Основні етапи плануван-ня

Виконавці

Ключові позиції

Зміст

Розгляд усієї сукупності гіпотез поведінки у відповідності до: «вузьких місць» підприємства (фінансові ресурси, потенціал обладнання, постачання, попит тощо); цілей підприємства. Аналіз сукупності можливих результатів від застосування певної стратегії.

+

Будь-яка стратегія містить

Довгострокові цілі

Середньострокові цілі

Довгострокові

зобов’язання

Зобов’язання

Гіпотези поведінки

Зовнішнє середовище

Передбачення результатів

1

3

2

4

…

N

Сукупність усіх можливих стратегій

Матриця стратегій-результатів

Вибір стратегії

Принципи вибору:

• Найбільш оптимальна стратегія повинна бути прийнятою до уваги, але не бути єдиною;

• Найбільш оптимальною повинна бути відібрана гнучка стратегія, яку легко адаптувати.

Визначення засобів

Визначення цілей

Довгостроковий план розширення підприємства

План збуту, план результатів, бюджет

Завдання:

• Пристосування наявних ресурсів до встановлених цілей та мінімалізація їх використання;

• Децентралізація контролю на засадах «самоконтролю»;

• Прийняття рішення на засадах конкретних стратегій;

• Забезпечення координації в колективі тощо.

План капіталовкладень у:

• Засоби виробництва;

• комерційні засоби;

• НДДКР;

• Персонал.

План закупок.

План реклами.

План ремонту обладнання.

Рис. 4.9. Етапи планування передбачення

Схематично структура управління відображається за допомогою органіграм. Здебільшого у французькому менеджменті виділяють такі типи організаційних структур управління:

• функціональна;

• поліструктурна (те ж саме, що конгломератна);

• гнучка (те ж саме, що матрична);

• інноваційна (проектна, програмно-цільова).

Основні типи організаційних структур формуються

за виокремленням підрозділів:

1)без спеціалізації за принципами чисельності;

2)за виконуваними функціями, тобто за спеціалізацією;

3)за видами продукції.

При цьому вагома роль відводиться принципам централізації чи децентралізації управління. Під час розроблення і вдосконалення діючих організаційних структур управління насамперед беруть до уваги такі аспекти:

• визначення цілей та ролі підрозділів;

• розподіл відповідальності;

• установлення взаємозв'язків.

3. Керівництво. Полягає у застосуванні владного та лідерського впливу з метою спрямування зусиль підлеглих на досягнення установлених цілей і виконання визначених завдань.

4. Координування. Здійснюється на засадах установлених повноважень та взаємозв'язків на різних ланках і рівнях управління.

5. Контролювання. Є необхідною складовою усіх процесів, що відбуваються в організації. Його основне завдання — оцінка наявної інформації про виконання планів, її аналіз, визначення відхилень та причин такого стану речей. При цьому доцільний контроль зобов'язань (щодо зовнішнього середовища: споживачів, клієнтів, кредиторів та ін.) і контроль виконання (щодо внутрішньої діяльності: використання ресурсів, виробництво продукції, якість роботи тощо). Дієвим інструментом контролю французькі економісти вважають бюджет, який може формуватись як у грошовій, так і не в грошовій формах. Основним завданням бюджету є прогнозування певних видатків (усіх видів ресурсів чи окремих із них) та визначення джерел їх покриття. Бюджет створює можливості визначити напрямки економії обмежених ресурсів організації та проконтролювати наскільки цільовим є їх використання. У системі французького менеджменту навіть з'явився новий напрямок — бюджетне управління, що підтверджує важливість розроблення та використання цього методу менеджменту. За змістом контроль поділяють на контроль витрат, виробництва, збуту, грошових коштів, збитків. Будь-який контроль базується на порівнянні з розробленими нормативами, стандартами, плановими показниками, що надалі є основою регулювання.

Кожна із функцій менеджменту пов'язана з певною галуззю управління, але не можна розглядати їх окремо, роздрібнено, без урахування взаємозв'язків та взаємовпливу.

Отже, основою французького менеджменту є виділення специфічних етапів і рівнів процесу управління, використання нестандартних підходів до розгляду основних та додаткових функцій менеджменту.

Запитання. Завдання

1. Які чинники стали визначальними при формуванні японської системи менеджменту?

2. Розкрийте особливості технології японського менеджменту.

3. Охарактеризуйте процедуру прийняття рішень «рінгі» на японських підприємствах, визначте її переваги та недоліки.

4. Які складові елементи японського менеджменту доцільно застосовувати в умовах України? Обґрунтуйте відповідь.

5. Проілюструйте на конкретних прикладах застосування механізмів консультування, колегіального співробітництва та делегування відповідальності в системі управління підприємствами за «моделлю Гарцбурга».

6. Розкрийте сутність етапів процесів контролювання французької та німецької систем менеджменту, порівняйте їх і зробіть відповідні висновки.

7. Які засади мотивування у Швеції? Охарактеризуйте їх.

8. Порівняйте систему управління за цілями та фінську систему управління за результатами.

9. Якими якостями повинен володіти менеджер, зорієнтований на результативність, відповідно до фінської системи управління за результатами?

10. Розкрийте сутність концепції підприємства у французькому менеджменті.

11. Охарактеризуйте особливості процесу управління у французькому менеджменті.

12. Проаналізуйте всі елементи німецької, шведської, фінської та французької систем менеджменту і обґрунтуйте, які з них доцільно застосовувати на українських підприємствах.

Теми рефератів

1. Особливості формування японської системи менеджменту.

2. Специфіка матеріального та нематеріального стимулювання в японському менеджменті.

3. Система «канбан» у системі управління японських підприємств.

4. Філософія контролювання в системі японського менеджменту.

5. Оцінювання можливостей застосування «моделі Гарцбурга» на українських підприємствах.

6. Формування системи мотивування за шведською моделлю.

7. Сутність системи управління за результатами у фінському менеджменті.

8. Особливості технології французького менеджменту.

9. Механізми застосування японських методів менеджменту.

10. Особливості планування за японською, німецькою, французькою, шведською та фінською системами менеджменту.

Комплексні тести

Можливі кілька варіантів правильних відповідей на одне тестове запитання.

1. Менеджмент — це:

а) управління;

б) управління організацією;

в) управління людьми;

г) керівництво людьми.

2. Менеджер — це:

а) засновник підприємства;

б)управлінець;

в) керівник служби;

г) начальник цеху.

