Питання для самостійної роботи.

Тема 1. Первіснообщинний лад. Зародження станово-класового суспільства на сучасній території України.

План

1. Первіснообщинний лад на території України.

2. Суспільний лад, господарство і культура кіммерійців, скіфів, сарматів.

3. Античні міста-держави Північного Причорномор'я.

Тема 2. Київська Русь і Галицько-Волинська держава.

План

1. Міжнародні зв’язки і місце Київської Русі в історії Європи.

2. Русь і Візантія. Запровадження християнства та його історичне значення.

3. Князівства Середнього Подніпров’я: Київське, Чернігово – Сіверське і Переяславське.

4. Культура періоду феодальної роздробленості.

Тема 3. Україна в ХІV – першій половині ХVІІ ст.

План

1. Утвердження феодальних відносин, посилення феодально – кріпосницького гніту на українських землях (ХІV – перша половина ХVІІ ст.).

2. Культура України ХІV – першої половини ХVІІ ст.

3. Покатоличення та ополячення місцевої знаті. Виникнення братств.

4. Криза православ’я. Берестейська церковна унія та посилення національно – релігійного гніту.

Тема 4. Завершальний період Визвольної війни.

План

1. Початок війни між Росією і Польщею (1654 – 1656 рр.).

2. Вступ Швеції у війну з Польщею. Віленське перемир’я (1656 р.). Створення коаліції проти Польщі.

3. Загострення відносин з Росією. Смерть Б.Хмельницького.

Тема 5. Українські землі у ХVІІІ ст.

План

1. Українське козацтво у ХVІІІ ст.

2. Правобережжя та західноукраїнські землі у ХVІІІ ст.

3. Народні рухи у ХVІІІ ст.

4. Культура України у ХVІІІ ст.

Тема 7. Українські землі в І половині ХІХ ст.

План

1. Суспільно-політичний рух на українських землях в складі Російської імперії в І пол. ХІХ ст.:

а) перші таємні організації. Декабристський рух в Україні;

б) Кирило-Мефодіївське братство.

2. Західноукраїнські землі в І пол. ХІХ ст.:

а) українське національне відродження на західноукраїнських землях;

б) революція 1848-1849 рр. в Австрійській імперії та національно-визвольний рух.

Тема 8. Україна в часи “перебудови” (квітень 1985 р. – серпень 1991 р.). План

1. Головні чинники, що зумовили процеси перебудови.

2. Етапи перебудови та їх наслідки для України.

3. Політичні зміни в Україні. Спроби політичних реформ.

10. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Контроль навчальних досягнень студента спрямовується на розвиток твор-чих здібностей студентів, стимулювання їх самостійної пізнавальної діяльності, формування навичок практичного застосування набутих знань.

При вивченні навчальної дисципліни здійснюється:

• Оцінювання активності і знань студентів на семінарських заняттях (поточне оцінювання): розгорнуті та стислі усні відповіді, доповіді, виступи в диску-сіях, виконання поточних письмових робіт за змістом семінарських занять, експрес-контроль у вигляді тестів тощо.

• Поточний контроль самостійної роботи (програмового матеріалу винесено-го на самостійне опрацювання) через перевірку відповідних конспектів, зроблених студентами.

• Узагальнююче оцінювання знань студентами програмового матеріалу зміс-тових модулів (лекційного курсу, семінарських занять, питань самостійного опрацювання) при написанні відповідних модульних контрольних робіт.

• Проведення екзамену (за програмовим змістом курсу в цілому) з викорис-танням комплексних екзаменаційних завдань.

При оцінці знань студентів враховується:

• розуміння студентами причинно-наслідкових зв’язків між різноманітними історико-культурними явищами, уміння порівнювати, пояснювати, аналізу-вати, узагальнювати, критично оцінювати відповідні факти;

• самостійність і креативність мислення;

• використання різноманітних джерел, розуміння їх особливостей, уміння їх характеризувати й оцінювати;

• логічність і завершеність викладу матеріалу, наявність аргументованих вис-новків та власних оцінок;

• мовна і термінологічна грамотність.

