4.Договір житлового найму: поняття, відповідальність за його невиконання

Ст. 61 Житлового Кодексу України передбачає укладення договору най­му жилого приміщення. Право користуватися житлом реалізу­ється на підставі договору житлового найму.

Договір укладається письмово на підставі ордера між наймодавцем і наймачем (громадянином, на чиє ім'я видано ордер). Типовий договір найму приміщення передбачає правила корис­тування житлом, утримання жилого будинку і прибудинкової території.

Умови, що обмежують права наймача і членів його сім'ї вроз­різ із законом, вважаються недійсними.

Житловим кодексом України передбачено, що особи несуть кримінальну, адміністративну чи іншу юридичну відповідаль­ність згідно із законом, якщо вони винні:

1. у недотриманні встановленого терміну заселення жилих приміщень;

2. у порушенні правил користування жилими приміщення­ми, санітарних правил утримання місць загального користуван­ня, використання їх не за призначенням;

3. у порушенні правил експлуатації житла, безгосподарнос­ті в його утриманні;

4. у пошкодженні житла, устаткування та об'єктів благоуст­рою, а також у скоєнні інших правопорушень, передбачених чин­ним законодавством.

5.Юридична відповідальність за порушення житлового законодавства

Житлове правопорушення — це протиправне, винне діяння деліктоздатної особи, що посягає на охоронювані законом житлові правовідносини, за що законодавством передбачається кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова і матеріальна відповідальність.

Житловим кодексом України передбачено, що особи несуть кримінальну, адміністративну чи іншу юридичну відпові­дальність згідно із законом, якщо вони винні:

1. у порушенні порядку прийняття і зняття з обліку тих, що потребують житла, порядку надання житла;

2. в недотриманні установленого терміну заселення жилих приміщень;

3. у порушенні правил користування жилими приміщення­ми, санітарних правил утримання місць загального користуван­ня, використання їх не за призначенням;

4. у порушенні правил експлуатації житла, безгосподарності при його утриманні;

5. в пошкодженні житла, устаткування і об'єктів благоуст­рою, та у вчиненні інших правопорушень, передбачених чинним законодавством.

Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) вміщує окремі статті в гл. 8 (ст. 97) і в гл. 11 «Адмі­ністративні правопорушення в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою».

У ст. 97 (КупАП) закріплюється норма, що передбачає адміні­стративну відповідальність за самовільне будівництво будинків або споруд, а також самовільну зміну архітектурного вигляду бу­динків або споруд під час їх експлуатації. За такі дії на громадян накладається адміністративний штраф у розмірі від п'яти до деся­ти неоподатковуваних мінімумів, а на посадових осіб — від дев'яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У главі одинадцятій вміщуються наступні склади адмініст­ративних правопорушень:

1. порушення порядку взяття на облік та строків заселення жилих будинків і жилих приміщень;

2. порушення правил користування жилими приміщеннями і жилими будинками;

3. самоправне заняття жилого приміщення;

4. порушення правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів;

5. знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об'єктів озеленення населених пунктів;

6. порушення правил тримання собак і котів.

Кримінальна відповідальність за порушення житлового за­конодавства передбачена за склади злочинів, що закріплені Кримінальним Кодексом України:

1. зловживання опікунськими правами і залишення підопіч­них дітей без нагляду;

2. порушення недоторканності житла;

3. ті самі дії, вчинені службовою особою, або з застосуван­ням насильства чи погрози його застосування караються поз­бавленням волі на строк від двох до п'яти років;

4. самоуправство .

Підприємства, установи, організації і громадяни, що завда­ли шкоди жилим будинкам, жилим приміщенням, інженерно­му обладнанню, об'єктам благоустрою і зеленим насадженням на прибудинковій території, зобов'язані відшкодувати завдану шкоду (ст. 190 ч. 1 ЖК України). Мається на увазі цивільно-правова відповідальність за завдану шкоду за нормами цивіль­ного законодавства. Посадові особи та інші працівники, з вина яких підприємства, установи, організації понесли втрати, несуть відповідальність у дисциплінарному порядку і матеріальну відповідальність.