3. Чому рівні управління представлені у вигляді піраміди?

а) для характеристики чисельності апарату управління на різних рівнях;

б) для відображення значення кожного рівня управління;

в) для полегшення призначення управлінців на посади;

г) для відображення ролей менеджерів.

4. Чим відрізняються менеджери і підприємці?

а) освітою;

б) характером участі у підприємницькій діяльності;

в) керівними функціями;

г) оплатою праці.

5. До факторів внутрішнього середовища належать:

а)працівники відділу збуту;

б) Верховна Рада України;

в) працівники підприємства-конкурента;

г) Національний банк України.

6. Чим відрізняються між собою змістові теорії мотивації?

а) кількістю виділених груп потреб;

б) врахуванням окремих потреб;

в) часом застосування;

г) чисельністю премійованих працівників.

7. Чи відрізняються категорії «управління» та «менеджмент»?

а)так, кардинально відрізняються;

б) ні, вони тотожні;

в) управління — це складова менеджменту;

г) менеджмент — це складова управління.

8. До організаційних структур управління відносять:

а) продуктові організаційні структури;

б) схематичне зображення процесу планування;

в) організаційну структуру підприємства;

г) органіграму.

9. Управління — це:

а) керівництво;

б) планування;

в) дія на певний об'єкт;

г) регулювання.

10. До факторів зовнішнього середовища організації непрямої дії належать:

а) конкуренти та постачальники;

б) партії та профспілкові організації;

в) соціально-культурні обставини;

г) державні органи влади;

г) законодавчі акти.

11. Бюрократичний контроль передбачає:

а) застосування суворих правил та стандартів;

б) прозорість інформації та базування на корпоративній культурі;

в) наявність спеціалізованих контрольних служб;

г) орієнтацію на групові норми та традиції.

12. До економічних методів менеджменту відносять:

а) планування;

б) матеріальні стимули;

в) статут;

г)керівництво;

г) грамоти.

13. Влада - це:

а) здатність впливати на працівників на засадах особистих якостей;

б) можливість впливати на працівників на засадах отриманих за посадою повноважень;

в) поведінка однієї особи, яка змінює поведінку іншої особи;

г) спеціальні знання управлінця.

14. До організаційних структур управління належать:

а) лінійні організаційні структури управління;

б)топограми;

в) біхевіористи;

г) організаційні структури підприємства.

15. Регулювання — це:

а) ліквідація порушень, виявлених у процесі перевірки трудових відносин між адміністрацією та працівниками;

б) делегування повноважень;

в) оцінка фінансових показників;

г) отримання прибутку та його розподіл.

16. У результаті вертикального поділу праці утворюються:

а) технічний, управлінський та інституційний рівні управління;

б) виробничі підрозділи;

в) управлінські служби;

г) неформальні групи.

17. Основними факторами внутрішнього середовища організації є:

а) цілі, структура, технологія;

б) профспілкові організації;

в) завдання та працівники;

г) Верховна Рада України.

18. До основних функцій менеджменту відносять:

а) керівництво;

б) планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання;

в) управління виробничими підрозділами та управлінськими службами;

г)управління елементами виробничо-господарської діяльності;

ґ) управління процесами, що здійснюються в організації.

19. Децентралізований контроль передбачає:

а) застосування суворих правил та стандартів;

б) прозорість інформації та базування на корпоративній культурі;

в) наявність спеціалізованих контрольних служб;

г) орієнтацію на групові норми та традиції.

20. Керівництво — це:

а) основна функція менеджменту;

б) конкретна функція менеджменту;

в) об'єднувальна функція менеджменту;

г) метод менеджменту.

21. Методи менеджменту — це:

а) проект розпорядження про нагородження грамотою;

б) політика управління організацією;

в) план наради з виробничих питань;

г) технологічні карти.

22. Технологія менеджменту базується на:

а) послідовному виконанні функцій менеджменту;

б) побудові рівнів управління;

в) вивченні конкретних ситуацій;

г) удосконаленні оплати праці.

23. Зв'язок конкретних і загальних функцій полягає в тому, що:

а) спочатку виконуються загальні функції, а потім конкретні;

б) загальні функції є інструментом при реалізації конкретних функцій;

в) загальні функції не пов'язані з конкретними.

24. В організації управління виробничою діяльністю здійснюють:

а) начальник механічного цеху;

б) робітник цеху;

в) працівник відділу реклами.

25. Контролювання передбачає:

а) визначення стандартів та критеріїв;

б) оцінювання економічних показників;

в) встановлення виробничих контактів;

г) вимірювання.

26. В організації управління виробничою діяльністю здійснюють:

а) заступник директора з виробництва;

б) відділ економічного аналізу;

в) секретар;

г) референт.

27. Регулювання як функція менеджменту реалізовується після:

а) контролювання діяльності;

б) планування;

в) мотивування;

г) передавання повноважень.

28. До первинних потреб відносять:

а) наявність медичної служби на підприємстві;

б) потребу у самовираженні;

в) потребу поваги;

г) мотивування до праці.

29. Формами влади менеджера є:

а) стрес;

б) конфлікт;

в) примус;

г) управління конфліктами;

г) судова влада.

30. До стилів керівництва належать:

а) максимальна турбота про підприємство з мінімальною турботою про підлеглих;

б) мотивування;

в) поточний контроль;

г) дисфункціональний конфлікт;

г) міжгруповий конфлікт.

31. Управління організаційним розвитком — це:

а) планування діяльності організації;

б) регулювання діяльності підприємства;

в) мотивування діяльності працівників;

г) конкретна функція менеджменту.

32. Формами влади менеджера є:

а) регулювання;

б) премія;

в) виконавча влада;

г) завдання;

г) кредит у банку.

33. До первинних потреб відносять:

а) обґрунтовані гарантії працевлаштування;

б) оцінювання платоспроможності підприємства;

в) проведення аналізу виробничо-господарської діяльності;

г) участь у прийнятті управлінського рішення про вихід на нові ринки збуту.

34. В умовах невизначеності середовища начальник відділу маркетингу самостійно приймає рішення:

а) колегіальні;

б) загальні;

в) на інституційному рівні управління;

г) часткові;

г) раціональні.

35. Які етапи передбачає комунікаційний процес:

а) зародження ідеї;

б) стимулювання працівників;

в) здійснення зворотного зв'язку;

г) кодування і вибір каналу;

ґ) планування роботи працівників.

