Глава 23. Сексуальні проблеми в телефонному консультуванні

Й безодня нам оголена зі своїми страхами і темрявою. Й немає перепон між нею і нами: ось чому нам ніч страшна. Федір Тютчев

Звернення, пов'язані з сексуальною проблематикою, представляють серйозні труднощі не тільки для початківців консультантів і можуть призводити до розгубленості і зневіри. Ефективна допомога передбачає обов'язкову наявність знань в цій області і відповідних консультативних навичок.

Абонентів з сексуальними проблемами можна розділити на три типи: (1) ті, що шукають і відчувають нестачу в інформації; (2) ті, що бажають отримати консультацію; (3) мастурбуючі клієнтів.

Інформаційні звернення є найменш важкими. Їх суть стає ясною із самого початку бесіди. Абоненти можуть цікавитися відомостями про венеричні захворювання, СНІД, аборти, застосування протизаплідних засобів або про особливості сексуальної орієнтації. Слід дати необхідну інформацію, про яку просить співрозмовник, і відіслати у відповідні служби для подальшої підтримки. Не рекомендується вирішувати конкретні сексуальні проблеми, в яких консультант найчастіше недостатньо компетентний.

В основі консультативних звернень лежить проблемна ситуація сексуального характеру (сексуальні конфлікти, дисгармонія статевого життя, зниження потенції і т.д.). Багато абоненти звертаються, серйозно переживаючи свої проблеми, і хочуть залишитися невпізнаними. Більшість бесід ведеться з чоловіками або підлітками, жінки рідко звертаються за цією допомогою. Працюючи з консультативними зверненнями, важливо не захоплюватися сексуальними цінностями абонентів. Дуже ефективним є використання активного слухання. Після визначення сутності звернення не слід забувати кваліфіковано перенаправити клієнта. На перенаправленні не слід наполягати. Вибір залишається за абонентом, але його можна заохотити до продуманих дій.

Під час консультативних бесід доводиться стикатися з чималою кількістю міфів і забобонів щодо сексуального життя. З ними часто виявляються пов'язані сексуальні проблеми співрозмовника. Зазвичай ці міфи є деструктивними і призводять до тривалої зосередженості на питаннях статевого життя, передусім сексуальної спроможності. Це обумовлює ряд хронічних емоційних переживань (страх, невпевненість) і веде до функціональної імпотенції, а також до сприйняття сексуальності як якогось неживого механізму, відокремленого від психіки людини, що призводить до нездатності виражати або мати з цього приводу якісь переживання і, в свою чергу, вкрай ускладнює процес консультування.

Міфи, що стосуються сексуального життя, проявляються у вигляді широко відомих комплексів, які можна зафіксувати в ході звернень.

Комплекс Аліси в країні чудес. Характерний для жінок, що живуть фантазіями і мріями. Багата уява малює їм сценарій сексуального життя, проте орієнтація на нього призводить до того, що вони живуть одними очікуваннями зустрічі з бажаним партнером. Уявній реальності завжди віддається перевага перед дійсністю. Далеко не кожен партнер здатний впоратися з нав'язуваною Алісою роллю. У чоловічому варіанті цей стиль життя іменується комплексом Дон-Кіхота.

Комплекс Титании. Досить близький до попереднього, представляючи його крайній варіант. У жінок є жорсткий уявний образ ідеального чоловіка. Тому в житті пред'являються непомірні вимоги до партнера. Чим сильніше його вигляд відходить від бажаного образу, тим більше він відкидається або знищується. Цей комплекс з віком може призводити до кризових переживань і втрати сенсу життя.

Близьким до описаних двох є комплекс Попелюшки, що характеризується більшою, ніж у Аліси, пасивністю. Активність завершується на етапі пошуку зустрічі з можливим принцом. Цей комплекс в соціумі та сім'ї підтримується міфом про неповноцінність жінки. Тому Попелюшці характерна низька самооцінка, страх втратити обличчя, виявитися безглуздою або нескромно. Будь-який прояв активності дискредитує її і позбавляє властивих їй привабливих жіночних якостей. Попелюшки часто відлякують чоловіків і тому проводять життя в розгубленості, вони постійно зосереджені на безлічі своїх уявних недоліків, від чого нерідко з'являється відчуття безвихідності.

