МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

кафедра історії України

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

З

КУРСУ

"ІСТОРІЯ УКРАЇНИ"

для студентів факультету фізичного виховання

та природничо-географічного факультету

склав старший викладач кафедри історії України

кандидат історичних наук Чорний О.В.

Кіровоград – 2009

ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ ДО КУРСУ

Пропонований курс “Історії України” розрахований на студентів 1-го курсу факультету фізичного виховання і природничо-географічного факультету Кіровоградського державного педагогічного університету.

Розвиток держави і суспільства передбачає виховання національної свідомості і патріотизму громадян, що значною мірою залежить від оволодіння знаннями про минуле нації і держави, аналіз сучасної ситуації, прогнозування можливих у майбутньому перспектив подальшого історичного розвитку нашої країни. Виходячи з цього, вивчення історії України на згаданих факультетах університету є необхідною умовою підготовки кваліфікованих спеціалістів.

Основними завданнями дисципліни є:

– показати студентам, що минуле України має тисячолітню традицію і є історією одного з найбільших європейських народів;

– навчити студентів аналізувати історичні джерела, пам’ятки минулого, що дозволяють аналітично мислити й об'єктивно сприймати події історії України;

– навчити студентів розуміти історичні процеси, що відбувалися в Україні з найдавніших часів, показати розвиток державотворчої діяльності, суспільних та культурних процесів;

– в ході викладання курсу “Історія України формувати із студентів свідомих громадян України з почуттям відповідальності за історичну долю своєї держави.

– при підготовці практичних занять перш за все налагодити роботу з джерелами і монографічною літературою, використовувати фахові історичні періодичні видання.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

"ІСТОРІЯ УКРАЇНИ"

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ І.

Давня й середньовічна історія України

(до кінця ХVІІІ ст.)

Тема 1. Вступ. Стародавня історія України. Київська Русь.

Галицько-Волинська держава.

Предмет і завдання курсу історії України, його місце в системі вузівського навчання. Місце історії України в європейській і світовій історії. Наукова основа періодизації історії України.

Міжпредметні зв’язки у вивченні курсу історії України і методів роботи над ними під час вивчення курсу. Характеристика наукової літератури, архівних і опублікованих джерел. Художня література з історії України.

Формування і розвиток первіснообщинного ладу. Основні риси первіснообщинного ладу. Археологічні дослідження території України. Поява людини. Палеоліт. Первісне людське стадо. Виникнення родового ладу. Матріархат. Мезоліт. Неолітична революція. Розвиток землеробства і скотарства. Енеоліт. Трипільська культура.

Розклад первіснообщинного ладу. Бронзовий вік. Патріархат. Початок розкладу родового ладу. Ранній залізний вік. Перші писемні відомості про племена кіммерійців, скіфів, сарматів. Перші протидержавні утворення. Економічні зв’язки з країнами Середземномор’я та Передньої Азії. Античні міста – держави Північного Причорномор’я.

Давні слов’яни. Проблема походження слов’ян в історіографії. Найдавніші писемні та археологічні джерела про слов’ян. Західні, східні й південні слов’янські племена. Розселення і заняття східних слов’ян. Боротьба з готами, гунами, аварами. Війни слов’ян з Візантією та їх наслідки.

Перші державні об’єднання східнослов’янських племен на Середньому Подністров’ї. Східнослов’янські племена і державно племінні союзи VІ – ІХ ст. Побут, культура і вірування слов’янських племен.

Виникнення феодалізму і утворення держави у східних слов’ян (VІ – ІХ ст.). Розселення східних слов’ян. Економічний розвиток. Формування класів і феодальних відносин. Виникнення Києва (V ст.). Князь Кий. Формування державного об’єднання слов’янських племен Придніпров’я. “Руська земля”. Князі Аскольд і Дір. Походження термінів “Русь”, “Руська земля”. Перетворення Києва на державний центр східнослов’янських племінних союзів.

Теорії походження Київської Русі. Соціально – економічні і політичні фактори об’єднання слов’ян. Утворення міст. Розвиток і характер землеволодіння.

Київська Русь у Х – на початку ХІІ ст. Князь Олег. Утворення Київської Русі. Соціально – економічний розвиток. Внутрішні та зовнішні фактори розвитку Київської держави за Ігоря, Ольги, Святослава.

Відносини Русі з кочівниками. Військові походи князів. Розширення кордонів Руської держави. Русь і Візантія. Запровадження християнства та його історичне значення. Володимир Великий та Ярослав Мудрий.

Соціально – економічний розвиток. Соціальна структура населення. “Руська правда”.

Культура Київської Русі. Міжнародні зв’язки і місце Київської Русі в історії Європи.

Південно – західні руські князівства (ХІІ - перша половина ХІV ст.). Причини ослаблення влади київських князів. Володимир Мономах і його боротьба за державну єдність Русі.

Причини роздробленості Русі. Дальший розвиток феодальних відносин і економічне та політичне посилення місцевих феодальних центрів. Розвиток міст, ремесла і торгівлі. Соціальна структура населення .Процес формування української народності. Перші літописні згадки терміна “Україна”.

Князівства Середнього Подніпров’я: Київське, Чернігово – Сіверське і Переяславське. Економічне і політичне зростання Галицького князівства. Волинське князівство. Роман Мстиславович. Утворення єдиного Галицько – Волинського князівства. Соціально – економічний розвиток Галицько – Волинського князівства. Данило Галицький.

Боротьба Русі проти монголо – татарської навали. Вторгнення Чінгісхана і Батия на руські землі. Південно – західні руські князівства під ігом Золотої Орди. Ідея єдності Русі. Спроби Данила Галицького організувати анти ординську коаліцію держав. Міжнародні відносини за Данила Галицького.

Культура періоду феодальної роздробленості.