36. Конфлікти бувають:

а) поточні;

б)лінійні;

в)доброзичливі;

г) дисфункціональні;

г) авторитарні.

37. Комунікаційний процес в організації забезпечує:

а) проходження інформації від директора підприємства до служб;

б) форми влади;

в) обмін інформацією між начальником цеху та майстрами;

г) стреси;

г) стилі керівництва.

38. Які з наведених нижче методів вирішення конфліктів є структурними?

а) пояснення вимог до роботи та П сутності;

б) компроміс;

в) використання матеріального стимулювання;

г) ухилення від конфлікту;

г) формування чітких функціональних посадових обов'язків.

39. Перепони в комунікаціях створюють:

а) недоліки в організаційній структурі управління;

б) помилки в розрахунках;

в) регулювання;

г) планування.

40. До етапів комунікаційного процесу належать:

а) здійснення зворотного зв'язку;

б) комунікації «зверху донизу»;

в) кодування повідомлення;

г) програмування управлінських рішень.

41. До методів прогнозування відносять:

а) аналіз минулих рядів;

б) кореляційне моделювання;

в) думку журі;

г) сукупну думку збутовиків;

г) платіжну матрицю;

д) дерево рішень.

42. Управління конфліктами — це:

а) планування діяльності організації;

б) конкретна функція менеджменту;

в) мотивування діяльності працівників;

г) регулювання діяльності підприємства.

43. Конфлікти бувають:

а) доброзичливі;

б) делеговані;

в) внутрішньоособистісні;

г) фінансові.

44. Управлінські рішення бувають:

а) штабні;

б) інтуїтивні;

в) такі, що стосуються конкретних підрозділів;

г) компромісні.

45. До етапів процесу вироблення управлінських рішень належать:

а) збір інформації;

б) аналіз виробничої діяльності;

в) реалізація рішення та оцінювання результатів;

г) регулювання.

46. В управлінській діяльності стилями керівництва вважають:

а) соціально-культурні обставини у державі;

б) управління фінансами;

в) орієнтацію на успіх;

г) особливості економічних відносин.

47. Формальні групи виникають у результаті:

а) вертикального поділу праці;

б) аналізу зовнішнього середовища;

в) спільного проведення людьми вільного часу;

г) горизонтального поділу праці.

48. До етапів процесу вироблення управлінських рішень належать:

а) підготовка та оптимізація рішення;

б) аналіз фінансової діяльності;

в) мотивування;

г) виявлення та оцінювання альтернатив.

49. На вибір стилю керівництва впливають:

а) конкуренти;

б)ризик;

в) особисті якості підлеглих;

г)технологія.

50. Формами влади менеджера є:

а)способи і прийоми впливу на бригаду робітників;

б) харизма менеджера;

в) повноваження;

г) експорт продукції;

ґ) законодавча.

51. Етапи процесу вироблення управлінських рішень:

а) контроль за виконанням рішення;

б) виявлення та оцінювання альтернатив;

г) діагноз проблеми;

ґ) делегування відповідальності.

52. Неформальні групи виникають:

а) y результаті горизонтального поділу праці;

б) у результаті вертикального поділу праці;

в) спонтанно;

г) за бажанням керівництва організації.

53. Які з наведених нижче груп працівників належать до цільових?

а) група технологів;

б) ревізійна комісія;

в) бухгалтери;

г) керівник та його заступники;

ґ) група поліпшення якості продукції.

54. Формами влади менеджера є:

а) експортна діяльність;

б) виконавча влада;

в) припинення діяльності організації;

г) страх втрати посади;

ґ) вид управлінської діяльності.

55. Формами влади менеджера є:

а) стратегія росту;

б) політика;

в) похвальна грамота;

г) створення структурного підрозділу;

ґ) законодавча влада.

56. До етапів процесу вироблення управлінських рішень відносять:

а) застосування теорії черг;

б) застосування теорії справедливості;

в) збір і оброблення інформації про необхідність удосконалення технології виробництва;

г) управління неформальними групами;

57. Формами влади в державі є:

а) процедури і правила;

б) сила особистих якостей;

в) ціль організації, досягнення якої забезпечить економічне зростання;

г) виконавча влада;

ґ) Конституція України.

58. Які наслідки зумовлюють функціональні конфлікти?

а) підвищення ефективності діяльності організації;

б) ослаблення співробітництва між працівниками;

в) появу додаткових ідей та нових альтернатив;

г) збільшення ворожості між суб'єктами конфлікту;

ґ)поліпшення морального клімату у колективі.

59. Стиль керівництва залежить від:

а) науково-технічного прогресу;

б) структури організації;

в) використовуваних форм влади;

г)обсягу делегування повноважень;

ґ) бюджету.

60. Управлінське рішення — це:

а) формалізований метод менеджменту;

б) вибір альтернативи;

в) нарада з виробничих питань;

г) положення про нарахування дивідендів;

ґ) інвестиційний проект.

61. Підходами до лідерства вважають:

а) еталонний;

б) системний;

в) ситуаційний;

г) поведінський;

ґ) перманентний.

62. Які з наведених документів є службово-інформаційними?

а) службові листи та записки;

б) накази, розпорядження та вказівки;

в) план економічного розвитку;

г) акти;

ґ) бухгалтерська звітність.

63. Поняття «зрілість» за моделлю Пола Херсі та Кеннета Бланшара є:

а) статичним;

б)лінійним;

в)динамічним;

г) функціональним;

ґ) адміністративним.

64. Які з наведених нижче груп відносять до комітетів?

а) ревізійну комісію;

б) групу у складі президента компанії та віце-президентів;

в) групу фінансистів;

г) групу усунення браку, що зафіксований на виробництві;

ґ) комісію з розгляду скарг працівників.

65. Формами влади в державі є:

а) обрання президента в товаристві з обмеженою відповідальністю;

б) виконавча влада;

в) особисті якості керівника;

г) реорганізація відділу маркетингу;

ґ) вихід на світовий ринок.

66. Комунікації — це:

а) контроль;

б) методи формування колективів;

в) обмін інформацією;

г) організування.

67. Управлінські рішення є формалізацією:

а) планування діяльності відділу збуту;

б) організування;

в) органіграми;

г) положення про преміювання;

ґ) планів.

68. До формальних груп відносять:

а) тимчасовий комітет;

б) клуб шанувальників шахів на підприємстві;

в) начальника цеху та його заступників;

г) директора банку.

