4.Контрольні запитання

1. Які нещасні випадки підлягають розслідуванню?

2. Кому повинен повідомити про нещасний випадок керівник?

3. Хто розслідує нещасний випадок на виробництві?

4. Що входить в матеріали розслідування нещасного випадку?

5. В якій кількості екземплярів складається акт за формою Н-1 і кому він надсилається?

6. Які нещасні випадки підлягають спеціальному розслідуванню?

7. Що входить до матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку?

Практична робота№3 контроль параметрів мікроклімату

Мета роботи: закріплення теоретичних знань з нормування параметрів мікроклімату, набуття практичних навичок вимірювання та оцінки температури, відносної вологості, рухливості повітря шкільних приміщень .

Прилади: психрометри: аспіраційний, статичний; гігрометр, термограф, кататермометр.

3.1 Загальні відомості

Метеорологічні умови виробничого середовища (температура, швидкість руху повітря й вологість) впливають на протікання життєвих процесів в організмі людини і є важливою характеристикою гігієнічних умов праці. Сукупність процесів, які обумовлюють теплообмін між організмом людини й зовнішнім середовищем, в результаті якого температура тіла залишається приблизно на одному рівні, називається терморегуляцією.

За високої температури повітря кровоносні судини шкіри розширюються, при цьому проходить переміщення крові в організмі до поверхні тіла, внаслідок чого тепловіддача збільшується. Починається посилене потовиділення й частина тепла, що відводиться, збільшується.

Інакше реагує організм людини на зниження температури оточуючого середовища: кровоносні судини шкіри звужуються, швидкість протікання крові через шкіру зменшується, отже, зменшується й віддача тепла. Вологість повітря також є фактором, який впливає на терморегуляцію організму. Підвищення відносної вологості повітря в приміщенні (вище 85%) сповільнює терморегуляцію організму, оскільки віддача тепла шляхом випаровування буде вкрай зменшена.

Особливо несприятливі для терморегуляції організму умови настають у тому випадку, коли в приміщенні, поряд із підвищеною вологістю, підтримується й підвищена температура (вище 30°С). Порушення терморегуляції веде до тяжких наслідків: головокружіння, нудоти, теплового удару та ін.

Рух повітря сприяє тепловіддачі шляхом конвекції, покращує терморегуляцію в жаркому приміщенні, але є несприятливим фактором за низьких температур.

Інтенсивність терморегуляції залежить також від енерговитрат людини під час роботи. За енерговитратами роботи поділяються на категорії( таблиця 3.1).

Таблиця 3.1.

Інтенсивність праці (важкість праці) обумовлює теплотворення в організмі людини. Кількість тепла, що виробляє людський організм, змінюється від 46 кДж/хв в стані спокою до 334 кДж/хв - при виконанні важкої роботи.

Для забезпечення сприятливих метеорологічних умов у виробничих приміщеннях (ДСН 3.3.6.042 - 99) встановлені єдині норми, які враховують ступінь важкості роботи та пору року (табл..3.2)

Т аблиця 3.2.

Зокрема для більшості шкільних приміщень за санітарними правилами і нормами (ДСанПіН 5.5.2.008-01) температура повітря повинна бути 17…20⁰С,вологість - 40…60% ,рухомість повітря – до 0,1м/с.

Прилади для вимірювання температури та вологості повітря

Температура повітря звичайно вимірюється термометрами. При вимірюванні температури вище 0°С перевагу слід надавати більш точним ртутним термометрам. Для вимірювання температури нижче 0°С рекомендуються спиртові термометри.

Вологе повітря – це суміш повітря й водяної пари. Кількість водяної пари в повітрі називають абсолютною вологістю. Вимірюють абсолютну вологість кількістю водяної пари в грамах, що припадає на 1 кг сухого повітря - вологовміст d (г/м³) або за парціальним тиском водяний пари в повітрі Р_п (Па).

