7.3.3 Методика формування сезонних запасів

В деяких галузях промисловості (до яких відносяться частково і нафтогазовий комплекс), крім поточних та гарантійних запасів, створюються ще й сезонні запаси. Сезонні запаси - це специфічний різновид матеріальних запасів, на формування яких впливають чинники виробництва, споживання чи доставки продукції. Хоч сезонні запаси є складовою частиною загальних виробничих запасів, проте за певних умов їх можна вважати запасами поточними.

Сезонними запасами називають запаси, що повинні забезпечити нормальну роботу виробництва на весь період сезонної перерви в поступленні або споживанні матеріальних ресурсів. Розмір сезонного запасу визначається залежно від періоду часу, на який повинен бути створений запас, та середньодобового споживання даного виду матеріальних ресурсів в період сезону.

Основними причинами утворення сезонних запасів є:

а) сезонне виробництво продукції (наприклад, продукції рослинництва, деревини в період лісосплаву тощо);

б) сезонне споживання матеріальних або інших ресурсів (наприклад, палива для опалення в опалювальний період);

в) неможливість доставки матеріальних ресурсів іншим способом, крім сезонних видів транспорту (наприклад, річкового), а також випадки затримки в доставці через снігові замети, повені тощо).

Аналогічні причини утворення сезонних запасів характерні і для підприємств нафтогазового комплексу, але із деякими застереженнями на умови проведення робіт. На підприємствах нафтогазового комплексу, зокрема, геологорозвідувальних та бурових, можливі такі три випадки утворення та використання сезонних запасів: послідовний, паралельний та змішаний. При цьому ніяких гарантійних запасів уже не створюють і, по суті сезонний запас немовби перетворюється в запас поточний.

1. Послідовна форма (перший випадок). При послідовній формі періоди створення та використання сезонних запасів не співпадають в часі та здійснюються послідовно: спочатку завезення даного виду матеріального ресурсу відповідно до планової потреби на передбачуваний обсяг робіт, а потім його виробниче використання. Графічно цей варіант створення та використання сезонного запасу можна зобразити в такому вигляді (рис. 7.3):

Дана форма виникає в тих випадках, коли завезення матеріальних ресурсів (формування запасів) потребує одних умов, а використання – інших, наприклад, проведення деяких видів геологорозвідувальних робіт можливе тільки в літній період, а доставка матеріальних ресурсів - тільки в зимовий період.

Як видно із наведеного рисунка, максимальний сезонний запас за своїм значенням (розміром) є не що інше, ніж загальна планова потреба даного виду ресурсу на заданий обсяг робіт. Знаючи інтенсивність добового споживання та тривалість періоду роботи (періоду використання ресурсу), можна визначити загальну планову потребу в даному виді ресурсу, а це означає - і величину сезонного запасу

, (7.44)

де: Q_пл- загальна планова потреба даного виду ресурсу, натуральних одиниць; t_c- час виробничого використання (споживання) даного виду ресурсу - тривалість виробничого періоду, діб.

Рисунок 7.3. Схема утворення та використання сезонного запасу (перший випадок)

При організації доставки ресурсу задача полягає у визначенні інтенсивності добового поповнення запасу, виходячи з можливого періоду завезення (нагромадження), та у визначенні необхідної кількості транспорту для перевезення вантажу.

Інтенсивність добового нагромадження запасу визначається за формулою

, (7.45)

де t_н- період нагромадження запасу, діб.

На підставі інтенсивності добового вантажоперевезення та обраного виду транспорту визначається потреба в транспортних засобах для забезпечення передбаченого обсягу робіт

, (7.46)

де - інтенсивність добового нагромадження запасу - маса вантажу, що підлягає перевезенню за добу, т; t_рс- тривалість одного рейсу транспортного засобу, годин; q_вп- вантажопідйомність транспортного засобу, т; Т_рт- робочий час транспорту протягом доби; к_вп- коефіцієнт корисного використання вантажопідйомності (статичний); к_вч- коефіцієнт використання транспортного засобу в часі.

При цьому незалежно від співвідношення між параметрами інтенсивності добового завезення (використання) та часу нагромадження (споживання) порядок розрахунків не змінюється.

Середній сезонний запас, необхідний для формування оборотних коштів підприємства, визначається, як і в попередніх випадках, у вигляді половини максимального запасу.

2. Паралельна форма (другий випадок). Паралельна форма використовується в тих випадках, коли час створення запасу строго обмежений, а час використання нічим не обмежується, наприклад, доставка здійснюється тільки взимку, а роботи проводяться в будь-який час. Як і в попередньому випадку, створення гарантійного запасу не передбачається. Графічно даний метод створення та використання сезонного запасу можна зобразити у такому вигляді (рис. 7.4).

Рисунок 7.4. Схема утворення та використання се зонного запасу (другий випадок)

Як видно із наведеної схеми t_н=t_с та . Якби проходив тільки процес нагромадження, то

, (7.48)

але згідно із умовою одночасно з нагромадженням відбувається і виробниче споживання (використання), і тому процес нагромадження йде повільніше на величину

, (7.49)

отже,

(7.50)

Іншими словами, сезонний запас у даному випадку залежить від часу нагромадження та різниці між інтенсивністю добового нагромадження та добового споживання.

Як і в попередньому випадку, задача зводиться до організації доставки вантажів, організації завезення ресурсу. Потрібні розрахунки проводяться за формулами (7.45) та (7.46).

3. Змішана форма (третій випадок). Змішана форма використовується у тих випадках, коли час створення запасу не обмежується, але при цьому строго обмежується час його виробничого використання, наприклад, завезення вантажів можна здійснювати безперервно, а проведення робіт можливе тільки взимку через зміну рівня підгрунтових вод.

Графічно даний варіант створення та використання сезонного запасу можна зобразити в такому вигляді (рис. 7.5).

Умовою даної системи є t_н >t_c та . Якщо проходило б тільки нагромадження, то

. (7.51)

але, оскільки активне нагромадження відбувається тільки в період t_н-t_c , то це означає, що

, (7.52)

Іншими словами, величина сезонного запасу у даному випадку залежить від інтенсивності добового нагромадження та чистого часу нагромадження.

У всіх трьох випадках завдання організації поставки матеріальних ресурсів полягає, як уже вказувалось, у визначенні інтенсивності добового нагромадження та кількості тих транспортних засобів, що потрібні для вирішення даного завдання. Для цього використовуються відповідно формули (7.45) та (7.46).

Рисунок 7.5. Схема утворення та використання сезонного запасу (третій випадок)