8.Поняття, функції і структура банківської системи України

Банківська система України складається з Національного Банку Украї­ни та інших банків.

Функції банківської системи:

1. створення грошей і регулювання грошової маси, що забез­печується оперативною зміною банками маси грошей в обігу через збільшення або зменшення її відповідно до зміни попиту на гроші;

2. трансформаційна, завдяки мобілізації тимчасово вільних коштів суб'єктів підприємництва і громадян і передачі їх у формі кредиту іншим суб'єктам;

3. стабілізаційна, шляхом забезпечення сталості банківської діяльності та грошового ринку.

Банківська система України побудована за дворівневим принципом.

Перший рівень банківської системи України представлений Національним Банком України (НБУ), який здійснює регулю­вання діяльності спеціалізованих банків через економічні нор­мативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій.

Національний Банк України є юридичною особою, має статутний фонд (10 млн. грн.), який перебуває у загальнодержавній власності.

Національний Банк України виступає емісійним центром держави, банком банків, банком уряду, органом банківського ре­гулювання і нагляду, монетарного і валютного регулювання економіки.

Національний Банк України репрезентує інтереси держави з центральними банками інших країн, у міжнародних банках та інших фінансово-кредитних організаціях.

Другий рівень банківської системи України складають ко­мерційні банки, різні за організаційно-правовою формою, спеціа­лізацією, сферою діяльності та власності.

Банки в Україні за видами здійснюваних операцій можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані.

За формою власності банки в Україні є державни­ми, зокрема Ощадний банк України і Український експортно-імпортний банк, приватними й змішаними.

Мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєст­рації банку не може бути меншим:

1. для місцевих кооперативних банків - 1 млн. євро;

2. для комерційних банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області, - 3 млн. євро;

3. для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України, - 5 млн. євро.

Лекція на тему „Загальні засади банківського права України” План лекції

1. Банківське право України: поняття , предмет регулювання, джерела і система.

2. Правовідносини у сфері банківської діяльності та їх суб’єкти.

3. Банківська система України. Правовий статус Національного Банку України.

4. Правове регулювання грошового обігу і відносин з клієнтами.

5. Правове регулювання валютних операцій банків.

1.Банківське право України: поняття, предмет регулювання, джерела і система

Банківське право – самостійна галузь права, яку складає система норм і інститутів, що регулюють банківську діяльність, організацію і функціонування банківської системи держави.

Банківське право, як і кожна інша галузь права, має притаманний лише їй предмет і метод правового регулювання.

Предметом банківського права є банківська діяльність.

Банківська діяльність - це сукупність систематично здійснюваних з фінансовими активами операцій різних видів, об’єднаних єдиною метою – отримання прибутку.

Банківська діяльність необхідна для досягнення двох цілей:

1. відокремлення спеціальної групи суб’єктів, які обслуговують грошовий обіг;

2. забезпечення державного контролю за цією групою суб’єктів.

Метод банківського права – це сукупність способів і прийомів регулюючого впливу норм певної галузі права на суспільні відносини.

Метод банківського права включає:

1. публічно-правовий метод;

2. приватно-правовий метод .

Перший метод має місце у правовідносинах, з одного боку, між Національним Банком України, який наділений державою владними повноваженнями реєстрації банків, встановлення для них економічних нормативів, застосування санкцій, а з іншого - банками, іншими фінансово-кредитними установами, які зобов’язані неухильно дотримуватись вимог законодавства і Національного Банку України.

Другий метод базується на юридичній рівності сторін і застосовується в правовідносинах між банками і клієнтурою. Підставою для виникнення таких правовідносин є, як правило, договір.

Джерела банківського права:

1. Конституція України (ст. ст. 85, 92, 93, 99, 100, 106);

2. Женевська вексельна конвенція 1930року;

3. Страсбурзька конвенція про відмивання, виявлення, вилучення і конфіскацію доходів від злочинної діяльності 1990 року;

4. Закон України „Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000 року;

5. Закон України „Про Національний Банк України” від 20 травня 1999 року;

6. Закон України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12 липня 2001 року;

7. Укази Президента України;

8. Постанови Кабінету Міністрів України;

9. Постанови Правління Національного Банку України.

Система банківського права складається із загальної і особливої частин .

Загальна частина включає норми й інститути , які закріплюють загальні положення банківського права ( поняття банківського права, правове положення НБУ, банків).

Особлива частина включає норми й інститути, що регулюють певні системи банківської діяльності ( валютні операції банків, договір банківського кредитування).