Чим вища температура повітря, тим вища його здатність тримати вологу у вигляді пари. Повітря, в якому міститься гранично можлива за даної температури кількість вологи, називають насиченим. Для порівняння вологого повітря відносно його насиченого стану використовують поняття відносної вологості (φ).

Відносна вологість – відношення вмісту водяної пари у повітрі до його вмісту в насиченому повітрі за тієї ж температури

(3.1)

де, Р_п – парціальний тиск водяної пари у повітрі, Па;

Р_пн - парціальний тиск пари в насиченому повітрі при тій самійтемпературі.

повітря

а) б)

Рис.3.1. Психрометри: статичний (а), аспіраційний (б).

1 – сухий термометр; 2 – мокрий термометр; 3 – резервуар

мокрого термометра; 4 – трубки – екрани,5 - вентилятор

При φ = 0% - повітря сухе, при φ = 100% – насичене (утворюється туман). Якщо вологе повітря охолоджувати (вміст вологи не змінюється - d сталий), то по досягненні деякої температури воно переходить в насичене. Ця температура отримала назву температура точки роси. Подібне явище часто спостерігається у природі: ранковий туман, роса.

Вологість повітря вимірюють психрометрами або гігрометрами. Психрометр аспіраційний складається з “сухого” й “мокрого” термометрів .

Ртутний резервуар останнього обмотаний тканиною і при вимірюванні змочується водою. Резервуари термометрів знаходяться в трубках, через які вентилятором засмоктується повітря. Вентилятор приводиться в рух пружиною або іншим механізмом. “Мокрий” термометр завдяки випаровуванню води з його поверхні показує меншу температуру, ніж “сухий”. Різниця температур залежить від вологості повітря. Відносну вологість повітря визначають за показами “сухого” й “мокрого” термометрів за допомогою психрометричної таблиці (табл.Д.4 додатків) або за розрахунком.

Вимірювання швидкості руху повітря

Для вимірювання швидкості руху повітря застосовуються кататермометри та анемометри: крильчасті, чашкові й індукційні.

Мал..3.2.Анемометри:чашковий(а),індукційний (б), крильчастий(в).

1 – крильчатка; 2 – лічильний механізм.

Крильчастий анемометр АСО-3 застосовується для вимірювання швидкості руху повітря від 0,2 до 5 м/с, при більших швидкостях (від 1 до 20 м/с) – чашковий МС-13, при ще більших швидкостях – індукційні анемометри.

Анемометр АСО-3(мал.3.2) складається з крильчатки, лічильного механізму, дифузора й ручки. Крильчатка сполучається з лічильним механізмом за допомогою трубчастої вісі, яка обертається під дією вітру (повітря), передається через лічильний механізм на стрілку приладу.

Перед заміром аретиром вмикають лічильний механізм і записують початковий відлік по всіх трьох шкалах. Потім, не вмикаючи лічильного механізму, встановлюють прилад у потік так, щоб площина крильчатки була перпендикулярна напряму руху повітря, й витримують 10-15 с, після чого вмикають лічильний механізм й секундомір. По закінченні заміру лічильний механізм й секундомір вимикають одночасно й записують кінцевий відлік по трьох шкалах. Різниця показів, поділена на час у секундах, дає число поділок за секунду, пропорційне швидкості руху повітря. Швидкість руху повітря визначається за знайденим числом поділок за секунду за допомогою графіку (паспорту), яким оснащений анемометр.

Швидкість повітря може бути визначена за допомогою кататермометра Принцип дії приладу ґрунтується на залежності швидкості охолодження тіл від швидкості повітря. Для вимірювання необхідно нагріти кататермометр до 40-45⁰С, встановити його в точку виміру і виміряти час його охолодження від 40⁰С до 33⁰С.

Швидкість повітря визначається за тарувальною таблицею або обчислюється за залежністю:

, м/с (3.2)

де, k_тар – тарувальний коефіцієнт (дається в паспорті кататермометра (1,55 х 10 ^–5);

Т₁, Т₂, Т_п – абсолютні температури, відповідно кататермометра на початку та в кінці охолодження і температура повітря, К;

∆ – час охолодження, с.