- •Лекція 7 об'ємний напружений стан
- •7.1 Компоненти напруженого стану. Тензор напружень
- •Лекція 8 складний опір
- •8.1 Косий згин. Визначення нормальних напружень
- •8.2 Розрахунок на міцність при косому згині
- •8.3 Поза центровий розтяг або стиск стержня. Визначення нормальних напружень
- •8.4 Розрахунок на міцність при позацентровому розтягу-стиску
- •Лекція 9 узгин з крученням
- •9.1 Побудова епюр згинальних і крутних моментів
- •9.2 Аналіз напруженого стану. Визначення головних напружень
- •9.3 Зведений момент. Розрахунок на міцність
- •Лекція 10 загальні методи визначення переміщень
- •1О.1 Метод Мора
- •10.2 Обчислення інтегралів Мора за способом Верещагіна
- •10.3 Обчислення інтеграла Мора за формулою Сімпсона-Корноухова
- •Лекція 11 статично невизначені системи
- •11.1 Ступінь статично невизначеної системи
- •Стійкість стиснутих стержнів
- •11.3 Поняття про стійкі і нестійкі форми рівноваги
- •Лекція 12
- •12.1 Визначення критичної сили за формулою Ейлера
- •12.2 Межі придатності формули Ейлера. Формула Ясинського
- •Лекція 13 коливання систем з одним ступенем вільності
- •13.1 Основні поняття теорії коливань
- •13.2 Вільні коливання балки з одним ступенем вільності
- •13.3 Вимушені коливання систем з одним ступенем вільності
- •Лекція 14 ударні навантаження. Динамічний коефіцієнт при ударі
- •14.1 Основні поняття і припущення
- •14.2 Поздовжній удар
- •14.3 Поперечний удар
- •14.4 Крутильний удар
- •Типи циклів напружень. Границя витривалості і криві витривалості
- •15.3 Основні фактори, які впливають на втомну міцність
- •Компоненти напруженого стану. Тензор напружень 30
- •Косий згин. Визначення нормальних напружень 35
Лекція 7 об'ємний напружений стан
7.1 Компоненти напруженого стану. Тензор напружень
Для дослідження напруженого стану в точці навколо неї виділяється нескінченно малий паралелепіпед. У загальному випадку навантаження тіла і при довільному розташуванні паралелепіпеда на всіх його гранях діють як нормальні, так і дотичні напруження.
Нормальні напруження позначимо індексами осей, у напрямі яких вони діють: , . Дотичним напруженням дамо два індекси: перший з них вказує на напрям осі, вздовж якої діє дана складова дотичного напруження, другий — напрям зовнішньої нормалі до площини, на якій дана складова виникає (рис. 7.1).
Можна показати, що напруження на довільній площинці залежить від дев'яти компонентів напружень: . Аналогічно як для плоского, так і для об'ємного напруженого стану справедливий закон парності дотичних напружень:
. (7.1)
Отже, з дев'яти компонентів напружень залишається шість різних. їх можна записати у таблицю (матрицю), на головній діагоналі якої розташовані нормальні напруження, а точки вказують на те, що дотичні напруження, замість яких вони поставлені, дорівнюють дотичним напруженням, розташованим симетрично відносно головної діагоналі:
Симетричну квадратну матрицю (7.2) називають тензором напружень. Компоненти тензора напружень є свого роду координатами, які визначають напружений стан у точці тіла. Тому напружений стан у точці тіла повністю означений, якщо відомий тензор напружень для цієї точки.
Лекція 8 складний опір
Дотепер ми розглядали прості випадки навантаження стержня, які викликають його розтяг або стиск, кручення та прямий згин. Опір стержня у цих випадках називають простим. При сумісній дії кількох простих навантажень виникає так званий складний опір стержня.
8.1 Косий згин. Визначення нормальних напружень
У п. 3.1 ми розглядали прямий згин балок, при якому силова площина П проходить через одну з головних центральних осей її поперечного перерізу. Якщо ж силова площина П не збігається ні з однією з головних центральних осей поперечного перерізу балки, то такий згин називають косим (рис. 8.1).
Визначимо нормальні напруження в деякій точці А(z, у) довільного поперечного перерізу (рис. 8.2). Головні центральні осі z, у в цьому перерізі виберемо так, щоб область розтягу була в 1-й чверті. Згинальний момент М в даному перерізі розкладаємо на складові де
(8.1).
Користуючись принципом незалежності дії сил, зведемо косий згин до двох прямих згинів у двох взаємно перпендикулярних площинах. Напруження у точці А знаходиться згідно з принципом суперпозиції як алгебраїчну суму напружень від моментів Мz і Му. За формулою (3.16)
(8.2)
У (8.2) моменти і Му беруться по модулю, а координати точки, для якої визначаються напруження, підставляються з врахуванням знаків.