Кількісні результати контент-аналізу програм суб’єктів соціально-політичного маркетингу

Політичний суб’єкт	Напрямки політико-ідеологічних орієнтацій	% висловлювань (ідеологем і цінностей)
Партія Регіонів	Ліберально-демократичний	50
	Соціал-демократичний	45
	Соціалістичний/комуністичний	2
	Національно-демократичний	3
ВО «Батьківщина»	Ліберально-демократичний	38
	Соціал-демократичний	44
	Соціалістичний/комуністичний	9
	Національно-демократичний	9
Народний союз «Наша Україна»	Ліберально-демократичний	30
	Соціал-демократичний	9
	Соціалістичний/комуністичний	3
	Національно-демократичний	58
Комуністична партія України	Ліберально-демократичний	0
	Соціал-демократичний	1
	Соціалістичний/комуністичний	99
	Національно-демократичний	0
Народна партія	Ліберально-демократичний	26
	Соціал-демократичний	61
	Соціалістичний/комуністичний	13
	Національно-демократичний	0
Партія «Фронт Змін»	Ліберально-демократичний	54
	Соціал-демократичний	8,5
	Соціалістичний/комуністичний	8,5
	Національно-демократичний	29
Партія «Сильна Україна»	Ліберально-демократичний	44
	Соціал-демократичний	24
	Соціалістичний/комуністичний	2
	Національно-демократичний	28
Партія «Свобода»	Ліберально-демократичний	8,5
	Соціал-демократичний	14
	Соціалістичний/комуністичний	3
	Національно-демократичний	74,5

Дамо стислий якісний аналіз провідних релевантних українських партій.

Партія Регіонів.

Політична партія констатує ліберальні та соціал-демократичні пріоритети розвитку соціальної держави в Україні, не маючи певної ідеологічної артикуляції. При цьому найбільш виражена ліберальна позиція в соціальній та політичній сферах, в економіці переважає соціал-демократична модель, що пов’язана із ширшими правами втручання держави. Основні ціннісні політичні ідеологеми: «партія народу, стабільного розвитку», «становлення середнього класу», «політичний центризм», «демократія», «свобода», «прагматизм», «розвиток національних фінансово-промислових груп». У соціальній політиці цей політичний суб’єкт дотримується ліберальної моделі соціальної держави: рівність умов доступу до суспільних благ, значний вплив інститутів громадянського суспільства і встановлення мінімальних стандартів споживання. Претендуючи на роль масово-бюрократичної української партії, Партія Регіонів застосовує й буде застосовувати адміністративний і державно управлінський варіант соціально-політичного маркетингу.

Партія Народний союз «Наша Україна».

Партія національної та ліберально-демократичної орієнтації, спрямована на формування національної соціальної держави. Національно-демократичний імператив зосереджений на економічних і соціальних пріоритетах. Основні ціннісні політичні ідеологеми: «партія європейського типу», «справедливе суспільство», «добробут для кожного», «держава для людини». Можна відзначити популістський характер та декларацію ідеології. У соціальній політиці політична сила орієнтована на захист національних інтересів за рахунок капіталу, що спрямований на службу національній державі. Це відображає модель становлення соціальної держави кейнсіанського типу (в Західній Європі сформованої в 50-60 – х роках 20 століття), що поєднує посилення ринку в соціальному секторі та роль держави у функціонуванні економічної сфери.

Партія ВО «Батьківщина».

Партія має переважно соціал-демократичні та ліберально-демократичні ціннісні політико-ідеологічні орієнтації. У політичній сфері – це встановлення парламентаристської демократії, а в економічній – регуляторна політика класичної кейнсіанської, шведської моделі соціал-демократії. Але слід зазначити, що в галузі соціальної політики переважає ліберальна модель розвитку, що може передбачати нову неоліберальну модель поєднання принципів соціал-демократичного становлення й ринкової економіки зі значним впливом держави. Основні ціннісні ідеологеми: «демократична партія реформаторського спрямування», «створення суспільства соціальної справедливості й добробуту», «державна солідарність громадян», «створення громадянського суспільства», «парламентаризм».

Комуністична партія України.

Партія має певний ідеологічний напрям, застосовуючи популістські засоби реалізації власних ціннісних політико-ідеологічних пріоритетів. Артикулює поряд із радикальними комуністичними ідеями революційного перетворення суспільного життя з ідеями «оновлення» економічної політики, де разом із суспільною власністю існує власність приватного капіталу. Саме тому, незважаючи на ідеологічну наповненість, як символічний капітал вона є популістською, орієнтованою на людей «радянських», а тому виступає як ренегат власної ідеології. Основні ідеологеми: «соціалізм – наша мета», «пролетарський інтернаціоналізм», «рішуча зміна політичного курсу», «державна монополія». У соціальній політиці пріоритет надається державі.

Народна партія.

Політична сила популістського спрямування з вираженою соціал-демократичною ідеологією. 25% всіх висловлювань відповідають ліберально-демократичній орієнтації. Основні ціннісні ідеологеми: «партія дії», «народна ідеологія – лівоцентризм», «стратегічна мета – подолання бідності». Пропонована модель соціального розвитку держави невизначена.

Партія «Сильна Україна».

