Пояснювальна записка

Проведення семінарських занять з курсу «Економіка підприємства» має метою:

1. Сприянню глибокому вивченню, систематизації та узагальненню знань з предмету «Економіка підприємства».

2. Допомагає студентам набути навичок та вмінь з питань економічного обґрунтування практичних завдань під час проведення семінарів.

Семінарські заняття надають найбільш сприятливі умови для поглибленого вивчення економічних категорій та для формування самостійного творчого мислення у студентів.

Функції семінарських занять:

1. Учбово-пізнавальна – закріплення, поглиблення та розширення знань отриманих на лекціях та під час самостійної роботи.

2. Навчальна функція – передбачає розвиток навичок відбору та узагальнення інформації.

3. Контрольна функція – перевірка знань та вмінь студентів.

Для виконання поставлених цілей, кожне семінарське заняття має план проведення, тести для контролю рівня засвоєння теоретичного матеріалу, практичні завдання, проблемні питання. На всі задачі та тести є правильні відповіді, що дає змогу підвищити зацікавленість у самостійному вивченні предмету, тобто активізувати самостійну роботу студентів.

Тематика семінарських занять

Номер семінару	Тема семінару	Кількість годин
	Модуль № 2
Семінар №6	Інноваційні процеси; техніко-технологічна база виробництва. Організаційний процес й суспільні форми організації виробництва.	2
Семінар № 7	Організація виробництва. Інфраструктура підприємства.	2
Семінар № 8	Виробництво, якість і конкурентоспроможність продукції. Матеріально-технічне забезпечення, його форми, системи.	2
Семінар № 9	Мотивація і оплата праці.	2
	Контрольна робота	2

Семінарське заняття № 6.

Тема 10, 11: Інноваційні процеси; техніко-технологічна база виробництва. Організаційний процес й суспільні форми організації виробництва.

Мета: закріпити та поглибити знання суттєвої характеристики інноваційних процесів, техніко-технологічної бази підприємства і суспільних форм організації виробництва, їх ефективність.

І. Контрольні питання.

1. Поняття й загальна характеристика інноваційних процесів.

2. Класифікація інноваційних процесів за різними ознаками.

3. Науково-технічний прогрес, його форми та напрями прояву.

4. Загальна характеристика, об’єкти, напрями і тенденції розвитку організаційного прогресу.

5. Особливості оцінки економічної ефективності інновацій.

6. Характеристика техніко-технологічної бази виробництва.

7. Система показників оцінки технічного рівня виробництва.

8. Об’єктивна необхідність розвитку суспільних форм організації виробництва.

9. Характеристика суспільних форм організації виробництва.

ІІ. Питання для дискусії.

1. Позитивний і негативний вплив нових технологій на якість продукції та персонал.

2. Які економічні наслідки конверсії?

3. Які на Ваш погляд критерії доцільності диверсифікації.

ІІІ. Самостійна робота (письмова).

1. Зробіть порівняльну характеристику:

• традиційного та інноваційного типів виробництва;

Тип виробництва	Характеристика	Переваги	Недоліки	Розвиток

• суспільних форм організації виробництва.

Форми організації виробництва	Характеристика	Переваги	Недоліки	Розвиток

ІV. Реферати.

1. Лізинг, як нова форма оновлення та розвитку технічної бази підприємства.

2. Сучасні тенденції техніко-технологічної бази виробництва.

3. Соціально-економічне значення застосування різних суспільних форм організації виробництва.

4. Спеціалізація та диверсифікація: характеристика, відмінності та умови застосування.

5. Роль держави в проведенні інноваційної політики.

6. Сучасні загальні та пріоритетні напрями НТП в окремих сферах економіки України.

Література:

1. Господарський кодекс України // ВВР.У – 2003//

2. Покропівний С. Ф. “Економіка підприємства” К. 2001.Р.1, Р.3

3. Волков О. І. “Економіка підприємства (фірми)”. М. 2002.

4. Горфінкель В. Я. “Економіка підприємства”.М.1996.

5. М.В. Володькіна „Економіка промислового підприємства” – К.: Центр навчальної літератури, 2004 р.

