В³руси та хробаки

²снують програми, що мандрують ²нтернетом та, потрапивши на комп’ютер чи до

локально¿ мереж³, завдають т³º¿ чи ³ншо¿ шкоди. Особливо небезпечними º два види

таких програм— â³ðóñè òà хробаки.

_ ³ðóñè. Програми назван³ на ³м’я б³олог³чних орган³зм³в, бо вони досить мал

³, розповсюджуються, роблячи коп³¿ з самих себе, та не можуть ³снувати без

нос³я. Такий в³рус потрапляº до комп’ютерно¿ системи, власник яко¿ про це

й гадки не маº. До того ж ³нод³ в³рус якийсь час залишаºться затаºним, жодним

чином себе не викриваючи, ³ лише п³сля настання певно¿ дати чи под³¿

актив³зуºться та завдаº шкоди комп’ютерн³й систем³.

_ Хробаки. Хробак схожий на в³рус тим, що розмножуºться, роблячи власн³

коп³¿, але на в³дм³ну в³д останнього в³н не потребуº нос³я й ³снуº сам по соб³.

Часто хробаки передаються через електрону пошту. Хоча спершу хробаки

не були шк³дливими, нин³шн³ ¿хн³ р³зновиди спричиняють значн³ перенавантаження

мереж ³ можуть руйнувати файли. Найб³льш нищ³вний з ус³х хробак

³в на ³м’я ILOVEYOU завдав збитк³в на 7 млрд долар³в.

Хакери створюють в³русопод³бн³ програми, бажаючи продемонструвати свою владу

над ³нформац³йними системами. Нав³ть найменш шк³длив³ з цих програм можуть

призвести до великих неприºмностей, а завдан³ ними збитки ³нод³ оц³нюються

в м³льйони долар³в. Так, в³рус Melissa, перший з тих, що атакували системи електронно

¿ пошти, з моменту своº¿ появи в 1991 роц³ запод³яв збитк³в на 80 млн долар³в.

Нин³ щор³чно з’являються тисяч³ в³рус³в. Якщо 1990 року ¿х було десь м³ж 200 та

500, òî ó 2000 ðîö³ —âæå 50 000.

УВАГА

Нов³ в³руси та ³нш³ методи вторгнення до вашо¿ комп’ютерно¿ системи виникають

майже щодня. Тому регулярно перев³ряйте наявн³сть оновлень на сайт³ своº¿ антив

³русно¿ програми. Пов³домлення про нов³ в³руси та ³нш³ небезпеки з’являються

в ²нтернет³ пост³йно. Точну ³нформац³ю про потенц³йну небезпеку того чи

³ншого в³русу можна отримати за адресою http://www.viruslist.com/ru/.

Додаткова ³нформац³я про в³руси

За додатковою ³нформац³ºю про в³руси, хробак³в та методи попередження зараження

зверн³ться до таких джерел:

_ Стаття «Комп’ютерн³ в³руси»:

http://www.uatur.com/html/oit/html/lesson11.htm

_ Стаття «Проблеми безпеки в ²нтернет³»:

http://www.yes.net.ua/security.htm

Ñïàì

Спамом називають небажану електронну пошту, тобто пошту, що надходить без

вашо¿ згоди. Майже н³чого не коштуº роз³слати так³ пов³домлення м³льйонам людей

по всьому св³ту, й н³як³ хакери тут не потр³бн³. А от боротися з³ спамом дуже

складно: нав³ть корпорац³¿, спроможн³ щор³чно витрачати м³льйони долар³в на антив

³русне програмне забезпечення, не здатн³ зупинити пот³к рекламних та ³нших

небажаних пов³домлень, як³ призводять до перенавантаження мережних канал³в та

зайвих витрат дискового простору. ² хоча повн³стю припинити надходження спаму

досить важко, ³снують методи, що дозволяють ³стотно зменшити його к³льк³сть.

