгоритмом Евкліда.

8. Загальна ознака подільності Б.Паскаля. Ознаки подільності на складені числа.

ЛІТЕРАТУРА: [1] – с. 141-155; [2] – с. 162-192; [3] – с. 271-289.

1. Поняття «відношення подільності» та його властивості.

1. Розглядаючи теоретико-множинну теорію цілих невід’ємних чисел, ми ввели означення відношення “ділитися націло”, розглянули його властивості. Як відомо, поділити ціле невід’ємне число а на натуральне число b це означає знайти таке ціле невід’ємне число с, що виконується рівність а=сb.

Означення: якщо для ає і b існує таке с , що виконується рівність а=сb, то говорять, що числа а і b знаходяться у відношенні подільності.

Означення: натуральне число а ділиться націло на натуральне число b, якщо існує додатній цілий корінь рівняння bх=а.

Означення: натуральне число а не ділиться націло на натуральне число b, якщо не існує натурального кореня рівняння bх=а.

Для позначення відношення подільності використовується такий символічний запис a b, який можна читати так: числа а і b знаходяться у відношення подільності, або а кратне b, або а ділиться націло на b, або b є дільником числа а. Відношення “ділитися націло” на множині цілих невід’ємних чисел є відношенням нестрогого порядку, бо володіє властивостями рефлексивності, антисиметричності та транзитивності. На основі цього відношення доводиться ряд теорем.