6. Н.М. Бондар „Економіка підприємства” – К: АСК, 2004 р.

7. Й.М. Петрович „Економіка підприємства” – Л.: Магнолія плюс, 2004 р.

V.Тести

1. Інноваційні процеси поділяють на:

а) технологічні;

б) технічні;

в) організаційні;

г) механічні;

д) соціально-економічні.

2. Результатом інноваційних процесів є нововведення у:

а) техніці й технології ;

б) обслуговуванні колективу працівників;

в) управлінні;

г) організації виробництва і праці;

д) інвенція.

3. Організаційні інноваційні процеси передбачають ви­никнення і впровадження:

а) нових видів продукції;

б) вдосконалення видів продукції;

в) нових технологічних процесів;

г) нових методів організації виробництва та праці;

д) нових організаційних структур управління;

е) процесів активізації людського чинника.

4. За масштабами впливу на ефективність функціонування науки і виробництва нововведення поділяють на:

а) технічні;

б) соціальні;

в) глобальні;

г) екологічні;

д) локальні.

5. Які з наведених етапів стосуються технічної підготовки виробництва:

а) технічне завдання;

б) технічна пропозиція;

г) ескізний проект;

д) технічний проект;

е) технологічна підготовка;

є) організаційна підготовка;

ж) конструкторська підготовка.

6. Технологічна підготовка виробництва передбачає вдосконалення:

а) будови виробів;

б) організації виробництва;

в) технологічних процесів;

г) стимулювання праці.

7. Організаційна підготовка виробництва передбачає:

а) вдосконалення будови виробів;

б) організацію виробництва;

в) вдосконалення технологічних процесів;

г) вдосконалення стимулювання праці;

д) підготовку кадрів.

8. Діагностика техніко-технологічної включає:

а) оцінку рівня організації виробництва;

б) оцінку конкурентоспроможності продукції;

в) оцінку технічної і технологічної складових бази виробництва;

г) всі відповіді вірні.

9. Розвиток техніко-технологічної бази включає:

а) поточний ремонт устаткування;

б) капітальний ремонт устаткування;

в) технічне доозброєння підприємства;

г) правильні відповіді «б» і «в».

10. Показники, які характеризують ступінь технічної оснащеності праці:

а) фондомісткість , матеріаломісткість;

б) фондоозброєність, фондовіддача;

в) енергоозброєність, фондоозброєність.

11. Рівень механізації та автоматизації виробництва характеризує показник:

а) ступінь охоплення робітників механізованою працею;

б) питома матеріаломісткість;

в) загальний рівень технології.

12. В основу оцінки технологічної структури виробництва покладено показник:

а) термін служби основних груп устаткування;

б) співвідношення різних технологій та технологічних процесів у загальному процесі виробництва продукції;

в) рівень використання устаткування.

13. Концентрація промислового виробництва — це:

а) будь-яке розукрупнення підприємств;

б) зосередження випуску продукції на великих підприєм­ствах;

в) централізація виробництва (об'єднання дрібних підпри­ємств у великі);

г) зростання частки крупних підприємств;

д) укрупнення підприємств, яке може здійснюватися приєднанням частини прибутку до початкових капітальних вкладень.

14. Як основні показники розміру підприємства використовуються:

а) обсяги сировини, що обробляється;

б) середньорічна вартість основних виробничих фондів на одне підприємство;

в) частка випуску продукції великими підприємствами у загальному галузевому обсязі випуску;

г) чисельність працюючих на одному підприємстві;

д) розмір підприємства за річним випуском продукції.

15. Кооперування промислового виробництва — це:

а) об'єднання підприємств різної спеціалізації;

б) встановлення прямих виробничих зв'язків між підприєм­ствами, що спільно виготовляють продукцію, зберігаючи при цьому свою господарську самостійність;

в) встановлення тісних зв'язків між підприємствами на базі вільних виробничих потужностей.

16. Назвіть основні форми спеціалізації виробництва:

а) предметна;

б) комплексна;

в)одинична;

г) подетальна;

д) стадійна;

е) технологічна;

є) постійна;

ж) тимчасова.

