Запитання та завдання для контролю та самоконтролю

• Що таке первісний синкретичний комплекс?

• Поясніть, що таке піктографія?

• Яке визначення можна дати таким поняттям, як анімізм, тотемізм, фетишизм?

• Які форми економіки характерні для палеоліту, мезоліту, неоліту, бронзового віку?

• Розкрийте зміст таких термінів і понять: палеоліт, неоліт, мезоліт, енеоліт, анімізм, тотемізм, фетишизм, матріархат, патріархат, автохтон, віче, етногенез, міф, античні концепції культури, еволюційна концепція, первісне мистецтво, синкретизм, магія, піктографія.

Теми рефератів

• Первісна культура та її особливості.

• Первісні вірування як ранні форми культури.

• Економіка первісного суспільства.

• Теорії виникнення мистецтва.

• Й. Г. Гердер та його праці «Про походження мови», «Ідеї до філософії історії людства».

Література

• Аверинцев С. Е. Древние цивилизиции. — М., 1989.

• Арутюнов С. А. Народы и культуры. Развитие и взаимодействие. — М., 1986.

• Історія світової культури: Навч. посібник / За ред. Л. Т. Левчук. — К.: Либідь, 1994.

• Історія української культури. Т.1 / За ред. П. Толочка. — К., 2002.

• Канигін Ю. Нагадує про Атлантиду // Українська культура. — 2001. — № 2. — С. 26, 27.

• Культура и развитие человека. — К., 1989.

• Тейлор Э. Первобытная культура. — М., 1984.

• Теорія та історія світової і вітчизняної культури. Курс лекцій: Навч. посібник / За ред. А. К. Бичко та ін. — К., 1993.

• Чмихов М. Давня культура: Навч. посібник. — К., 1995.

№3 Культура протослов’янських та слов’янських племен

1. Характеристика культури дослов’янських племен.

2. Матеріальна культура слов’янських племен. Господарство, побут, спосіб життя.

3. Міфологія і вірування як феномен слов’янської культури.

4. Культуротворчі та державотворчі принципи в слов’янських племенах.

Сутність української культури. Формування її основної бази. Україна — центр Європи. Впливи окремих епох: доіндоєвропейської, індоєвропейської, праслов’янської, балканської, іранської, алтайської, а також: античних (грецької, римської), германської, візантійської, західноєвропейської. Автохтонний та міграційний підходи до розуміння походження українського народу. Племена скіфів, кіммерійців, сарматів, антів, гунів, половців та ін. і їх участь в етногенезі українців. Етнокультурні етапи в історії України: дотрипільська доба (до V тис. до н. е.), трипільська (V—III тис. до н. е.), післятрипільська (ІІ тис. до н. е.), скіфо-сарматська (VII ст. до н. е.—ІІІ ст. н. е.), слов’янська (І тис. н. е.), доба Русі-України (від VII ст. н. е.).

Первісна культура України. Палеоліт. Знахідки королевської стоянки (Закарпаття), мізинської (Чернігівщина), у Межиріччі (Наддніпрянщина).

Неоліт. Діяльність Вікентія Хвойки і відкриття ним трипільської культури. Трипільська культура. Племена зрубної культури — кіммерійці.

Скіфська культура. Пам’ятки скіфської культури. Тваринний стиль скіфського мистецтва. Пам’ятки скіфської культури: срібна амфора, золоті: гребінь, скіфський олень, скіфська пектораль, бойова колісниця. Борис Мозолевський, відкриття ним скіфської пекторалі 1971 р., золотої нагрудної прикраси (1150 г золота) майстерного ювелірного виконання.

Давньогрецький історик Геродот про кіммерійців та скіфів, опис їх культури, звичаїв.

Боспорська держава. Антська держава. Міста-поліси в українському Причорномор’ї (Херсонес, Ольвія, Пантікапея, Тіра, Теодосія, Танаїс).

Давні слов’яни як частина індоєвропейських племен. Пам’ятки черняхівської, зарубинецької культур. Матеріальна культура та розселення слов’янських племен. Поляни, древляни, венеди, радимичі, сіверці, хорвати, волиняни, дреговичі та ін.

Визначальні чинники розвитку матеріальної і духовної культури: природні умови, ліс, річки, степ, гори — основа для цілісної господарської системи. Полювання, збиральництво, бортництво, добування дьогтю, рибальство, землеробство, тваринництво. Наявність багатогалузевого господарського комплексу, диференціація господарства залежно від місця проживання. Побут, спосіб життя, одяг, їжа слов’ян. Нестор Літописець і його «Повість минулих (врем’яних) літ» про життя давніх слов’ян. Прокопій Кесарійський про склавинів і антів.

Міське життя слов’ян. Родоплемінна демократія. Військово-адміністративний устрій життя. Духовна культура давніх слов’ян. Язичницький світогляд як частина загальнолюдського комплексу первісних поглядів, вірувань, звичаїв, обрядів. Політеїзм слов’янських вірувань. Обожнення природи. Людина як частина загального цілого: природи, космосу (світу хаосу і порядку). Слов’янська міфологія як спроба осмислення життя, потреба виразити універсальне через конкретне, відображення впорядкованості і закономірності явищ природи, колективного досвіду, як форма прояву творчих здібностей і спосіб самовдосконалення. Будова світу в уявленні слов’ян: прав (світ богів), яв (світ реальний), нав (світ померлих).

Пантеон язичницьких богів: Род, Рожаниця, Сварог, Перун, Стрибог, Даждьбог, Хорс, Сімаргл, Велес, Мокоша, Ярило та ін. Язичницька скульптура. Світовид (Збруцький ідол). Епічно-міфічно-билинний характер слов’янського мистецтва. Язичництво й українська культура.