Особливості використання прикметників у діловому мовленні
Використання прикметників у діловому мовленні зумовлене насамперед потребою уточнити, конкретизувати зміст поняття, позначеного іменником, чіткіше окреслити його, а також увиразнити та збагатити текст, напр.:
Зразок тексту:
КУРС ВАЛЮТНИЙ ГНУЧКИЙ (РИНКОВИЙ) - валютний курс, що формується на валютному ринку під впливом попиту і пропозиції. Розрізняють:
плаваючий валютний курс —режим вільного коливання валютного курсу, що базується на ринковому механізмі валютного регулювання. Плаваючі курси характерні для провідних твердих валют - долара США, німецької марки, англійського фунта стерлінгів, японської єни тощо;
коливний валютний курс - курс, що змінюється залежно від попиту і пропозиції на валютному ринку, але коригується валютними інтервенціями центральних банків з метою вирівнювання тимчасових різких коливань.
Уживаються |
Не вживаються
|
Прикметники книжного походження: балансовий, валютний, ґрунтовний, еквівалентний, конфіденційний, легітимний, організаційний, парламентський, регіональний тощо |
Розмовна, знижена лексика
|
Однозначні прикметники у прямому значенні |
Прикметники із двозначним змістом
|
Нейтральні за емоційним забарвленням прикметники (товстий, малий) |
Прикметники з суфіксами збільшеності (товстуватий), зменшеності (маленький), пестливого забарвлення (гарнюсінький) |
Повні форми (добрий, здібний, зелений) |
Неповні форми (добр, здібен, зелен)
|
Присвійні прикметники замінюються іменниками (так званим родовим приналежності) або відповідними прикметниковими формами (звіт бухгалтера, розпорядження полковника, наказ ректора) |
Присвійні прикметники (бухгалтерів звіт, полковникове розпорядження , ректорів наказ) .
|
Якісні прикметники у текстах ділового стилю виступають компонентами складених найменувань або термінів: нова техніка, великий попит, гнучкий курс, молодший науковий співробітник, старший викладач; |
Прикметники, що походять від географічних назв, з додатковим роз`яснювальним іменником: київський житель, донецький житель (правильно - житель міста Київ, житель Донецька) |
Для ділового стилю нормативним є закінчення -ому в М. в. однини для прикметників у формі чоловічого та середнього роду: на білому..., у державному..., в ефективному... |
|
У використанні ступенів порівняння окремих якісних прикметників перевага надається аналітичним формам, які утворюються за допомогою прислівників: більш (вдалий), менш (досвідчений), а також дуже( здібний), надто (розумний), працьовитий – дуже працьовитий, ефективний – більш ефективний, менш рішучий; |
В діловому мовленні слід уникати вживання форми прикметника з суфіксом -іш-. |
Відносні прикметники, конкретизуючи значення іменника, часто входять до термінологічних словосполучень: цінні папери, страхові збитки, особова справа; |
|
У сучасній українській мові існують повні і короткі (з нульовим закінченням) форми прикметників: пор. вартий, зелений, срібний, ладний, живий, радий / варт, зелен, срібен, ладен, жив, рад. Звичайною для сучасної
української літературної мови є повна форма. Короткі форми утворюються
від небагатьох слів і притаманні розмовному мовленню, а також можуть використовуватися в художньому стилі та фольклорі як поетичний засіб:
Ой зійди, зійди, ясен місяцю (Нар. творчість).
Серед можливих коротких форм прикметників невелика група слів не
мають певного стилістичного забарвлення і використовуються як присудки в
офіційно-діловому стилі, переважно в усному мовленні: винний – винен, згодний – згоден, певний – певен, потрібний – потрібен.
Тільки коротку форму мають присвійні прикметники на -ів, -ин у називному (знахідному) відмінку однини чоловічого роду: Сергіїв, батьків,
материн, Тетянин, Маріїн. Форми на зразок «Івановий» не є нормативними.
В офіційно-ділових текстах короткі форми не використовуються.
Уживання деяких прикметників у ділових текстах.
Прикметник |
Приклад |
Двосторонній уживається тільки тоді, коли стосується двох сторін у значенні - особа, група осіб, організація, яка представляється в певному відношенні іншій особі, особам, організації |
двосторонній договір; двостороння угода (домовленість), двостороннє співробітництво, двосторонні взаємини (відносини, зв`язки, зустрічі, обов`язки, переговори, стосунки) |
Усталеним є вживання присвійних прикметників: -у термінологічних словосполученнях
-у крилатих висловах |
базедова хвороба, бертолетова сіль, карданова передача, кесарів розтин, рентгенівський апарат тощо авгієві стайні, езопівська мова, дамоклів меч, сізіфова праця тощо |
Усталеним є вживання присвійних прикметників, які означають географічні назви, що походять: - від топонімів та інших географічних назв
|
Чернігівська область, Житомирський район, Красноярський край, Львівський проспект, Керченська протока, Дніпровський лиман, Чукотський півострів тощо Соломонові острови, Магелланова протока, місто Переяслав-Хмельницький, селище Шевченкове тощо |
Для визначення часу за роком вживати відповідні прикметники у Р. в. одн. без прийменника у(в), або ж прислівник |
позаторішній минулого року (торік) позаторік
|
Своєрідним є поєднання прикметників з іменниками.
|
Характерний+для+ Р.в. ситуації Свідомий Р.в. свого значення Притаманний + Д.в. керівникові Властивий + Д.в. начальникові |
Вплив російської мови відчувається, коли вживаються кальки прикметників замість правильних форм. Радимо звертати увагу на твірні основи слів, потрібних для певного контексту. Так, російські прикметники залежно від значення можуть по-різному перекладатися на українську мову:
Російський варіант |
Український варіант |
профессиональный |
професійний (від професія) професіональний (від професіонал) |
дифференциальный |
диференційний (від диференція) диференціальний (від диференціал) |
потенциальный
|
потенційний (від потенція) потенціальний (від потенціал) |
принципиальный |
принциповий (а не принципіальний) |
всего доброго |
на все добре, усього доброго |
достоин(йна, йны) внимания
|
вартий уваги, заслуговувати на увагу (уваги) |
приемлемые условия |
прийнятні умови |
Щоб уникати вживання суржикових слів, форм, потрібно запам`ятати українські відповідники:
Російський варіант |
Суржиковий варіант |
Український варіант |
учебный процесс |
учбовий процес |
навчальний процес |
вуз (высшее учебное заведение) |
вуз (вищий учбовий заклад) |
ВНЗ (вищий навчальний заклад) |
учебный центр |
учбовий центр |
навчальний центр |
на самом высоком уровне |
на самому високому рівні |
на найвищому рівні
|
следующий вопрос |
слідуюче питання |
наступне питання |