Комплекс Лицаря-розпусника. Ставлення до сексуального життя в цьому випадку у жінок є амбівалентним. Вона хоче бачити в партнері, з одного боку, втілення мужності, довіри і безпеки (лицаря), а з іншого - стихійність, грубу чоловічу силу і невгамовний темперамент (розпусника). З'єднати їх в одній людині може лише рідкісний щасливий випадок, в реальному житті двоїста установка веде до поділу партнерів. Цьому феномену в чоловічому варіанті відповідає комплекс Мадонни-Блудниці (Ангела-Повії). Він призводить до того, що жінка сприймається не як особистість, а як об'єкт. Секс роз'єднується з любов'ю, тому потяг проявляється до окремих частин тіла, а в сублімованому варіанті - до певного ідеального образу. Те, що потяг викликається антиподами, у чоловіків веде до серйозної дисгармонії сексуального життя.

Комплекс Мессаліни відображає підвищену сексуальну збудливість і потребу з пред'явленням відповідних вимог до партнерів, які часто змінюються.

Комплекс «закритих дверей». Виникає у жінок як прояв кризи сорокаріччя, якщо жіночність повністю ототожнюється з сексуальністю. Зростаючий страх перед втратою жіночої привабливості і зниженням сексуальної функції породжує провокаційну поведінку і всілякі зусилля зберегти плинну молодість.

Комплекс кастрації. Властивий жінкам з маскулінізованою психікою і відповідним стилем поведінки. Чоловіки є для них об'єктом зневаги або осміяння і, перш за все, несвідомої заздрості. Для стилю сексуального життя характерні настільки високі вимоги, щоб партнер свідомо не зміг їх виконувати.

Комплекс Дон-Жуана. Стиль поведінки полягає в тому, щоб завойовувати і оволодівати жінок. У ньому отримав максимальне втілення міф про мужність, ототожнюється з простотою, фізичною силою і прагненням будь-що домогтися успіху у жінок. Кількість зв'язків лише ззовні зміцнює чоловічу значимість. За цим ховається страх перед жінкою, відчуженість від її переживань або прихована гомосексуальна орієнтація. У жінок цей комплекс, часто впроваджуваний системою сімейного виховання, викликає тривалий страх перед сексуальними відносинами. Чоловік платить за цей комплекс автоматизацією статевого життя, нездатністю аналізувати і спонтанно проявляти свої емоції і, в підсумку, зниженням сексуальних можливостей.

Комплекс Отелло полягає, як добре відомо, в патологічних ревнощах. У його основі лежить сильний страх перед жінкою через відчуття неповноцінності. Нерідко він виникає у схильних до алкоголізації чоловіків. Консультування ідей ревнощів є досить відповідальним. Ревнощі є складною емоцією. Їй передують невпевненість, побоювання, дискомфорт, збудження, народжені фундаментальним комплексом неповноцінності. Вона обов'язково супроводжується болісними сумнівами. Основний зміст ревнощів полягає в тому, щоб зберегти для себе значимий об'єкт. Думка про те, що ця «річ» буде належати іншому, нестерпна. Наявність реального суперника не має вирішального значення - якщо його немає, він уявляється або придумується. Ревнощі виявляються тісно пов'язані із заздрістю. Ревнивий чоловік не тільки прагне мати те, що має інший, але і одночасно бажає, щоб інший позбувся цього. Це веде до різноманітних фантазій ревнощів, в яких ревнивець черпає задоволення.

Близьким до нього є комплекс Леонта, який поширює ідеї ревнощів не тільки на дружину, але і на дітей, основний його зміст - невіра у власне батьківство. Ці люди відрізняються сутяжництвом і воліють вирішувати сексуальні проблеми в медичних установах або юридичних інстанціях.