69. Формами влади менеджера є:

а) примус;

б) перевірка виробничої діяльності підприємства;

в) судова влада;

г) управління організацією;

ґ) харизма начальника відділу постачання.

70. Формальні та неформальні групи відрізняються:

а) наявністю лідера;

б) незмінністю структури управління;

в) зв'язками між членами групи;

г) мотивами виникнення.

71. Складовими елементами процесу комунікацій є:

а) канал;

б) відправник;

в) встановлення альтернатив;

г) планування діяльності відділу збуту.

72. До факторів, які впливають на прийняття управлінських рішень, належать:

а) поведінка менеджера;

б) зустріч з інвестором;

в) створення додаткового виробничого підрозділу;

г) компетентність керівника.

73. Особливості неформальних груп полягають у:

а) групових еталонах;

б) високому рівні заробітної плати;

в) відсутності симпатії між членами групи;

г) формуванні джерела поширення чуток.

74. Комунікації бувають:

а) внутрішньоособистісні;

б) ліберальні;

в) неформальні;

г) невербальні;

ґ) функціональні.

75. До етапів процесу вироблення управлінських рішень належать:

а) збір та оброблення інформації;

б) аналіз господарської діяльності організації;

в) контролювання;

г) реалізація рішення та оцінювання результатів.

76. Формами влади менеджера є:

а) стратегія підприємства;

б) способи і прийоми впливу на працівників;

в)судова влада;

г) сила особистих якостей президента.

77. До етапів комунікаційного процесу належать:

а) передавання ідеї;

б) пошук інвестора;

в) розроблення економічного плану;

г) зворотний зв'язок.

78. Опір змінам відбувається через:

а) загострення конкурентної боротьби;

б) очікування негативних наслідків;

в) переговори;

г) нестачу інформації.

79. Недоліками експертної форми влади є:

а) самонадіяність керівника;

б) обмеження розмірів винагороди;

в) незалежність характеру;

г) нестійкість розумної віри.

80. Конфлікти бувають:

а) інтуїтивні;

б) внутрішньоособистісні;

в) дисфункціональні;

г) мотивуючі.

81. Формами влади менеджера є:

а) можливість підвищення за посадою;

б) здійснення імпортної діяльності;

в) спеціальні знання начальника механічної дільниці;

г) харизма начальника відділу постачання;

ґ) виконавча влада.

82. Управлінські рішення — це:

а) залучення іноземних інвестицій;

б) повільна дія переконання;

в) розгляд альтернатив щодо усунення недоліків у роботі робітників механічного цеху;

г) процес обміну інформацією між двома і більше працівниками з метою розв'язання певної проблеми.

83. Опір організаційним змінам відбувається через:

а) невизначеність ситуації, яка склалась;

б) зміну техніки;

в) неформальні методи прогнозування;

г) існування зворотного зв'язку.

84. Формальні групи — це:

а) філателісти;

б) комісія з розгляду скарг працівників підприємства;

в) планово-економічний відділ;

г) комісія з організаційного розвитку.

85. До етапів комунікаційного процесу належать:

а) передавання ідеї;

б) комунікації «знизу вгору»;

в) шуми;

г) відправник.

86. Моделі бувають:

а) опосередковані;

б) аналогові;

в) лінійні;

г) символічні.

87. Конфлікти бувають:

а) функціональні;

б) доброзичливо-демократичні;

в) ліберальні;

г) орієнтовані на виробництво;

ґ) попередні.

88. Управлінські рішення є формалізацією:

а) розробленого положення про преміювання;

б) підготовлених наказів;

в) організаційної структури управління;

г) планування діяльності підприємства;

ґ) конкретних функцій менеджменту.

89. Елементами графіків є:

а) ціна;

б) легенда;

в) зворотний зв'язок;

г) графічний образ;

ґ) стандарт якості.

90. Управління стресами — це:

а) прийняття управлінських рішень;

б) загальна функція менеджменту;

в) мотивування діяльності працівників;

г) планування діяльності організації;

ґ) конкретна функція менеджменту;

д) моральна підтримка керівника.

91. Управлінські рішення бувають:

а) інтуїтивні;

б) лінійні;

в) організаційні;

г) кількісні;

ґ) функціональні.

92. До графічних засобів належать:

а) штамп;

б) хронограма;

в) інформаційний канал;

г) легенда;

ґ) інструкція про преміювання.

93. Зрілість виконавців враховується в:

а) управлінській решітці Роберта Блейка і Джейн Моутон;

б) моделі Фідлера;

в) ситуаційній теорії життєвого циклу Пола Херсі та Кеннета Бланшара;

г) підході Валерія Терещенка.

94. Стреси бувають:

а) організаційні;

б) особистісні;

в) дисфункціональні;

г) вербальні.

95. Лідерство —це:

а) можливість впливати на поведінку інших людей;

б) здатність впливати на колег;

в) здатність обмінюватися думками зі співробітниками;

г) повноваження.

96. Технологія менеджменту передбачає:

а) реалізацію конкретних функцій через загальні;

б) реалізацію загальних функцій через конкретні;

в) реалізацію методів менеджменту;

г) прийняття управлінських рішень.

97. Влада — це:

а) здатність впливати;

б) реальна можливість здійснювати вплив;

в) відособлений вид управлінської діяльності;

г) вплив через переконання.

98. Технологія менеджменту полягає у:

а) призначенні керівника відповідного підрозділу;

б) визначенні та реалізації видів управлінської діяльності;

в) визнанні організаційної структури як об'єкта дослідження менеджменту;

г) прийнятті незапрограмованих управлінських рішень.

99. Економічним методом менеджменту, який формує засади функціонування організації з точки зору збалансованості надходжень і витрат, є:

а) виробничо технічний план;

б) план маркетингу;

в) бюджет;

г) технологічна карта.

100. Політика фірми — це:

а) короткотермінова стратегія;

б) керівництво для дій, що допомагає досягнути установлених цілей;

в) дії, які доцільно приймати у конкретній специфічній ситуації;

г) всебічний комплексний тактичний план.

101. Вибір стратегії здійснюється на засадах оцінювання таких основних факторів:

а) забезпечення стійких конкурентних переваг;

б) наявності адміністративних важелів впливу;

в) застосування системи управління за цілями;

г) застосування класичної системи передавання повноважень в організації.