Поточне оцінювання усних відповідей студентів на семінарських заняттях здійснюється на трибальною шкалою:

3 бали – оцінка «відмінно» – студент вільно володіє програмовим матеріа-лом, логічно і творчо викладає його в усній чи письмовій формі; вміє узагаль-нити матеріал, формулює власні висновки; відповідь є чіткою і завершеною.

2 бали – оцінка «добре» – студент в цілому володіє програмовим матеріа-лом, при викладі його допускається незначних помилок; формулює висновки та власні оцінки, але в їх аргументації допускає окремі недоліки.

1 бал – оцінка «задовільно» – студент виявляє загальне розуміння та ре-продуктивно відтворює значну частину програмового матеріалу, порушує логі-ку викладу; мова спрощена і недостатньо фахова.

0 балів – оцінка «незадовільно» – студент не володіє необхідним обсягом програмового матеріалу, не розпізнає історико-культурні явища і факти; не мо-же правильно застосовувати відповідні спеціальні поняття.

Суттєве доповнення, зроблене студентом на семінарському занятті, оціню-ється в один бал.

Оцінювання письмових робіт на семінарських заняттях, модульних конт-рольних робіт, екзаменаційних робіт здійснюється з тією загальною кількістю балів, яка відповідає характеру і обсягу завдань.

Студент, який з поважних причин, підтверджених документально, не мав можливості брати участь у формах поточного контролю на семінарських занят-тях, має право на його відпрацювання на консультаціях викладача (у термін ви-значений викладачем).

Студент, який отримав незадовільну оцінку (0 балів) на семінарських за-няттях має право один раз відпрацювати її на консультаціях викладача (у тер-мін визначений викладачем).

Студент, який не з’явився на модульний контроль (модульну контрольну роботу), має право один раз повторно пройти модульний контроль на консуль-таціях викладача (у термін визначений викладачем).

Студент, який отримав малу кількість балів за модульну контрольну робо-ту, має право один раз перескласти її на консультаціях викладача (у термін ви-значений викладачем).

11. РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЯКІ ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ

Поточне оцінювання та модульні контрольні роботи

Екза-мен

Су-ма

Модуль 1 [28 балів] 12 балів – поточне оцінювання на семінарських заняттях з тем 3, 4, 5, 6 (з розрахунку 3 бали за один усний виступ на семінарському занятті – хоча б один раз для кожного студента) і 9 балів за письмову роботу за узагальненим змістом семінарсь-ких тем 3, 4, 5, 6) та 16 балів – оцінка за модульну контрольну роботу №1

Модуль 2 [32 бали] 12 балів – поточне оцінювання на семінарських заняттях з тем 7, 8, 10, 12 (з розрахунку 3 бали за один усний виступ на семінарському занятті – хоча б один раз для кожного студента) і 9 балів за письмову роботу за узагальненим змістом семінарських тем 7, 8, 10, 12) та 20 балів – оцінка за модульну контрольну роботу №2

Т 1

Т 2

Т 3

Т 4

Т 5

Т 6

МКР 1

Т 7

Т 8

Т 9

Т 10

Т 11

Т 12

Т 13

МКР 2

–

–









16





–



–



–

20

40

100

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності	Оцінка ECTS	Оцінка за національною шкалою
90 – 100	А	відмінно
82–89	В	добре
74–81	С
64–73	D	задовільно
60–63	Е
35–59	FX	незадовільно з можливістю повторного складання
0–34	F	незадовільно з обов’яз-ковим повторним ви-вченням дисципліни

12. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

• Навчально-методичний комплекс курсу «Історія української культури».

• Навчальний посібник Історія української культури. Схеми, таблиці, ілюст-ративні матеріали. Частина І. Від давніх часів до кінця ХVІІІ ст. – Автор-укладач: В. Г. Грінченко. – Кіровоград, 2007.

• Зміст і електронні адреси в інтернеті деяких видань, рекомендованих до ви-вчення курсу «Історія української культури».

• Окремі тексти викладача для самостійного опрацювання студентами частини програмового матеріалу.

13. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

(загальний список рекомендованої літератури)