Люди отримують спам з р³зних причин. Проте часто вони сам³ º винуватцями того,

що ¿хня електронна адреса потрапляº до спамер³в. Щоб з вами такого не сталося,

треба знати, як в³дбуваºться полювання за адресами. Зазвичай спамери використовують спец³альн³ програми-павуки, як³ обстежують Веб ³ в³дшукують вс³ адреси електронно¿ пошти, що там з’являються. Тому пам’ятайте: як т³льки ви вкажете

де-небудь адресу своº¿ електронно¿ пошти, чекайте надходження спаму. Дал³ наведений перел³к типових д³й, як³ можуть призвести до того, що ваша адреса стане

надбанням спамер³в:

_ запис до гостьово¿ книги на якомусь з сайт³в ³з зазначенням своº¿ електронно

¿ адреси;

_ п³дписка на безкоштовне отримання електронною поштою прайс-лист³в, новин

та ³ншо¿ под³бно¿ ³нформац³¿;

_ в³дпов³дь на спам, що над³йшов на вашу адресу (цим ви п³дтверджуºте, що

адреса д³йсно комусь належить);

_ публ³кування свого ³мен³ та електронно¿ адреси в онлайновому дов³днику

типу «жовтих стор³нок»;

_ надання згоди на участь у груп³ новин;

_ реºстрац³я свого доменного ³мен³, яка вимагаº надання персонально¿ ³нформац

³¿;

_ заповнення онлайнових форм;

_ участь у чат³.

Додаткова ³нформац³я про спам

За додатковою ³нформац³ю про спам можна звернутися до таких джерел:

Стаття про спам у В³к³пед³¿:

http://ru.wikipedia.org/wiki/Ñïàì

Сайт, присвячений боротьб³ з³ спамом:

http://www.antispam.ru/spam.shtml

Хто за мною спостер³гаº?

Кр³м програм, за допомогою яких певн³ люди намагаються проникнути до вашо¿

системи, ³снують також засоби, що застосовуються для спостереження за вами. Це

насамперед програмне забезпечення, яке зазвичай називають adware та spyware,

шпигунськ³ програми, програми для батьк³вського контролю, блокуюч³ програми

тощо. Таке програмне забезпечення маº багато функц³й. Воно може в³дстежувати

ваш³ звички стосовно мандрування ²нтернетом, надсилати комусь дан³ без вашого

дозволу, зм³нювати адресу домашньо¿ стор³нки вашого браузера ³ нав³ть зм³нювати

системн³ файли комп’ютера.

²нформац³ю про в³дв³дуван³ веб-стор³нки також можна отримати ³з cookie-файл³в.

Adware ³ spyware

Òåðì³í adware не маº перекладу укра¿нською мовою, так називають програми, як³

п³д час своº¿ роботи виводять на екран рекламн³ стр³чки — банери. Под³бн³ програми

спов³льнюють роботу вашо¿ системи.

Програми типу spyware без вашого дозволу надсилають комусь ³нформац³ю про

те, що ви робите в ²нтернет³. Зазвичай це зд³йснюºться в рекламних ц³лях. Програмне

забезпечення типу spyware також спов³льнюº роботу системи ³ нав³ть призводить

до ¿¿ збо¿в. Програми цього типу можуть також збирати без вашого дозволу

³нформац³ю з комп’ютера, самовстановлюватися на ваш комп’ютер ³ зм³нювати

файли в його систем³.

