7.7 Організація доставки матеріальних ресурсів у виробничі підрозділи

Заключним та кінцевим етапом стосовно управління матеріальними ресурсами є організація доставки матеріальних ресурсів в цехи та на робочі місця, а також готової продукції споживачам.

Основними завданнями даного етану є:

повне, своєчасне та комплексне забезпечення необхідними матеріалами виробничих цехів та служб підприємства;

належна підготовка матеріальних ресурсів до виробничого споживання (комплектування, дозування тощо);

звільнення цехів та дільниць виробництва від виконання функцій, пов’язаних з організацією постачання їх матеріалами;

сприяння правильному витрачанню матеріалів відповідно до встановлених норм, раціональному використанню відходів та тари;

сприяння раціональній організації роботи внутрівиробничого транспорту та правильному використанню транспортних засобів при доставці матеріальних ресурсів та готової продукції зі складів підприємства як своїм виробничим підрозділам, так і іншим, зовнішнім споживачам;

комплектування готової продукції для відправлення її споживачам.

На промислових підприємствах використовують два методи забезпечення виробничих підрозділів матеріальними ресурсами:

1) централізований метод - активний, коли ресурси доставляють на склади за певним графіком. При цьому транспорт використовується найраціональніше.

2) децентралізований - коли ресурси зі складів підприємства цехи одержують самостійно.

На практиці більш поширеним є централізований метод. При цьому методі доставку зі складів підприємства споживачам можна здійснювати за такими схемами: маятниковою, променевою та кільцевою (див. рис.6.2)

Маятникова система, як відомо, стосується випадку, коли є один постачальник (склад) та один споживач, тобто зв’язок здійснюється між і двома пунктами. При цьому залежно від форми зв’язку між цими пунктами можна виділяти такі різновиди даної схеми: маятникову односторонню, маятникову двосторонню та маятникову змішану.

Незалежно від різновиду даної системи загальну кількість транспортних засобів для перевезення вантажів визначають за формулою

, (7.85)

де Q_зм- кількість матеріальних ресурсів, які необхідно перевезти за зміну, натуральних одиниць; t_вн- пробіг транспорту з вантажем, хв.; t_бв- пробіг транспорту без вантажу, хв.; t_н- час одного навантаження, хв.; t_р- час одного розвантаження, хв.; t_з- час можливих затримок в дорозі, що приймається в розмірі 0,15 (t_вн+t_дв), хв.; q_вп-вантажопідйомність транспорту, т; к_в- коефіцієнт використання вантажопідйомності; Т- фонд робочого часу, годин.

Дана система доставки досить широко використовується в практичній діяльності підприємств, оскільки доставка здійснюється з певного складу (пункту).

Променева система (схема) використовується в тих випадках, коли споживачів кілька і забезпечуються вони одним постачальником, або навпаки - кілька постачальників забезпечують споживача різними матеріалами. Залежно від цього розрізняють два варіанти даної системи: променеву відцентрову та променеву доцентрову (див. рис.6.2 в та 6.2 г)

Кількість транспортних засобів, що обслуговують променеву систему перевезень, визначають як суму їх по кожному променю

, (7.86)

де т- кількість променів.

Кільцева система (схема) використовується у випадках, коли кілька постійних пунктів з’єднані послідовною доставкою від одного пункту до іншого з обов’язковим поверненням транспорту у вихідний пункт.

Залежно від напряму руху вантажів розрізняють два варіанти кільцевої системи: кільцеву із згасаючим вантажопотоком, та кільцеву із наростаючим вантажопотоком (див. рис. 6.2 д та 6.2 е)

Кількість транспортних засобів при кільцевій системі із згасаючим вантажопотоком визначають за формулою

, (7.87)

де Т_пр- час пробігу транспорту по всьому кільцю, хв.; т_р- кількість пунктів розвантаження.

Кількість транспортних засобів при кільцевій системі із наростаючим вантажопотоком визначають за формулою

, (7.88)

де т_н- кількість пунктів навантаження.

Суть управління доставкою матеріальних ресурсів полягає у виборі та обґрунтуванні системи перевезень, що проводиться одночасно із вибором та визначенням кількості транспортних засобів. Ці розрахунки слід проводити з врахуванням кількості вантажів, їх характеру, умов доставки, відстані доставки та потужності складських приміщень. При цьому всі питання організації та управління доставкою вантажів вирішуються однаково незалежно від того, що перевозиться: матеріальні ресурси на робочі місця, геологічні зразки та відпрацьований інструмент на склади, чи готова продукція споживачам.