Комплекс Трістана та Ізольди. Характерний для партнерів, у яких дошлюбні стосунки викликають двоїсті почуття - задоволення і провини одночасно. Емоційне напруження є обов'язковим фоном партнерства. Воно зникає після укладення шлюбу, тому задоволення позбавляється колишньої привабливості і зникає інтерес до спільного життя.

Комплекс фатальної жінки наділяє його власницю якостями спокусливості, підступності, повної незалежності, непередбачуваності поведінки і безжалісністю в ставленні до чоловіків. Якщо фатальне начало перебільшується, то виникає комплекс жінки-відьми з явними демонічними якостями. В основі цього ставлення у чоловіків лежить глибоке неусвідомлене почуття страху перед жінкою (страх кастрації) та зрілої сексуальнї активністі, яке поєднується з мрійливо-пасивним або негативним ставленням до інтимного життя і прихованої гомосексуальності.

Комплекс тоталітарної жінки. Породжений тоталітарною свідомістю, яка бачила в жінці революціонерку, трудівницю - робочого коня, товариша-соратницю чи героїню-суспільницю. У цьому комплексі відображено табу, накладене на сексуальне життя в суспільстві. Цей комплекс призводить до хронічного емоційного напруження через інтенсивне витіснення сексуального потягу і різних порушень сексуальних функцій і поведінки. Домінування цих міфологічних уявлень зумовлює зростання агресивності, зокрема сексуального насильства. Крім того, життя жінки стає непосильним, її підстерігає безліч розчарувань і конфліктів у сімейних стосунках. Комплекс є актуальним і сьогодні через зростання феміністичного руху і емансипації жінки. У США він розглядається як варіант адиктивної поведінки, для допомоги при якому існують групи подібні «АА» («Анонімні супержінки»).

Описані комплекси і міфи сексуального життя входять в життєвий сценарій людини¹. Робота з ними становить предмет очної психотерапії, але і в телефонній бесіді можливо відмітити один або декілька так званих «скриптових сигналів» - висловлювань або фрагментів поведінки, за якими визначається характер сценарію. У консультанта, як правило, немає можливості його деталізувати, однак часто можна встановити, користуючись термінологією Е. Берна, приналежність співрозмовника до переможців, непереможців або невдах.

¹ Консультант, безумовно, потребує деяких типологічних орієнтирів, але при дуже великій кількості і метафоричному характері вони можуть серйозно дезорієнтувати - вже хоча б тому, що розбещують консультанта, пропонуючи йому готову схему переживань і мотивацій абонента.

Переможець - це людина, яка знає, що буде робити, якщо програє, але не говорить про це («Я був не правий, варто виправити це», «Тепер я знаю, що робити»). Невдаха не знає, що робити, якщо програє, але говорить про те, що буде робити, якщо виграє. За наявності суттєвих причин для невдач він перетворюється на мученика, що є кращим способом перемогти за допомогою поразки («Якби тільки ...», «Так, але ...»). Heпереможець всіма силами прагне зберегти існуючий стан речей («Принаймні, я не ... Спасибі, що не сталося ...»).

Мета консультування полягає в тому, щоб невдаха відчув у собі можливості непереможця («ледь помітні зміни»), а непереможець побачив можливості стати переможцем.

Мастурбуючий абонент являє собою особливий різновид маніпулятора. Це визначає принципи ведення телефонної бесіди.