²снуº дек³лька програм, що застосовуються з метою блокування програмного забезпечення

типу аdware ³ spyware. Це, зокрема, так³:

_ Spybot Search & Destroy:

http://www.safernetworking.org

_ Lavasoft Ad-aware:

http://lavasoft.element5.com/default.shtml.en

_ MicroSmarts Spyware BeGone!:

http://www.freespywarescan.org

_ Spyware Doctor 2.0:

http://www.pctools.com

_ NoAdware:

http://www.noadware.net

_ Spyware Eliminator:

http://www.aluriasoftware.com

_ Spyware C.O.P:

http://www.spywarecop.com

Радимо також прочитати додатков³ матер³али, що знаходяться за адресою:

_ Журнал «Мир ПК»:

http://www.osp.ru/pcworld/2005/05/074.htm

Cookie-файли

Õî÷à cookie-файли ми розглядаºмо в даному розд³л³, це зовс³м не шпигунський зас

³б, ³ коли вони застосовуються за призначенням, то значно полегшують ваше перебування в ²нтернет³. Це маленьк³ текстов³ файли, що м³стять дан³, а не програми

³ тим б³льше не в³руси. Нав³ть для розповсюдження в³рус³в вони не застосовуються.

Приклад cookie-файла показаний на рис. 4.1. C:\Documents and Settings\Наталья\Cookies

У cookie-файлах м³ститься багато р³зно¿ ³нформац³¿. Наприклад, коли ви налаштуºте

для себе домашню стор³нку сайту My MSN, то вона п³д час в³дкриття набуватиме

бажаного вигляду автоматично. Це стаº можливим завдяки тому, що в³дпов³дн³

настройки збер³гаються в cookie-файл³ на вашому комп’ютер³, ³ програмне забезпечення сайту читаº ¿х п³д час завантаження стор³нки. Сайти, призначен³ для куп³вл³ товар³в через ²нтернет, можуть збер³гати кошик для покупок у вигляд³ cookie. Прочитати

cookie-файл може лише програмне забезпечення сайту, який його створив.

Шпигунськ³ програми

²снуº безл³ч причин, з яких певн³ особи застосовують шпигунськ³ програми, що

стежать за вашими д³ями, анал³зують вашу електронну пошту та ф³ксують адреси

в³дв³дуваних вами веб-стор³нок. Найб³льшими користувачами цих засоб³в º ФБР

(у США), корпорац³¿, як³ стежать за сво¿ми роб³тниками, та навчальн³ заклади, що

спостер³гають за учнями чи студентами.

У ФБР застосовуºться система п³д назвою DCS 1000, б³льш в³дома як Carnivore.

Це ³нтернет-екв³валент п³дслуховуючого пристрою, що може зд³йснювати анал³з

електронно¿ пошти користувача й стежити за в³дв³дуванням веб-сайт³в. Додаткова

³нформац³я з цього питання м³ститься за адресою http://old.grani.ru/privacy/

facts/carnivore/.

Корпорац³¿ та навчальн³ заклади часом використовують р³зн³ методи стеження за

перебуванням сп³вроб³тник³в чи учн³в на веб-сайтах. Прост³ш³ програми створюють

журнальн³ файли, де ф³ксуºться ³нформац³я про те, коли, хто ³ який сайт в³дв³-

дував. Б³льш складн³ програми (клав³атурн³ шпигуни) здатн³ в³дстежувати кожне

натискання клав³ш³ на комп’ютер³ та надсилати цю ³нформац³ю особ³, що зд³йсню

º стеження.

Програми для батьк³вського контролю та блокуюч³ програми

²снуº багато засоб³в, як³ утруднюють несанкц³оноване отримання персонально¿ ³нформац³¿. Серед них—програми батьк³вського контролю, що º дуже популярними.

Ними користуються не лише батьки, щоб вберегти сво¿х д³тей в³д в³дв³дування

сайт³в з небажаним вм³стом, а й кер³вники корпорац³й та навчальних заклад³в,

з аналог³чною метою. Мандруючи мережею Веб, учн³ у такому раз³ стикаються з

блокуванням у випадках, коли стор³нка, яку вони намагаються в³дкрити, м³стить

слова, розц³нен³ блокуючою програмою як образлив³ чи неприйнятн³ для дитячо¿

або п³дл³тково¿ аудитор³¿.

