Податок на додану вартість

1. Сутність та зміст податку на додану вартість, його роль у податковій системі України.

2. Платники податку на додану вартість.

3. Об’єкт оподаткування податком на додану вартість.

4. База оподаткування податком на додану вартість та порядок її визначення для операцій різних видів.

5. Ставки податку на додану вартість.

6. Звільнення від податку на додану вартість.

7. Податкові зобов’язання та податковий кредит. Порядок подання податкової декларації та строки сплати до бюджету.

8. Бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

9. Порядок оподаткування податком на додану вартість операцій особливого виду.

3.1. Сутність та зміст податку на додану вартість, його роль у податковій системі України

Податок на додану вартість (ПДВ) є непрямим податком, а саме — однією з форм універсальних акцизів. Його називають наймолодшим податком, оскільки він був винайдений лише у 20 столітті. Схема визначення ПДВ була запропонована французьким економістом Морісом Лоре у 1954 році. У 1958 році даний податок був введений у Франції. Його називають європейським податком, і він є самим «молодим» податком у системі оподаткування в цілому.

w = C + V + m; де w – вартість товару, послуги (виручка від реалізації); C — постійний капітал (амортизаційний фонд + фонд оборотних коштів); - сировина, матеріали V — змінний капітал (фонд оплати праці); m — чистий дохід. (V + m) — додана вартість.

Об’єктом оподаткування ПДВ є додана вартість. Додана вартість є часткою повної вартості товару чи послуги, — це та її частина, яка створюється саме на цьому етапі виробництва. Обчислити її обсяг можна двома методами:

• перший — від повної вартості відрахувати вартість сировини, матеріалів та послуг виробничого характеру (саме цей метод застосовується в Україні);

• другий — скласти величини складових доданої вартості.

Згідно з двома методами обчислення доданої вартості суму податку на додану вартість можна вирахувати в чотири способи, залежно від того, як застосовується податкова ставка до бази оподаткування.

2 методи обчислення доданої вартості, а отже 4 методи обчислення ПДВ¹:

1. Прямий адитивний, або бухгалтерський:

VAT = (V + m)×R,

2. Непрямий адитивний метод:

VAT = R×V + R×m,

3. Метод прямого вирахування:

VAT = (O – I)×R,

4. Непрямий метод вирахування, або метод зарахування по рахунках:

VAT = R×O – R×I,

де

VAT – ПДВ,

V — суми виплачуваної заробітної плати,

m — прибуток,

O — сума надходжень за продану продукцію,

I — понесені затрати.

Четвертий метод обчислення податку на додану вартість дістав назву податкового кредиту, або методу розрахунків-фактур. Саме він, свого часу прийнятий країнами Європейського Союзу при запровадженні ПДВ, найпоширеніший у практиці оподаткування. Його переваги над іншими методами полягають у наступному:

1. Немає необхідності в обчисленні величини доданої вартості, завдяки чому полегшується контроль не тільки податкових органів, але й самих платників за правильністю обчислення ПДВ;

2. Крім того, це дає змогу встановлювати менший інтервал між строками сплати податку, а в платників виникає зацікавленість у правильному визначенні суми податку, яку вони сплачують постачальникам та виконавцям робіт (послуг).

В Україні ПДВ був запроваджений в 1992 році, і разом з акцизним збором замінив податок з обороту і податок з продажів.

Інформативно:

В Україні ставки ПДВ змінювалися декілька разів (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Ставки ПДВ в Україні у 1992—2014 р.р.

Період дії ставки	Розмір базової ставки, %	Законодавчо-нормативний акт, що регламентує справляння	Причини та наслідки зміни ставки
1992 рік	28	Закон України «Про податок на добавлену вартість» від 20.12.1991 № 2007—ХІІ	Як і в Росії, він замінив надходження від податку з обороту та податку з продажів і ставка в 28 % повинна була забезпечити надходження не менші, ніж від цих двох податків. Введення ПДВ при товарному дефіциті, нестабільність фінансової системи і відсутність конкуренції призвело до додаткового зростання цін та інфляції.
Січень — квітень 1993 року	20	Декрет Кабінету міністрів України «Про податок на добавлену вартість» від 26.12.1992 № 14—92	Зниження ставки при недостатності продукції на ринку не призвело до зниження кінцевої ціни реалізації продукції.
З травня 1993 — квітень 1995 рр.	28		Не призвело до зростання доходів бюджету, а спричинило масове ухилення від сплати ПДВ та перехід СПД, у першу чергу дрібних, у «тінь».
Травень 1995 р.	20		Це сприяло пожвавленню підприємництва, зростанню обсягу оподатковуваних операцій, збільшенню кількості платників і, отже, бюджетних надходжень. однак це сталося також не відразу, а поступово.
З 1 жовтня 1997 р.		Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97—ВР	Новий Закон щодо ПДВ, який досить суттєво змінив механізм стягнення податку, що діяв раніше.
З 1 січня 2011 року		Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2756—VI
З 1 січня 2014 року	17

У загальному вигляді суть ПДВ можна представити так:

ПДВ до сплати визначається як різниця між податковими зобов’язаннями платника (ПЗ) та податковим кредитом (ПК).

ПДВ = ПЗ − ПК

Якщо це сальдо більше нуля, то визначена сума підлягає сплаті до бюджету. Якщо сальдо від’ємне, то податок не сплачується, а платник, за умови дотримання ряду вимог та процедур, має право на повернення цієї суми державою (бюджетне відшкодування ПДВ). При постачанні виникає ПЗ, при придбанні може виникнути ПК. Виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту залежить від виду здійснюваних операцій, що будуть розглянуті у наступних питаннях теми.

Приклад

Підприємство „А”, зареєстроване платником ПДВ, продало підприємству „Б”, також платнику ПДВ, товар, контрактна вартість якого (не містить в собі ПДВ) становить 1000 грн. Внаслідок цієї операції купівлі-продажу у продавця виникають податкові зобов’язання на суму 200 грн (1000*20%/100%), а у покупця – податковий кредит на цю ж суму.

ПДВ є одним із основних бюджетоутворюючих податків в Україні

Далі розглянемо основні елементи діючого механізму справляння ПДВ.