102. До факторів, що визначають систему матеріальних стимулів праці, належать:

а) фізіологічні, захищеності, поваги, самовираження;

б) структура заробітної плати, співвідношення у заробітній платі;

в) соціально-психологічні, економічні, організаційні;

г) конкурентні та міжнародні.

103. Моделі бувають:

а) достовірні, наближені, недостовірні;

б) математичні, аналогові, фізичні;

в) разові, періодичні, довгострокові;

г) службово-інформаційні та розпорядчі.

104. Організаційна структура раціональної бюрократії передбачає:

а) формування територіальних відокремлених підрозділів;

б) побудову структури управління за продуктовим принципом;

в) чіткий поділ праці та ієрархічність рівнів управління;

г) наявність консультативних штабів.

105. Теорія мотивації Абрахама Маслоу передбачає:

а) необхідність задоволення потреб людини високою заробітною платою та іншими матеріальними стимулами;

б) задоволення лише фізіологічних потреб;

в) задоволення поетапно первинних і вторинних потреб людини;

г) задоволення насамперед потребу владі, успіху та причетності.

106. Топограми відображають:

а) структуру і відносини між явищами;

б) явища у просторі;

в) зміну явищу часі;

г) кількісні співвідношення.

107. Комунікаційний процес включає такі основні елементи:

а) кодування та декодування;

б) відправник, повідомлення. канал та отримувач;

в) зародження ідеї та вибір каналу;

г) шуми.

108. Модель Майкла Портера і Едварда Лоулера полягає у:

а) визначенні мотиваційних елементів ланцюга: затрати праці - задоволення винагородою;

б) створенні ієрархії управління;

в) формуванні змістовних мотиваційних теорій;

г) виборі ефективного стилю керівництва залежно від ситуації.

109. Підхід до керівництва з позицій поведінки визначив:

а) «теорію X» і «теорію У» у керівництві;

б) класифікацію стилів керівництва на автократичний та демократичний;

в) перелік особистих якостей, що властиві ефективним керівникам;

г) залежність стилю керівництва від конкретної ситуації.

110. До конкретних функцій менеджменту відносять такі:

а) планування, організування, мотивування;

б) контролювання, регулювання;

в) управління цехом, фінансами, інформаційними ресурсами;

г) керівництво та лідерство.

111. Внутрішнє середовище організації формується за рахунок таких змінних:

а) ресурси: матеріальні, трудові і фінансові;

б) цілі, структура, працівники, завдання, технологія, люди;

в) робітники, інженерно-технічний персонал, керівники, конкуренти;

г) постачальники, споживачі, організації-сусіди.

112. Оптимізація управлінського рішення здійснюється через:

а) використання стратегічного планування, розподіл ресурсів;

б) застосування наукового методу, моделювання, системної орієнтації;

в) залучення всього колективу до обговорення і прийняття рішення;

г) удосконалення системи матеріального стимулювання.

113. Виокремлюють такі види функціональних повноважень:

а) лінійні та спеціальні;

б) рекомендаційні, паралельні, обов'язкові з'ясування;

в) обслуговуючі та консультативні;

г) продуктові, територіальні, споживчі.

114. Повноваження визначають:

а) форму впливу на підлеглих для досягнення цілей організації;

б) право використовувати матеріальні і людські ресурси для виконання виробничих завдань;

в) розмір оплати праці та місце в організації;

г) здатність приймати непопулярні рішення.

115. Формальні групи в організації поділяють на такі види:

а) служби, цехи, підрозділи, філії;

б) профспілки, спорткомітети, служби охорони праці, медобслуговування;

в) цільові групи, командні, комітети;

г) страйкові комітети, рада директорів, ліквідаційна комісія.

116. Недоліками влади винагороди є:

а) відсутність довіри до керівництва;

б) недостатнє використання потенціалу працівників;

в) обмеження розмірів винагороди.

117. Які типи апарату можуть бути у підпорядкуванні керівника:

а) рекомендаційний, паралельний;

б) лінійний, функціональний, спеціальний;

в) обслуговуючий, консультативний, особистий;

г) продуктовий, споживчий, матричний.

118. У результаті вертикального поділу праці утворюються три рівні управління:

а) стратегічний, оперативний, тактичний;

б)технічний, управлінський, інституційний;

в) спеціальний, лінійний, функціональний;

г) формальний, неформальний, змішаний.

119. До складу операційних управлінців належать:

а) директор та його заступники;

б) начальник цеху, начальник управління;

в) майстер, начальник виробничої дільниці;

г) декан, завідувач відділом.

120. Системний підхід у менеджменті передбачає:

а) розгляд управлінського процесу через безперервне протікання функцій менеджменту;

б) використання теорії систем та підсистем;

в) врахування конкретних ситуацій;

г) акцентування уваги на людському факторі.

121. Успіх будь-якої організації залежить від:

а) вертикального поділу праці;

б) виживання, результативності, продуктивності;

в) наявності ресурсів;

г) залежності від зовнішнього середовища.

122. Необхідність застосування контролю визначають:

а) високотехнологічне обладнання, складні стосунки в колективі;

б) невизначеність середовища, можливість кризових ситуацій, підтримка успіху організації;

в) психофізіологічні особливості працівників;

г) вертикальний та горизонтальний поділ праці.

123. Організація як система охоплює такі підсистеми:

а) соціальну та технічну;

б) інформаційну та енергетичну;

в) керуючу та керовану;

г) транспортну та матеріальну.

124. Фактори непрямої дії впливають на організацію через:

а) міжнародні події та оточення;

б) політичні та соціально-культурні обставини;

в) постачальників, споживачів та конкурентів;

г) особливості економічних відносин.

125. За ознакою місця у менеджменті виокремлюють такі функції:

а) організаційні, адміністративні, соціальні;

б) інформаційні, матеріальні, фінансові;

в) загальні, конкретні, об’єднувальні;

г) маркетингові, виробничі, управлінські.

126. На процес прийняття рішення впливають такі фактори:

а) відповідальність та обов'язковість;

б) повноваження, компетентність;

в) особисті якості й поведінка менеджера, інформаційні обмеження;

г) планування та регулювання.

127. Формальні групи утворюються:

а) за інтересами та потребами;

б) спонтанно;

в) у результаті горизонтального та вертикального поділу праці;

г) для виявлення незадоволення керівництвом організації.

128. Неформальна група в організації утворюється:

а) при виникненні критичної ситуації;

б) для переорієнтації діяльності;

в) для задоволення потреби в спілкуванні, належності, захисті, симпатії;

г) у результаті вертикального та горизонтального поділу праці.