На деяких ³нтернет-порталах, зокрема на MSN, також º засоби блокування доступу

до под³бних ³нтернет-ресурс³в. ²снуº багато програм, як³ м³стять функц³¿ блокування.

Кр³м того, у б³льш³сть браузер³в вбудовано функц³¿, що дозволяють користувачев

³ п³дключатися до певних сайт³в лише п³сля введення паролю.

Ус³ так³ програми д³ють майже однаково. Програма встановлюºться на комп’ютер.

Коли користувач вводить адресу сайту, програма ¿¿ перев³ряº, звертаючись до

бази даних заборонених сайт³в. Якщо ця адреса º в баз³ даних, програма блокуº

доступ до сайту, ³ користувач не зможе до нього п³дключитися, доки не введе пароль.

Якщо ж адреси в баз³ даних немаº, програма скануº сам сайт у пошуку певних

заборонених сл³в ³ т³льки п³сля цього надаº користувачев³ доступ до сайту.

Б³льш³сть под³бних програм щом³сяця оновлюють свою базу даних, завдяки чому

ця ³нформац³я завжди актуальна, незважаючи на швидке зростання к³лькост³ ³нтернет-

ресурс³в.

Чи можна за допомогою браузера слухати музику?

Обговор³ть з учнями питання авторського права та к³беретикету стосовно до завантаження з ²нтернету файл³в у формат³ MP3.

Нехай учн³ в³дв³дають сайт http://www.mp3.ru та прослухають який-небудь

³з кл³п³в. Треба, щоб вони зробили це за допомогою програми Media Player прямо

у браузер³, просто клацнувши на посиланн³ на даний файл.

Чи можна у браузер³ дивитися в³део?

Запропонуйте учням знайти який-небудь сайт з рекламою нових ф³льм³в та переглянути

анонс. Наприклад, анонс ф³льму про Короля Артура вони знайдуть за адресою

http://kingarthur.movies.go.com/main.html. Íà ñòîð³íö³, ùî â³äêðèºòüñÿ,

треба клацнути на кнопц³ View Trailers (Дивитися трейлери), а пот³м вибрати у

стовпчику WindowsMedia ступ³нь якост³ зображення: клацнути на посиланн³ high

(висока), medium (середня) або low (низька), п³сля чого почнеться завантаження

³ в³дтворення в³део.

Обговор³ть з учнями питання про застосування в³део в ²нтернет³.

Чи можна за допомогою браузера грати в комп’ютерн³ ³гри?

Поясн³ть учням, що не вс³ ³гри безкоштовн³.

Покаж³ть р³зницю м³ж ³грами для одного гравця та дек³лькох гравц³в, що грають

через ²нтернет.

Ознайомте учн³в ³з к³лькома онлайновими ³грами зMSN, як³ доступн³ за адресою:

http://zone.msn.com/en/root/freeonline.htm. Поясн³ть, що для гри в онлайновому

режим³ потр³бно клацати на кнопц³ Play Now (Грати зараз) — ³накше програма

буде завантажуватися на ¿хн³й комп’ютер. П³д час обговорення цього

питання вони мають грати в онлайновому режим³.

Звернуть увагу учн³в на те,що на початку гри часом з’являºться в³кно з рекламою.

Поясн³ть, що це реклама ³нших сайт³в ³ клацати на н³й не потр³бно,—можна буде

грати ³ без цього.

Чи можна робити покупки через Веб?

Зайд³ть на к³лька комерц³йних сайт³в ³ поясн³ть учням р³зницю м³ж магазинами та

аукц³онами. Зав³тайте, наприклад, до сайту http://www.ebay.com та разом подив

³ться, що виставлено на аукц³он. Зазначте, що учн³ не можуть пропонувати ц³ни,

коли вони не мають банк³всько¿ картки та дозволу батьк³в на покупку.

Кр³м цього сайту, ви можете в³дв³дати один ³з великих сайт³в-каталог³в на зразок

38