- •Розвиток управлінської школи.
- •Етапи розвитку стратегічного управління в зарубіжних країнах.
- •Стратегічне управління підприємством на Україні.
- •2.1. Методологічні підходи до розробки і прийняття стратегічного управлінського рішення.
- •2.2. Наукові основи прогнозування
- •2.3. Методи прогнозування
- •3.1. Сутність стратегічного управління підприємством і його відмінність від оперативного управління.
- •3.2. Принципи складання стратегій
- •3.3. Елементи стратегічного управління і їх суть
- •Сутність та процес стратегічного планування
- •4.2. Процес формування стратегії
- •4.3. Система стратегічного управління: визначення місії і цілей, оцінка й аналіз середовища, вибір стратегії, виконання та контроль стратегії
- •Глава 4. Визначення місії і цілей організації
- •Поняття та характеристика елементів місії
- •4.2. Визначення суті, види і принципи формулювання цілей організації
- •4.3. Визначення цілей організації
- •4.4. Організація встановлення цілей
- •Питання до Змістовного модулю 4.
- •Глава 5. Середовище господарської організації та методи аналізу і прогнозування його розвитку
- •5.1. Аналіз макрооточення
- •5.2. Аналіз безпосереднього оточення
- •5.3. Аналіз внутрішнього середовища
- •5.4. Методи аналізу середовища
- •5.5. Прогнозування змін середовища організації
- •Тема 6. Вибір стратегії
- •6.1. Підходи до формування стратегії
- •6.2. Визначення стратегії організації
- •6.3. Модель життєвого циклу товару
- •6.4. Модель життєвого циклу попиту
- •Тема 7. Виконання та контроль стратегії
- •7.1. Розробка стратегічного плану організації
- •7.2. Стратегічні зміни
- •7.3. Організаційна структура як об'єкт стратегічних змін
- •7.4. Стратегічні зміни в організаційній культурі
- •7.5. Типи стратегічних змін
- •7.6. Впровадження стратегічних змін в організації
- •7.7. Контроль реалізації та оцінки стратегії
- •Тема 8. Визначення конкурентноспроможності організації
- •8.1. Дослідження конкурентної ситуації у галузі
- •8.2. Методологічний підхід до аналізу конкурента
- •8.3. Виявлення конкурентних переваг організації
- •8.4. Визначення конкурентного статусу організації
- •8.5. Аналіз портфеля продукції
- •8.6. Побудова матриці "привабливість - конкурентна позиція"
- •Питання до Змістовного модулю 8.
- •Тема 9. Організаційне, соціально-психологічне та інформаційно-політичне забезпечення стратегічного управління
- •9.1. Організаційні питання реалізації стратегічних планів організації
- •9.2. Соціально-психологічне забезпечення стратегічного управління
- •Мотиваційний процес і мотиваційні фактори
- •Тема 10. Конфлікти і методи їх вирішення
- •10.2. Стратегії поведінки а конфліктних ситуаціях
- •10.3. Стратегія управління конфліктом
- •10.4. Стиль управління конфліктами
8.4. Визначення конкурентного статусу організації
Конкурентний статус - це позиція організації у конкурентній боротьбі за положення на ринку. Оцінку конкурентного статусу зручно проводити за такими показниками, розробленими І. Ансоффом:
відносний рівень стратегічних капіталовкладень;
відносний рівень "оптимальності" стратегії організації;
рівень мобілізаційних можливостей, тобто рівень відповідності потенціалу організації "оптимальній" стратегії.
Змістовний модуль 8. Визначення конкурентоспроможності підприємства.
Конкурентний статус організації (КСО) оцінюють як рентабельність стратегічних капітальних вкладень, помножену на коефіцієнт рівня "оптимальності" стратегії організації та коефіцієнт рівня відповідності її потенціалу цій оптимальній стратегії, за формулою:
♦ Відносний рівень капіталовкладень
Рентабельність діяльності організації пропорційна зробленим капіталовкладенням (рис. 22).
Відносний рівень "оптимальності" стратегії організації
Порівняння відповідності діючої стратегії Sf оптимальний S0 здійснюють у такій послідовності:
визначають чинники, які забезпечують успіх конкретній організації у найближчі п'ять-сім років. До них належить політика зростання; продуктова ніша; ринкова диференціація (ринкова ніша), яка зумовлює положення організації на ринку;
формують декілька стратегічних альтернатив (S1, S2, S3) та вибирають із них ту, що має найбільше спільного з діючою стратегією організації Sf. Її вважають оптимальною для майбутнього розвитку;
порівнюють чинники "оптимальної'" стратегії S0 з відповідними чинниками стратегії Sf, щоб визначити рівень "оптимальності" діючої стратегії у балах (за шкалою від 0 до 1). При цьому розрахунки здійснюються за формою табл. 17.
Змістовний модуль 8. Визначення конкурентоспроможності підприємства.
Рівень мобілізаційних можливостей оцінюється відповідністю наявного капіталу Cf "оптимальним" можливостям C0. З цією метою проводять аналіз чинників окремих компонентів (маркетинг, виробництво, фінанси, дослідження та розвиток тощо), які характеризують поточний потенціал організації, а також потенціал, потрібний для реалізації "оптимальної" стратегії. Значення Cf / C0 оцінюють як співвідношення середньоарифметичних бальних оцінок (за шкалою від 0 до 1) рівня відповідності наявних можливостей оптимальним і записують у табл. 18.
Якщо конкурентний статус дорівнює одиниці, то організація набула винятково сильного конкурентного статусу, а якщо хоч один з показників дорівнює нулю, то організація не отримує прибутку.
На основі проведених розрахунків визначається рівень КСО. Причому якщо значення КСО більше 0,5 (0,8 × 0,8 × 0,8 = 0,512), то рівень конкурентного статусу високий; при КСО більше 0,125 (0,5 × 0,5 × 0,5 = 0,125) - середній; при КСО більше 0,016 (0,25 × 0,25 × 0,25 = 0,016) - низький.
Таким чином, визначений КСО розглядають як передумову досягнення організацією відповідного рівня конкурентної переваги.
Змістовний модуль 8. Визначення конкурентоспроможності підприємства.