129. Опір змінам в організаціях виникає внаслідок:

а) застосування ліберального стилю керівництва;

б) виникнення конфліктних ситуацій;

в) очікування негативних наслідків для себе;

г) неефективної системи планування.

130. Організаційне проектування охоплює етапи:

а) горизонтальний і вертикальний поділ праці, визначення посадових обов'язків, координації дій;

б) співвідношення повноважень різних посад;

в) формування системи матеріального стимулювання праці, підвищення якості продукції;

г) визначення місії, цілей. формування стратегії.

131. Ситуаційний підхід у керівництві визначає:

а) залежність стилю керівництва від якостей підлеглих, характеру завдання, впливу середовища;

б) перелік якостей, якими володіють ефективні керівники;

в) манеру поведінки керівника з підлеглими для досягнення максимальних результатів;

г) способи переконання підлеглих та залучення їх до прийняття рішень.

132. Недоліками впливу через переконання є:

а) обмежені фінансові ресурси;

б) поява гальмівних процесів розвитку людини;

в) повільна дія та невизначеність результатів;

г) обмеження адміністративними методами.

133. Структура заробітної плати формується під впливом факторів:

а) соціально-психологічних та економічних;

б) організаційних та адміністративних;

в) трудового внеску в досягнення поточних та кінцевих результатів;

г) міжнародних та внутрішніх.

134. Формування систем матеріальних стимулів праці передбачає:

а) визначення місії, цілей та стратегії;

б) формування тактики, політики, процедур і правил;

в) визначення цілей, ресурсне забезпечення та побудову;

г) розроблення методів менеджменту.

135. Системи Рексона Лайкерта визначають:

а) стилі керівництва, орієнтовані або на роботу, або на людину;

б) вплив на стилі керівництва таких факторів: характер організації, система цінностей, особистий досвід;

в) стилі керівництва на підставі чотирьох систем, які базуються на оцінці поведінки керівника;

г) стилі керівництва залежно від рівня зрілості виконавців.

136. До факторів, що впливають на процес прийняття рішень, відносять:

а) якісні характеристики менеджера, відповідність структури цілям організації, характеристики внутрішнього і зовнішнього середовища;

б) регіональне розміщення організації, кліматичні умови, наявність природних ресурсів;

в) чисельність персоналу, вікова характеристика, рівень матеріального достатку;

г) компетентність та відповідальність.

137. Виокремлюють такі системи діловодства:

а) індивідуальну, типову;

б) довідкову, інформаційну;

в) централізовану, децентралізовану, змішану;

г) просту, складну.

138. До соціально-психологічних методів японської системи менеджменту належать:

а) методи вертикальної та горизонтальної ротації;

б) методи формування різнорідних колективів;

в) плани пропозицій;

г) методи безперервного виробництва.

139. До адміністративних методів японської системи менеджменту відносять:

а) гарантію зайнятості;

б) схеми розміщення виробничого обладнання;

в) методи поділу підприємства на малі групи;

г) норми витрат сировини.

140. До функцій членів гуртків якості належать:

а) виявлення дефектів;

б) організація дозвілля;

в) розроблення пропозицій щодо вдосконалення технологічних процесів, зниження витрат;

г) розроблення інструкцій.

141. У більшості японських компаній формують:

а) гнучку організаційну структуру управління;

б) централізовану організаційну структуру;

в) механістичну структуру організації;

г) п'ятирівневу структуру.

142. Характеристиками особливостей шведської системи менеджменту є:

а) значна роль профспілок;

б) високий рівень заробітної плати;

в) використання фінансової технології «дзайтек»;

г) прийняття управлінських рішень на основі процедури «рінгі».

143. Фінська система менеджменту базується на:

а) управлінні за цілями;

б) управлінні за результатами;

в) безперервному виробництві;

г) системі постачання «вчасно в термін».

144. Процес управління у французькому менеджменті охоплює такі складові:

а) завдання;

б) місію;

в) рішення;

г) інформацію;

ґ) методи менеджменту.

145. Юридична відповідальність у менеджменті — це:

а) добровільна реакція на соціальні потреби суспільства;

б) дотримання організацією законодавчих та нормативно-правових актів;

в) законослухняність.

146.Етика у менеджменті — це

а) норми поведінки;

б) сукупність правил;

в) вимоги суспільства;

г) система розроблення управлінських рішень.

147. У менеджменті розрізняють такі види ефективності:

а) економічну;

б) правову;

в) соціальну;

г) адаптивну;

ґ) організаційну.

148. Організаційну ефективність менеджменту визначають за такими показниками:

а) обсяг виготовленої продукції;

б) коефіцієнт ланковості структури менеджменту;

в) стабільність кадрів;

г) рівень централізації функцій управління.

149. Економічну ефективність менеджменту визначають за показниками:

а) рівень технічної озброєності управлінців;

б) швидкість прийняття управлінських рішень;

в) умови праці;

г) рентабельність продукції.

150. Соціальну ефективність менеджменту визначають за показниками:

а) зарплатовіддача;

б) собівартість продукції;

в) продуктивність праці;

г) фондомісткість.

Відповіді на тести

Номер запитання	Пра-вильаа відповідь	Номер запитання	Пра-вильна відповідь	Номер запитання	Пра-вильна відповідь	Номер запитання	Пра-вильна відповідь	Номер запитання	Пра-вильна відповідь
1	б,в	31	г	61	в,г	91	a	121	б
2	б,в,г	32	б	62	а,г	92	б	122	а,б,в
3	a	33	a	63	в	93	в	123	в
4	б,в,г	34	г	64	а,г,ґ	94	а,б	124	в
5	a	35	а.в.г	65	б	95	б	125	в
6	а,б	36	г	66	в	96	a	126	в
7	а,г	37	а,в	67	г,ґ	97	б	127	в
8	a	38	а.в.ґ	68	а,в	98	б	128	в
9	в	39	a	69	а,ґ	99	в	129	в
10	в	40	а,в	70	б.в.г	100	б	130	а,б
11	а,в	41	а,б,в,г	71	а,б	101	a	131	a
12	б	42	б	72	а,г	102	в	132	в
13	б,г	43	в	73	г	103	б	133	в
14	a	44	б,в,г	74	в	104	в	134	в
15	a	45	в	75	а,г	105	в	135	в
16	a	46	в	76	г	106	б	136	a
17	а,в	47	а,г	77	а,г	107	б	137	в
18	б	48	а,г	78	б,г	108	a	138	б
19	б,г	49	в	79	г	109	б	139	в,г
20	в	50	б	80	б,в	110	в	140	а,в
21	а,в,г	51	б	81	а,в,г	111	а,б	141	a
22	a	52	в	82	в	112	б	142	а,б
23	б	53	а,в	83	a	113	б	143	a
24	a	54	г	84	б.в.г	114	б	144	а.в.г
25	а,б,г	55	в	85	a	115	в	145	б,в
26	а,б	56	в	86	б,г	116	в	146	а,б,в
27	a	57	г	87	a	117	в	147	а,в,ґ
28	a	58	а,в	88	а,б	118	б	148	б,г
29	в	59	в,г	89	б,г	119	в	149	а,г
30	a	60	а,б	90	д	120	б	150	а,в