Вона зазвичай починається з численних і вельми невизначених питань типу: «Я хотів би тільки поговорити», «Міг би я поговорити про щось таке ...», «Не знаю, чи можу я сказати про це», «Я ніяковію» , «Чи не можна поговорити з жінкою-консультантом?» і т.д. Їх буває настільки багато, що неважко помітити деяку недоречність чи навмисність. У консультанта може виникнути важлива здогадка, що його хочуть використати. Усвідомивши, не слід упускати це з виду. Іноді замість невизначеного початку з'являється надмірна ясність: співрозмовник відразу представляється. Може іменувати себе підлітком: «Мені сімнадцять років», запитує про ім'я консультанта або швидко починає цікавитися його особистими відомостями. Нарочитість підвищеної уваги доповнюється особливими коливаннями голосу: з'являється шепіт в інтонації, він як би говорить дуже близько до вуха чи, навпаки, якщо знаходиться на далекій відстані. Крім того, в голосі можуть бути зовсім відсутні емоції. У мові досить часто звучить збентеження і боязкість, які поступово стають неприродними. Якщо бесіда виходить на обговорення якої-небудь сексуальної проблеми, то нерідкі заяви про свої простодушність і наївність «в цих питаннях» або відзначається схильність до опису конкретних сексуальних деталей або використання наукових термінів, що характеризують статеві контакти або геніталії. Спроби перейти до обговорення почуттів наштовхуються на протидію, співрозмовник знову повертається до фактів або деталям. Він довгостроково коливається або явно протидіє вирішенню запропонованої проблеми і по ходу бесіди опір стає все більш очевидним. Усвідомлення маніпулятивних установок абонента наштовхує на підозру, що голос консультанта використовується для сексуального збудження. У багатьох це відкриття викликає обурення, може образити, засмутити або привести в паніку. До цих почуттів слід бути готовим. Ідентифікація мастурбуючого абонента ніколи не приносить емоційного задоволення.

У такій розмові перш за все слід зберігати контроль. Ще важливіше твердість. Її слід проявляти в протистоянні переходу обговорення на сексуальні деталі. Якщо підозри, що абонент мастурбує, переходять у впевненість, слід сказати, що він розкритий, його цілі ясні і без обговорення завершити бесіду: «Якщо у Вас є які-небудь проблеми, я завжди готовий (а) вислухати Вас, але, якщо ви хочете мастурбувати, наша служба не призначена для цих цілей ». Це, мабуть, один з виняткових випадків у телефонному консультуванні, коли бесіда переривається співробітниками служби на півслові без яких би то не було вибачень.

Збереження контролю і твердості у підході до мастурбуючих абонентів є запорукою, що вони не будуть зловживати службою і її співробітниками. Після такого завершення бесіди доцільною є робота з супервізором над почуттям провини за ці рішучі дії або іншими емоційними переживаннями.

Рекомендована література

Берн Э. Секс в человеческой любви / Пер. с англ. М.: Братство, 1990.

Имелинский К. Сексология и сексопатология / Пер. с польск. Л.: Медицина, 1986.

Исаев Д.Н., Каган В.Е. Психогигиена пола у детей. Руководство для врачей. Л.: Медицина, 1986.

Кон И.С. Введение в сексологию. М.: Медицина, 1988.

Кон И.С. Лунный свет на заре. Лики и маски однополой любви. М.: Олимп; Изд-во ACT, 1998.

Короленко Ц.П. Мифология пола. Красноярск, 1994.

Кэмерон-Бэндлер Л. С тех пор они жили счастливо. Простая и эффективная психотерапия сексуальных проблем и трудностей во взаимоотношениях. Воронеж: НПО «МОДЭК», 1993.

Лев-Старович 36. Секс в культурах мира / Пер. с польск. М.: Мысль, 1991.

Лоуэн А. Любовь и оргазм / Пер. с англ. М.: Ин-т общегуманитарных исследований, 1997.

Лоуэн А. Радость / Пер. с англ. Минск: ООО «Попурри»,

1999. Мэй Р. Любовь и Воля / Пер. с англ. М.: Рефл-бук; К.: Вак-

лер, 1997.

Некрасов С.Н., Возиликин И.В. Жизненные сценарии и сексуальность. Свердловск: Изд-во Уральск, ун-та, 1991.

Русский Эрос, или Философия любви в России. М.: Прогресс, 1991.

Сосновский А.В. Лики любви (Очерки истории половой морали). М.: Знание, 1992.

Фромм Э. Искусство любить. Исследование природы любви / Пер. с англ. М.: Педагогика, 1990.

Шерман Р., Фредман И. Структурированные техники семейной и супружеской терапии. Руководство. М.: Класс, 1997.