Протокол діагностики та лікування переломів ключиці

Код S42.0

Класифікація:

За локалізацією.

1. Перелом в медіальній третині (із звихом або без в стернально-ключичному суглобі).

2. Перелом в середній третині.

3. Перелом в латеральній третині:

- без зміщення уламків та пошкодження оточуючих зв’язок;

- із зміщенням уламків та пошкодженням дзьобоподібно-ключичної зв’язки;

- з пошкодженням суглобової поверхні акроміально-ключичного суглобу.

Діагностика:

1. Анамнез: механізм травми частіше непрямий-падіння на зовнішню ділянку плеча, або прямий - безпосередній удар в ділянку ключиці.

2. Огляд:

- вкорочення та деформація ушкодженої ключиці;

- плече приведене до тулуба;

- плечовий суглоб на боці перелому розташований нижче;

- рухи верхньої кінцівки обмежені та болючі;

- при ушкодженні ключично-стернального або ключично-акроміального суглобів -їх деформація, позитивний “симптом клавіши”.

3. При переломах ключиці в середній третині можливе пошкодження судинно-нервового пучка, підключичних судин. При підозрі на ушкодження судин рекомендована внутрішньовенна ангіографія.

4. Рентгенографія в передньо-задній та при необхідності в аксіальній проекціях.

Лікування:

1. Перша медична допомога включає: імобілізацію ушкодженої кінцівки фіксуючою пов’язкою, холод на місце травми, ненаркотичні анальгетики у віковій дозі.

2. Основним є консервативний шлях лікування.

3. У новонароджених та дітей першого року життя верхня кінцівка фіксується в положенні приведення до тулуба марлевою пов’язкою. При наявності зміщення репозиція не проводиться.

4. При переломах ключиці імобілізація проводиться пов’язкою Дезо або восьмиподібною пов’язкою. При наявності зміщення під кутом можлива репозиція уламків під місцевим знеболенням з обов’язковим рентгеноконтролем.

5.Оперативне лікування застосовується при наявності наступних показань:

- значне зміщення відламків, збереження якого, призведе до порушення функції та анатомічної форми ключиці;

- ушкодження судин та нервів;

- відкритий перелом ключиці.

Базовим оперативним втручанням є відкрита репозиція уламків з фіксацією спицями Кіршнера, Іллізарова, пластинами або серкляжами.

6. Реабілітаційне лікування включає ЛФК, масаж верхньої кінцівки, фізіотерапію (електрофорез з новокаїном, магнітотерапію, парафінові аплікації).

Директор Департаменту Р.О. Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 26.07.2006 № 521

Протокол діагностики та лікування переломів плечової кістки

S 42.2 Перелом проксимального кінця плечової кістки

S 42.3 Перелом діафізу плечової кістки

S 42.4 Перелом дистального кінця плечової кістки

Класифікація:

1. Переломи проксимального кінця плечової кістки:

-  переломи хірургічної шийки;

-  переломи анатомічної шийки;

-  епіфізіоліз;

-  остеоепіфізіоліз;

-  перелом великого бугорка;

-  перелом малого бугорка.

2. Перелом діафізу плечової кістки.

3. Переломи дистального кінця плечової кістки:

-  надвиросткові переломи;

-  черезвиросткові переломи;

- переломі виростків;

- переломи над виростків.

Перелом проксимального кінця плечової кістки.

Діагностика:

1. Анамнез: механізм травми прямий - удар (падіння) на зовнішню поверхню плеча або непрямий - падіння на пряму руку.

2.  Дані обєктивного обстеження:

-  біль в ділянці плечового суглобу;

-  деформація плечового суглобу за рахунок набряку, гематоми та зміщення уламків;

-  обмеження активних та пасивних рухів в плечовому суглобі, особливо відведення;

-  локальний біль при пальпації та при осьовому навантаженні;

-  ознаки можливого супутнього ураження судин та нервів пахвинної ділянки, плечового сплетення, розриву ротаційної манжети, звиху плеча.

3. Рентгенографія в передньо - задній та аксиальній проекціях.

Лікування:

Перша допомога включає імобілізацію ушкодженої кінцівки транспортною шиною або косинкою, холод на місце травми, ненаркотичні анальгетики.