Психологічні тести

Чи здатні Ви бути менеджером

Оберіть лише один варіант відповіді на кожне запитання.

1. Уявіть собі, що з наступного дня Ви будете управляти великою групою працівників, старших від Вас за віком. Чого у такому разі Ви будете найбільше побоюватись?

а) що можете виявитись менш компетентним, ніж Ваші підлеглі;

б) що Вас будуть ігнорувати та не виконувати прийняті Вами рішення;

в) що Ви не зможете виконати роботу на належному рівні.

2. Якщо Ви зазнаєте значної невдачі, то:

а) намагаєтесь її проігнорувати, заспокоюючи себе, що буває й гірше;

б) напружено думаєте, кого чи які обставини можна звинуватити у такому стані речей;

в) аналізуєте причини невдачі, оцінюючи, в чому Ваші помилки та як можна виправити ситуацію;

г) впадаєте в депресію, опускаєте руки.

3. Який із наведених нижче переліків рис та якостей характеризує Вас?

а) скромний, товариський, доброзичливий, повільний, слухняний;

б) привітний, наполегливий, енергійний, винахідливий, вимогливий, рішучий;

в) працездатний, впевнений у собі, стриманий, старанний, виконавчий, логічний.

4. Ви вважаєте, що переважно люди:

а) схильні працювати старанно та якісно;

б) ставляться до роботи залежно від її оплачуваності;

в) трактують роботу як необхідність.

5. Керівник відповідає за:

а) підтримку хорошого настрою у колективі (тоді і з роботою не буде виникати проблем);

б) вчасне та якісне виконання поставлених завдань (тоді і підлеглі будуть задоволені).

6. Уявіть собі, що Ви є керівником певної організації і повинні протягом тижня показати вищому керівництву план визначених робіт. Яким чином Ви будете діяти?

а) напишете проект плану, покажете його вищому керівництву та попросите відкоригувати;

б) вислухаєте пропозиції підлеглих спеціалістів, після цього складете план, узявши до уваги лише ті пропозиції, з якими Ви погоджуєтесь;

в) делегуєте підлеглим повноваження зі складання плану та не будете його суттєво корегувати, а для узгодження з вищим керівництвом відправите свого заступника чи відповідного спеціаліста;

г) проект плану складете разом із підлеглими спеціалістами, після чого покажете його керівництву, обґрунтовуючи та відстоюючи усі положення плану.

7. На Ваш погляд, найкращих результатів досягає той керівник, який:

а) постійно контролює виконання завдань підлеглими;

б) залучає підлеглих до виконання спільних завдань, керуючись принципом довіряй та перевіряй»;

в) піклується про роботу, але не забуває і про її виконавців.

8. Якщо Ви працюєте у певному колективі, то чи вважаєте відповідальність за виконання своєї роботи рівнозначною Вашій відповідальності за результати роботи усього колективу?

а) так;

б) ні.

9. Ваші погляди чи вчинки підлягають критиці. Як Ви будете поводитися?

а) тверезо зважите усі «за» та «проти», стримуючи негативні емоції;

б) у будь-якому випадку будете доводити правомірність своєї позиції;

в) образитесь та розгніваєтесь;

г) промовчите, але поглядів своїх не зміните.

10. Що приносить кращі результати?

а) стимулювання;

б) покарання.

11. Ви хотіли б, щоб:

а) інші вважали Вас хорошим другом;

б) ніхто не сумнівався у Вашій чесності та готовності допомогти у важку хвилину;

в) Вашими якостями та досягненнями захоплювались.

12. Чи Ви здатні приймати самостійні рішення?

а) так;

б) ні.

13. Якщо Ви повинні прийняти дуже важливе рішення, то:

а) намагаєтесь зробити це негайно та не повертатись до прийнятого рішення;

б) приймаєте рішення негайно, але потім часто сумніваєтесь, чи правильно вчинили;

в) намагаєтесь відкладати прийняття рішення настільки, наскільки це можливо.

Ключ до підрахунку балів

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
a	0	2	0	6	3	3	2	6	2	3	3	3	6
б	2	0	3	2	5	0	6	0	6	0	5	0	3
в	4	6	2	0	—	1	4	—	4	—	0	—	0
г	—	0	—	—	—	6	—	—	0	—	—	—	—

Результати:

Понад 40 балів: У Вас є усі дані для того, щоб стати хорошим менеджером із сучасним стилем поведінки. Ви вірите в людей, у їх знання та позитивні якості. Ви вимогливі до себе та до своїх колег. He будете миритись із безвідповідальністю, некомпетентністю, не намагатиметесь прагнути завоювати дешевий авторитет. Для старанних, відповідальних та працьовитих підлеглих будете не лише керівником, а й хорошим товаришем, який у складних ситуаціях зробить усе необхідне для того, щоб допомогти та підтримати.

10—40 балів: Ви б могли бути менеджером, але не на вищому рівні управління. Доводилося б постійно переборювати труднощі. Ви б намагалися бути для своїх підлеглих опікуном, але нерідко могли б на них зірвати свій поганий настрій, постійно давали б свої поради, не зважаючи на те, чи є у них необхідність.

Менше 10 балів: Будемо відвертими, управляти працівниками — це не для Вас, якщо Ви, звичайно, не переглянете свої погляди на життя та не відмовитесь від окремих своїх звичок. Насамперед Ви повинні стати впевненим у собі та повірити в людей.

