5.6. Контрольні запитання

1. Основні методи по захисту людини від ураження електричним струмом.

2.Яка періодичність вимірювання опору ізоляції?

3.Які величини граничного опору ізоляції для апаратів з номінальною напругою до 1000 В?

4.Поясніть схему заземлення та принцип його дії.

5.Як розрахувати напругу дотику і струм, що проходить через людину в аварійної ситуації?

6. У чому полягає сутність захисного занулення?

7.Яким чином спрацьовує захисне відключення?

8. Опишіть методику розрахунку заземлення,

9. Поясніть порядок вимірювання опору заземлення та контролю справності заземлюючого контуру

Практична робота№6 блискавкозахист споруд

Мета роботи: Ознайомитися з конструкцією блискавка захисних пристроїв , методикою їх розрахунку придбання навичок вибору та розрахунку стержневих блискавковідводів.

1. Загальні положення

При ураженні наземних об’єктів блискавка може спричинити загибель людей і тварин, пошкодження і руйнування будинків і споруд, призвести до вибухів і пожеж. В Україні щорічно виникає біля 1400 пожеж (3,3 % від загальної кількості), спричинених блискавкою. Мінімізувати негативні наслідки грозової діяльності дозволяє правильно організований комплекс заходів улаштування блискавка захисту.

Вплив блискавки на об’єкти прийнято поділяти на дві основні групи: первинні, що викликані прямими попаданнями блискавки( електрична, термічна та механічна дія), і вторинні, індуковані біля її розрядами(електромагнітну і електростатичну індукції) або занесеними в об’єкт по металевим комунікаціями.

Блискавка захист – це комплекс заходів, спрямованих на запобігання прямого удару блискавки в об’єкт або на усунення небезпечних наслідків, пов’язаних з прямим ударом. До такого комплексу відносяться також засоби захисту, що оберігають об’єкт від вторинних впливів блискавки і заносу високого потенціалу.

Рівень вибухопожеженебезпеки технологічних процесів визначається у відповідності з класифікацією, що наведена в “Правилах улаштування електроустаткування” (ПУЕ). Ця класифікація є визначальною при вирішенні питання влаштування блискавка захисту (табл. 6.1).

Вимоги до блискавка захисту залежать також від інтенсивності грозової діяльності, яку прийнято визначати кількістю грозових годин на протязі року. Вона визначається як середньоарифметичне значення за декілька років спостережень для певної місцевості земної поверхні.

Класифікація будівель та споруд за категоріями блискавка захисту

Таблиця 6.1

№	Будинки і споруди	Місце розташування	Категорія захисту	Тип зони захисту
1	Будинки і споруди або їх частини, приміщення яких згідно ПУЕ відносяться до зон класів В-І і В-ІІ	На всій території країни	І	Зона А
2	Те саме класів В-Іа, В-Іб і В-ІІа	В місцевостях із середньою тривалістю грози 10 год./рік і більше	ІІ	N>1 – зона А; N<1 – зона Б
3	Зовнішні установки, які утворюють згідно з ПУЕ зону класу В-Іг, наприклад, технологічні установки та відкриті склади, в яких утримуються горючі гази або ЛЗР, зливоналивочні естакади, очисні споруди і т.п.	На всій території країни	ІІ	Зона Б
4	Будинки і споруди або їх частини, приміщення які згідно ПУЕ відносяться до зон класів П-І, П-І І і П-І Іа	В місцевостях з середньою тривалістю грози 20 год./рік і більше	ІІІ	Для будинків І і ІІ ступіней вог-нестійкості при 0,1<N<2 і для ІІІ-V(0,02<N<2) - зона Б, N>2 – зона А
5	Зовнішні установки і відкриті склади, які утворюють згідно з ПУЕ зону класу П-І І І	В місцевостях з середньою три-валістю грози 20 год/рік і більше	ІІІ	0,1<N<2-зона Б, N>2 – зона А
6	Будинки і споруди ІІ І, ІІ Іа, П Іб, ІV, V ступіней вогнестійкості, в яких відсутні приміщення, що відносяться згідно з ПУЕ до зон вибухо- і пожежонебезпечних класів	Те саме	ІІІ	0,1<N<2- зона Б N>2 – зона А
7	Будинки обчислювальних центрів, в тому числі, що розташовані в міській забудові	В місцевостях з середньою три-валістю грози 20 год/рік і більше	ІІ	Зона Б
8	Димові та інші труби підприємств і котелень, башти і вишки всіх призначень заввишки 15 м .	В місцевостях з середньою три-валістю грози 10 год/рік і більше	ІІІ	–

Середньорічна тривалість грози в окремих регіонах і промислових центрах визначається за даними метеорологічних станцій, найближчих до даного регіону. Як приклад наведемо значення для деяких міст України:

Сімферополь…………………………………………………. 40…60 год.

Київ, Львів, Одеса ,Полтава………………………………… 60…80 год.

Донецьк, Запоріжжя, Ужгород……………………………... 80…100 год.

Інтенсивність грозової активності визначають також кількістю ударів блискавки за рік, що припадає на 1км² земної поверхні – n. Середня кількість уражень блискавкою 1 км² земної поверхні за рік приймається в залежності від середньорічної тривалості грози і наведена в таблиці 6.2.