1.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 1 Питання для обговорення

1. Предмет вивчення курсу, структура і логіка викладання

2. МЕВ як економічна категорія

3. Сутність МЕВ їх значення, об’єктивна основа і передумови розвитку

4. Рівні розвитку МЕВ: функціональні, економічні, територіальні, за суб’єктами діяльності

1.3. Термінологічний словник

Міжнародні економічні відносини — торговельні, валютно-фінансові та інші економічні відносини, які виникають між економічними суб’єктами із різних країн.

Міжнародна кооперація — об’єднання зусиль, виробничих ресурсів господарських суб’єктів із різних країн у здійсненні певних видів економічної діяльності.

Міжнародна спеціалізація — концентрація виробничих ресурсів країни, її резидентів на певних видах економічної активності.

Міжнародний поділ праці (МПП) — поділ праці між країнами. МПП забезпечує зростання суспільної продуктивності праці та сприяє економії робочого часу в масштабах всієї світової економіки. Основою МПП є економічно вигідна спеціалізація окремих країн.

Форми МЕВ — міжнародна торгівля; міжнародна міграція капіталу; трудова міграція між країнами; валютні відносини і розрахунки; міжнародні економічні інтеграційні процеси, науково-технічне співробітництво країн.

Інтернаціоналізація виробництва — формування інтернаціонального процесу виробництва, зростання виробничої взаємозалежності країн, їх економічних суб’єктів.

Принципи організації міжнародних економічних відносин (МЕВ) — сукупність міжнародних правил поведінки учасників МЕВ (суверенітет, взаємна вигода, добросовісне виконання міжнародних зобов’язань тощо).

Рівні МЕВ — форми зв’язків між суб’єктами МЕВ, які розрізняються між собою тривалістю, інтенсивністю взаємодії (економічні контакти, взаємодія, співробітництво, міжнародна економічна інтеграція).

Суб’єкти МЕВ — це їх учасники, які здатні відносно незалежно діяти в міжнародному економічному середовищі з метою реалізації своїх переважно економічних інтересів. Суб’єктами МЕВ є: домогосподарства і окремі фізичні особи, підприємства, держава і державні органи, міжнародні організації.

Інтернаціоналізація капіталу — процес взаємопереплетіння та об’єднання капіталу із різних країн. Формами інтернаціоналізації капіталу є міжнародний обмін підприємницьким і позичковим капіталами.

1.4. Інформаційні джерела

1. Дадалко В.А. Международные экономические отношения: Учеб.пособие. – Мн.: «Армита-Маркетинг, Менеджмент», 2000. – С.73-110.

2. Міжнародна економіка. Навчальний посібник / За ред.Козака Ю.Г., Новацького В.М. – К.:Центр навчальної літератури, видавництіо “АртЕК”, 2002. – С.9-19.

3. Мировая экономика: Учебн.пособие для вузов / Под ред.проф. И.П.Николаевой. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – С.98-119.

4. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. – К.:КНЕУ, 2003. – С.47-55.

5. Передерій О.С. Міжнародні економічні відносини. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С.6-15.

6. Романчиков В.І., Романенка І.О. Міжнародні економічні відносини. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – С.15-20.

7. Світова економіка: Підручник/ А.С.Філіпенко, О.І.Рогач, О.І.Шнирков та ін. - 2-е вид., стереотип. – К.:Либідь, 2001. – С.14-56.