Ваші шанси стати підприємцем

Виберіть у кожному із семи пунктів по одній характеристиці поданих рис, яка найбільш Вам відповідає. При цьому проставте бали: а - 4, б - 3, в - 2,г - 1.

1. Ініціатива:

а) шукаю додаткові завдання;

б) винахідливий при виконанні будь-якого завдання;

в) виконую необхідний обсяг робіт без вказівок керівництва;

г) постійно чекаю вказівок.

2. Лідерство:

а) сильний, справляю враження впевненого;

б) уміло даю ефективні накази;

в) ведучий;

г) ведений.

3. Відповідальність:

а) виявляю відповідальність при виконанні завдань;

б) погоджуюсь із завданнями (хоча і не без заперечень);

в) неохоче берусь за виконання завдань;

г) ухиляюсь від виконання завдань.

4. Ставлення до інших:

а) позитивно та доброзичливо ставлюся до інших;

б) приємний та ввічливий;

в) іноді зі мною важко працювати;

г) сварливий та некомунікабельний.

5. Організаторські здібності:

а) переконливий, умію подати факти в логічній послідовності;

б) здібний організатор;

в) середні організаторські здібності;

г) те, що я організовую, як правило, не відбувається.

6. Рішучість:

а) швидкий та точний;

б) обережний;

в) швидкий, але часто помиляюсь;

г) боязкий, часто сумніваюся.

7. Наполегливість:

а) цілеспрямований, мене не зупиняють труднощі;

б) докладаю постійних зусиль;

в) намагаюсь докладати зусиль, поки є результати від цього;

г) якщо у мене щось не вдається, то я цю справу залишаю.

Результати:

25—28балів: Ви природжений підприємець.

21—24 бали: У Вас є значні шанси стати підприємцем.

17—20 балів: Ви можете стати непоганим підприємцем, якщо на Вашому шляху не виникне значних перешкод.

13—16 балів: Для того щоб Ви могли стати підприємцем, Вам необхідно докласти значних зусиль для власною самовдосконалення і щоб успішно склались обставини.

Менше 13 балів: Ваші шанси у сфері підприємництва не дуже сприятливі, спробуйте свої сили в інших сферах.

Яка у Вас мотивація до успіху

Якщо хочете дізнатись, наскільки сильна у Вас мотивація до досягнення установлених цілей, дайте чіткі відповіді («так» або «ні») на запропоновані запитання. При цьому за кожну відповідь «так» на запитання 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 14, 15, 16, 17, 21, 22, 23, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 32, 37, 40, 41 та за ножну відповідь «ні» на запитання 6,11,12,13, 18, 20, 24, 31, 33, 34, 35, 36, 38, 39 поставте собі по одному балу.

1. Якщо необхідно зробити вибір, то краще негайно, ніж відкладати його на невизначений термін.

2. Я дратуюсь, якщо не можу повністю виконати завдання.

3. Коли я працюю, то забуваю про все інше.

4. Якщо виникає проблемна ситуація, то я часто відкладаю прийняття рішення до «кращих часів».

5. Коли я не зайнятий, то втрачаю спокій.

6. У деякі дні мої успіхи нижчі від середніх.

7. Я набагато суворіший до себе, ніж до інших.

8. Я доброзичливіший від інших.

9. Коли я відмовляюсь від важкого завдання, то потім суворо картаю себе за це, оскільки переконаний, що міг би успішно його виконати.

10. У процесі роботи я потребую невеликих пауз для перепочинку.

11. Старанність — це не основна моя риса.

12. Мої досягнення у праці не завжди однакові.

13. Мене більше приваблює інша робота, ніж та, якою я зараз зайнятий.

14. Критика мене стимулює більше, ніж похвала.

15. Я знаю, що мої колеги вважають мене діловою людиною.

16. Перешкоди роблять мої рішення твердішими.

17. Я честолюбний.

18. Коли я працюю без ентузіазму, то це дуже помітно.

19. При виконанні роботи я розраховую лише на власні сили, а не на допомогу інших.

20. Інколи я відкладаю те, що необхідно зробити негайно.

21. Необхідно покладатись лише на себе.

22. В житті мало речей, важливіших за гроші.

23. Завжди, коли мені необхідно виконати дуже важливе завдання, я думаю тільки про нього.

24. Я менш честолюбний, ніж інші.

25. У кінці відпустки я, зазвичай, радію, що швидко піду на роботу.

26. Якщо я маю бажання працювати, то роблю це краще та кваліфікованіше від інших.

27. Мені легше спілкуватися з людьми, які можуть наполегливо працювати.

28. Коли я не маю чим зайнятись, то почуваю себе якось не по собі.

29. Мені доводиться виконувати відповідальну роботу частіше, ніж іншим.

30. Якщо мені доводиться приймати рішення, я намагаюсь робити це якомога краще.

30. Мої друзі іноді вважають мене лінивим.

31. Мої успіхи певною мірою залежать від колег.

32. Немає сенсу сперечатись з керівником.

33. Іноді я не знаю, яку роботу мені доведеться виконувати.

34. Коли щось не виходить, я стаю нетерплячим.

35. Зазвичай я звертаю незначну увагу на свої досягнення.

36. Якщо я працюю з іншими, то моя робота дає відмінні результати від результатів їхньої роботи.

37. Багато справ я не доводжу до логічного завершення.

38. Я заздрю людям, які не дуже завантажені роботою.

39. Я не заздрю тим, хто прагне влади та успіху.

40. Якщо я впевнений у своїй правоті, то для доведення цього можу вжити крайніх заходів.

Результати:

28—32 бали: У Вас надзвичайно сильна мотивація до успіху. Ви наполегливі у досягненні цілей, готові здолати будь-які перешкоди, прагнете самореалізації, визнання, становища в суспільстві, і для досягнення цього у Вас є всі необхідні риси: знання, вміння взаємодіяти з оточенням, працелюбність, чесність, порядність та наполегливість.

15—27 балів: У Вас середня мотивація до успіху, так як у більшості людей. Ваше прагнення до успіху набуває форм приливів та відливів: інколи Вам хочеться всі зусилля скерувати на досягнення цілей, інколи — усе кинути, оскільки Ви вважаєте, що цілі недосяжні. Вам потрібно розвивати у собі почуття наполегливості та цілеспрямованості.

14 балів і менше: Мотивація до успіху дуже слабка. Ви задоволені собою та існуючим станом речей і переконані, що незалежно від затрачених зусиль усе відбудеться так, як повинно відбутись.