17. Форми кооперування промислових підприємств:

а) міжрайонне та внутрірайонне;

б) одиничне і комплексне;

в) постійне та разове;

г) міжгалузеве та внутрігалузеве;

д) районно-галузеве.

18. Комбінування промислового виробництва — це:

а) об'єднання в одному підприємстві різногалузевих вироб­ництв;

б) об'єднання у рамках одного підприємства різних вироб­ництв;

в) управління різними галузями виробництва (послуг) од­ним органом.

19. Рівень комбінування визначається такими показниками:

а) кількістю підприємств, що кооперуються;

б) часткою побічної продукції, що випускається підприєм­ством, у загальній сумі випуску;

в) часткою товарної продукції, що випускається комбіна­том, у загально-галузевій сумі випуску;

г) часткою сировини і напівфабрикатів, що переробляються в місці їх видобутку.

20. Які з наведених форм не відносять до спеціалізації:

а) виробничо-технічна;

б) стадійна;

в) детальна;

г) предметна.

20. Визначити загальну економічну ефективність капітальних вкладень для будівництва нового цеху, якщо капітальні вкладення на одиницю продукції КВ = 8 грн., собівартість одиниці продукції С = 16 грн., цінова оптова підприємства Ц_опт = 20 грн., річний обсяг виробництва Q = 10000 од., рівень рентабельності підприємства Е_н = 0,2.

а) Е_р = 0,5;

б) Е_р = 0,2.

20. Визначити економічну ефективність капітальних вкладень на будівництво нового підприємства, якщо вартість будівництва КВ_буд. = 60 млн. грн., капітальні вкладення в оборотні засоби КВ_об.з.= 20 млн. грн. Обсяг реалізованої продукції в оптових цінах підприємства РП = 300 млн. грн., собівартість – С = 280 млн. грн., рівень рентабельності Е_н = 0,25.

а) Е_р = 0,25; Т = 4 р.;

б) Е_р = 0,5; Т = 2 р.

20. З трьох варіантів вибрати найбільш ефективний проект, якщо: КВ₁ = 50 млн. грн.; КВ₂ = 70 млн. грн.; КВ₃ = 100 млн. грн. Собівартість річного обсягу виробництва С₁ = 200 млн. грн.; С₂ = 150 млн. грн.; С₃ = 120 млн. грн., нормативна рентабельність Е_н = 0,2.

а) найбільш ефективний 3 проект;

б) найбільш ефективний 1 проект;

в) найбільш ефективний 2 проект.

20. Визначити найбільш ефективний варіант проекту, якщо капітальні вкладення КВ₁ = 200 тис. грн.; КВ₂ = 150 тис. грн.; КВ₃ = 120 тис. грн. Собівартість одиниці продукції по варіантам: С₁ = 9 грн.; С₂ = 8,4 грн.; С₃ = 8 грн. Річний обсяг виробництва: Q₁ = 20 тис. од.; Q₂ = 25 тис. од.; Q₃ = 30 тис. од. Рівень рентабельності Е_н = 0,3.

а) найбільш ефективний 2 варіант;

б) найбільш ефективний 3 варіант;

в) найбільш ефективний 1 проект.

20. Тракторний завод по кооперированим поставкам получає за рік 40 тис. двигунів по оптовій ціні 11800 грн./один., 2000 поковок по оптовій ціні 5200 грн./шт., 3,2 тис. т. отливок по оптовій ціні 4300 грн./т. Собівартість трактору – 23 900 грн.

Річне виробництво тракторів – 40000 шт. Визначити рівень кооперування.

а) 56,9%;

б) 49,3%.

20. Визначити річний економічний ефект і термін окупності витрат на проведення спеціалізації виробництва, якщо собівартість виробу знизилась з 545 до 520 грн./шт., при цьому транспортні витрати зросли з 15 до 33 грн./шт. Капітальні вкладення дщо спеціалізації становили 110 млн. грн., а після спеціалізації – 260 млн. грн. Обсяг випуску продукції спеціалізованого підприємства 6 млн. шт./рік, Е_н = 0,15.

а) Е_рс = 42 млн. грн./рік; Т_ок = 3,57 р.;

б) Е_рс = 150 млн. грн./рік; Т_ок = 1 р.;