Кількісна теорія менеджменту

Третя головна школа управлінської думки почала формуватися в період другої світової війни. Під час війни урядові особи і науковці в Англії та Сполучених Штатах Америки об'єдналися разом для допомоги військовим, щоб ефективніше використати їхній потенціал. Вони використали деякі елементи математичного підходу до менеджменту, які Тейлор і Гант удосконалили протягом попередніх десятиліть, застосувавши їх до проблем війни²⁴. Наприклад, ці урядові особи і науковці дослідили, що за допомогою математичного аналізу можна вирішити проблеми передислокацій військ, техніки і підводного флоту. Після війни такі компанії, як Du Pont і General Electric, почали використовувати ці методи для перегрупування працівників, розміщення підприємства, складських приміщень. В основі цей підхід пов'язаний з використанням кількісних методів у менеджменті. Точніше, кількісний підхід до менеджменту ґрунтується на ухваленні рішень, економічній ефективності, математичних моделях і використанні комп'ютерів. Є два напрями кількісного підходу: теоретичний менеджмент і операційний (практичний) менеджмент.

Теоретичний менеджмент. На жаль, термін теоретичний менеджмент виник разом із науковим менеджментом, підходом, що його розвинув Тейлор та інші науковці на початку XX століття. Однак ці два поняття мають мало спільного і їх не можна плутати. Теоретичний менеджмент головно ґрунтується на побудові математичних моделей. Математична модель - це спрощене зображення системи, процесу або відносин.

На загальному рівні теоретичний менеджмент зосереджений на моделях, рівняннях та іншій схематизації дійсності. Наприклад, менеджери в Detroit Edison використовують математичні моделі, щоб визначити, як найліпше скеровувати ремонтні бригади під час аварій. The Bank of New England застосовує моделі, щоб обчислити, скільки касирів повинно чергувати на кожному місці в різний час протягом дня. Останніми роками, з появою персонального комп'ютера, методи теоретичного менеджменту ускладнилися. Зокрема, виробники автомобілів Daimler-Benz і Сhrysler використовують наближені до реальності комп'ютерні моделі, щоб вивчити змінний попит на автомобілі. Моделювання забезпечує виробників точнішою інформацією і дає змогу уникнути збитків, пов'язаних з "аваріями" великої кількості тестових автомобілів.

Операційний менеджмент. Цей менеджмент менш математизований і простіший, ніж теоретичний, його можна практично застосовувати до управлінських ситуацій. Справді, ми можемо практикувати операційний менеджмент як форму застосування менеджменту теоретичного. Засоби операційного менеджменту переважно полягають у сприянні організації в ефективнішому виробництві продукції та послуг, їх також можна застосувати до широкого діапазону проблем.

Наприклад, компанії Rubbermaid і The Home Depot використовують засоби операційного менеджменту, щоб керувати матеріальними запасами. (Менеджмент матеріальних запасів стосується специфічних проблем, таких як збалансування вартості виконання замовлення та транспортних витрат і визначення оптимальної кількості замовлень). Лінійне програмування (яке передбачає комп'ютерне розв’язування системи лінійних рівнянь) допомагає Unites Air Lines планувати графіки польотів, Consolidated Freightways розробляти маршрути відвантажень, General Instruments Corporation планувати, які інструменти виготовляти у конкретні періоди. Інші засоби операційного менеджменту - теорія масового обслуговування, аналіз беззбитковості і моделювання. Всі ці засоби і процедури застосовують безпосередньо до оперативного керування виробництвом, однак вони також можуть бути корисними і в таких сферах, як фінанси, маркетинг і менеджмент людських ресурсів.

Оцінка кількісної теорії менеджменту. Так само, як і інші підходи у менеджменті, кількісна теорія менеджменту має певні позитивні і негативні сторони. Вона забезпечила менеджерів великою кількістю засобів та інструментів для ухвалення рішень і дала змогу зрозуміти загальні організаційні процеси. Особливо корисна така оцінка для планування і контролю. З іншого боку, математичні моделі не можуть повністю враховувати індивідуальну поведінку і позицію людини. Деколи здається, що час, потрібний для удосконалення кількісних методів, сповільнює розвиток інших управ­лінських умінь. Крім того, математичні моделі, зазвичай, потребують цілої низки не­реальних припущень.