17. Методи упр-ння , їх сутність. Мотиви, потреби, інтереси.

Методи упр-ння це способи впливу на окремих працівників або колективи з метою досягнення визначених цілей. Методи будуються на с-мі мотивації . Мотив це спонукальна причина дій. Мотиви взаємопов'язані з інтересами та потребами. Потреба це

психологічне чи фізичне відчуття нестачі чогось. Потреби є : фізіологічні, соціальні, самореалізації. Виділяють такі методи мотивації : економічні, адміністративні,

соціально-психологічні, правові методи.

22.Сутність і х-ка зовнішнього сер-ща.

Про значення зовнішнього сер. вчені заговорили наприкін 50-х. Підкреслювалась необхідність розглядати організацію як цілісність, що складається із взаємопов’язаних частин, які в свою чергу пов’язані з зовнішнім оточенням. Зовнішнє середовище має такі властивості: •Взаємозалежність факторів — сила, з якою зміна од­ного фактору впливає на інші.

• Складність — кількість та різноманітність факторів, які мають значний вплив на організацію. •Рухомість — відносна швидкість зміни середовища.

•Невизначеність — відносна кількість інформації про зовнішнє середовище і впевненість у її достовірності.

Зовнішні фактори, що впливають на організацію, розподіля­ють середовище на дві групи: середовище прямої дії і середовище непрямої дії.

23.Субєкти сер-ща прямої дії(мікросер).

Фактори прямої дії зовнішнього середовища: •Постачальники. Наскільки тісне співробітництво ор­ганізації з мережею постачальників, настільки ефективно і якісно вона працює. Постачання матеріалів точно у визначений термін вимагає чітко організованої співпраці з постачальниками. •Матеріали, капітал. Потреба в них завжди була запору­кою процвітання фірми. До потенційних інвесторів капіталу відносяться перш за все банки, акціонери і приватні особи.

•Трудові ресурси. Підбір трудових ресурсів для реалізації поставлених цілей організацією здійснюється через служби працевлаштування та агенції з пошуку робочих кадрів, або за рахунок внутрішніх резервів.

•Споживачі. Знайти споживача результатів своєї діяль­ності, вміло задовольняти його потреби — є основою виживан­ня та існування будь-якої організації.

•Конкуренти. Якщо організація не в змозі робити свою про­дукцію краще і дешевше, ніж конкуренти, вона не зможе функціонувати і приречена в подальшому на банкрутство.

•Профспілки. Профспілкові об'єднання можуть здійснюва­ти значну допомогу організації у вирішенні соціально-культуних завдань, але й можуть бути противагою владі керівника.

•Закони і державні органи. Виробничі відносини в кожній країні регулюються чинним законодавством. Якщо керівник не буде дотримуватись чинних законів та вказівок державних ор­ганів, то діяльність організації може бути призупинена.

24. Фактори сер-ща непрямої дії(макросер)

До факторів непрямої дії зовнішнього середовища відно­сяться:

•Економічні фактори. Керівник організації повинен уміти оцінити, на скільки зміни стану економіки країни впливають на її функціонування (інфляції, змін в курсах валют, невизначеності економічної політики, ріст безробіття тощо.) •Політичні фактори. Ставлення до бізнесу з боку держав­них органів політичної влади і суду має велике значен­ня. Розміром податків, контролем за цінами та з/п-тою, стандартами безпеки та чистоти довкілля, лобіюванням зацікавленими структурами певних пільг та сегменту ринку мож­на впливати на діяльність бізнесових структур. •Науково-технічні фактори. Розвиток науково-технічнічо­го прогресу, виділення коштів на наукові розробки, стан захи­сту винахідництва, рівень державного контролю за якістю по­винен обов'язково враховуватись керівництвом організації.

•Соціокультурні фактори. Демографічні характеристики, особливості культури, звичаї, традиції, цінності, відношення до бізнесу з боку громадян також мають значення.

•Міжнародні фактори. Питання експорту своєї продукції, шляхи створення спільних підприємств, закупівля імпортної си­ровини залежать від міжнародної ситуації, ставлення до країни великих міжнародних організацій, фондів. Розуміння суті зовнішнього середовища і ефективне його використання дозволяє керівнику бути впевненим у діловому світі і бути готовим до можливих змін.