Політичний суб’єкт не має чіткої артикуляції політичної ідеології. З одного боку, обстоюється цінності ліберально-демократичного напрямку, з іншого соціал-демократичні принципи й національні інтереси. У соціальній політиці переважає ліберальна модель: рівність доступу до суспільних благ; встановлення мінімальних стандартів життя; адресна соціальна допомога; «соціальні пільги та субсидії повинні отримувати не ефемерні категорії громадян, а конкретні люди». Основні ціннісні політичні ідеологеми: «свобода», «відповідальність», «розвиток», «партія реформаторів і нових лідерів», «захист прав і свобод громадян», «ефективна демократія», «досягнення високого рівня добробуту й соціальної захищеності». Можна зробити висновок, що партія позиціонується як програмна, прагматична, орієнтована на вирішення конкретних соціально-економічних та соціально-політичних проблем. Отже, можна говорити про неоліберальну позицію цього політичного суб’єкта.

Партія «Фронт Змін».

Партія ліберального і національно-демократичного спрямування. Програмна позиція орієнтована на розбудову національної соціальної держави ліберального типу. В соціальній політиці пропонується реалізація ліберальної (резидуальної) моделі («доступність соціальних благ», «адресна соціальна допомога»). Основні ціннісні ідеологеми: «людська гідність», «свобода», «верховенство права», «солідарність», «відповідальність перед Україною», «Українська держава: європейська, демократична, правова, соціально орієнтована, унітарна». Програма цього політичного суб’єкта має декларативний характер, позиціонуючи західноєвропейські цінності.

Партія «Свобода».

Обстоює націоналістичну ідеологію (75% висловлювань) радикального типу. Основне завдання вбачає в радикальних політичних реформах. Маніфестується національний протекціонізм і суверенітет. Основні ідеологеми: «захист українців», «соціальна справедливість», «національна справедливість», «люстрація влади», «захист життєвого простору», «збереження ідентичності», «європейський україноцентризм».

Проведений аналіз ідеологічних характеристик партій дає підстави оцінити тип партійної системи в Україні як систему поміркованого плюралізму, в якій переважають політичні партії слабкої ідеологічної артикуляції, однак присутні політичні партії сильної артикуляції і значною є ідеологічна дистанція між крайніми екстремумами політичного спектра.

Для подальшого дослідження політико-ідеологічних особливостей суб’єктів соціально-політичного маркетингу було застосовано метод експертного опитування. Експертами виступили керівники осередків та регіонального апарату релевантних українських партій у Запорізькому регіоні, а також депутати міської й обласної рад. Вибірка склала 50 експертів.

1. Оцінка діяльності органів управління соціальною сферою.

Рис. 3.2 Оцінка діяльності органів управління соціальною сферою

2. Ставлення до різних моделей соціальної політики (найбільш прийнятна, на думку експертів, для українського суспільства; оцінка ролі держави, громадянського суспільства та комерційних структур у регулюванні соціально-політичними процесами в суспільстві).

Рис. 3.3 Ставлення до різних моделей соціальної політики

Як бачимо з діаграми, половина експертів різних політичних партій вказує на необхідність впровадження саме соціал-демократичної (навіть соціалістичної) моделі соціальної політики, ще третина вказує на змішану (корпоративістську) модель, хоч, як ми вже зазначали, світові глобальні тенденції пов’язані з лібералізацією соціальної сфери. Те саме можна побачити в таблиці 3.6: більшість схильна вважати пріоритет держави в наданні соціальних послуг.

Таблиця 3.6

Оцінка ролі держави, громадянського суспільства та комерційних структур у регулюванні соціально-політичних процесів у суспільстві

Оцінка	Пріоритет держави	Часткова приватизація	Комерційні та некомерційні організації
Позитивна оцінка	71,05%	34,21%	60,52%
Негативна оцінка	23,68%	57,90%	26%
Невизначена позиція	5,26%	7,89%	13,16%

3. Оцінка необхідності застосування маркетингових методів в управлінні соціальною сферою.

Рис. 3.4 Оцінка необхідності застосування маркетингових методів в управлінні соціальною сферою

Рис. 3.5 Оцінка доцільності використання маркетингових методів на різних рівнях (середні значення)

4. Оцінка основних політико-ідеологічних ціннісних орієнтацій у сучасному українському суспільстві.

Рис. 3.6 Оцінка основних політико-ідеологічних ціннісних орієнтацій у сучасному українському суспільстві (середні значення)

Як видно з рис. 3.6, в українському суспільстві переважають соціал-демократичні та соціалістичні орієнтації. Відносно низький показник ліберально-консервативних ідеологічних орієнтацій пов'язаний зі специфікою Запорізького регіону, де переважають ліві та лівоцентристські ідеології.

5. Смислове навантаження поняття «соціальна справедливість».

Для визначення смислових категорій, що відображають значення поняття «соціальна справедливість» експертам було запропоновано відповісти на відкрите запитання: «Що, на Вашу думку, означає «соціальна справедливість»?

Контент-аналіз здійснювався через підрахунок синонімічних смислових одиниць (висловлювань). Було виділено чотири основних смислових інваріантів-категорій, які відображають репрезентованість поняття «соціальна справедливість» у груповій свідомості.

Рис. 3.7 Смислове навантаження поняття «соціальна справедливість» у груповій свідомості представників політичних партій