Консервативне лікування показано:

• при переломах без зміщення та переломах із припустимим зміщенням відламків. Імобілізацію виконують гіпсовою лонгетою голівок пясних кісток до здорової лопатки з клиноподібним валиком в пахвинній ділянці в положенні відведення плеча до 40-45 градусів і згинання від фронтальної осі на 30 градусів;

• при переломах із зміщенням (кутове зміщення більше 45 градусів) відламків виконують закриту репозицію під загальним знеболенням. Іммобілізація гіпсовою лонгетою до здорової лопатки з клиноподібним валиком.

Оперативне лікування показано при:

-  ушкодження судинно-нервового пучка;

-  відкритий перелом;

-  оскольчастий переломовивих;

-  інтерпозиція мяких тканин між відламками (найчастіше довга голівка двоглавого мязу плеча);

-  вторинне зміщення уламків.

Базовим оперативним втручанням є відкрита репозиція відламків з фіксацією спицями Кіршнера.

Перелом діафізу плечової кістки.

Діагностика:

1. Анамнез: механізм травми прямий - удар в ділянку діафізу плечової кістки або непрямий - падіння на пряму руку або лікоть.

2. Дані обєктивного дослідження:

- деформація плеча за рахунок набряку, гематоми та зміщення уламків;

- вкорочення плеча;

- біль в ділянці перелому;

- позитивній симптом осьового навантаження;

- патологічна рухливість уламків;

- симптоми ураження плечової артерії або вени, серединного, ліктьового або променевого нерву.

3. Рентгенографія в стандартних положеннях.

Лікування:

Перша допомога включає імобілізацію ушкодженої кінцівки транспортною шиною або косинкою, холод на місце травми, ненаркотичні анальгетики.

Консервативне лікування показано:

- переломи без зміщення уламків або з припустимим зміщенням. Іммобілізацію виконують гіпсовою лонгетою до здорової лопатки від голівок пясних кісток.

• при переломах зі зміщенням уламків виконують закриту репозицію під загальним знеболенням. Імобілізацію виконують гіпсовою лонгетою до здорової лопатки від голівок пясних кісток.

Оперативне лікування показано:

- при наявності ознак ушкодження судинно-нервового пучка;

- інтерпозиція мяких тканин, яку неможливо усунути консервативно;

- відкриті та багатооскольчасті переломи;

- нестабільні переломи

Виконують наступні види втручань:

- відкрита репозиція з фіксацією пластиною або серкляжем;

- апарати зовнішньої фіксації.

Переломи дистального кінця плечової кістки.

Діагностика:

1. Анамнез: механізм травми непрямий – падіння на витягнуту розігнуту руку або прямий - удар в ділянку ліктьового суглобу.

2. Дані обєктивного дослідження:

- різко обмежені рухи в ліктьовому суглобі;

- деформація ліктьового суглобу за рахунок набряку, гематоми та зміщення уламків;

- болючість при пальпації;

- симптоми супутнього ураження плечової артерії, серединного нерву, ліктьового нерву, звиху кісток передпліччя, перелому голівки променевої кістки.

3. Рентгенографія в двох проекціях.

Лікування:

Перша допомога включає імобілізація ушкодженої кінцівки транспортною шиною або косинкою, холод на місце травми, ненаркотичні анальгетики.

Консервативне лікування показано:

- при переломах без зміщення уламків і з припустимим зміщенням уламків. Імобілізація від голівок пясних кісток до здорової лопатки;

- при переломах зі зміщенням уламків виконують закриту репозицію під загальним знеболенням. Імобілізація від голівок пясних кісток до здорової лопатки.

Оперативне лікування показане при:

- наявності ознак ушкодження судинно-нервового пучка;

- відкритих переломах;

- переломи із зміщенням уламків, яке не вдалося усунути шляхом закритої репозиції;

- переломи медіального надвиростку, блоку та головки плечової кістки із зміщенням уламків.

Базове оперативне втручання - відкрита репозиція з фіксацією спицями Кіршнера.

Реабілітаційне лікування включає ЛФК, масаж верхньої кінцівки, фізіотерапію (електрофорез з новокаїном, магнітотерапію).

Директор Департаменту Р.О. Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 26.07.2006 № 521