V. Рекомендації щодо оформлення курсової роботи

Враховуючи забезпеченість студентів університету комп’ютерною технікою, дана наукова розробка повинна бути оформлена комп’ютерним набором на аркушах формату А4 (210х297 мм) у текстовому редакторі Microsoft Word Windows 6,0-7,0 нежирним шрифтом Times New Roman Cyr через півтора інтервали 14 шрифтом, з дотриманням таких розмірів поля: ліве – 20 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм. Не допускається виділення поля рамками, вензелями, тощо

Виконана курсова робота підшивається в папку в такій послідовності:

• титульна сторінка;

• план курсової роботи, затверджений науковим керівником;

• зміст;

• текст роботи;

• список використаних джерел;

• додатки.

Зміст курсової роботи має бути послідовно, грамотно викладеним і носити характер завершеного економічного дослідження, що характеризує ступінь професійної підготовки студентів.

Курсова робота повинна бути оформлена як науково-дослідна робота відповідно до Державного стандарту України ДСТУ 3008-95.

Текст курсової роботи має бути розділений на абзаци, кожен з яких складається із декількох речень, об’єднаних за змістом і які мають завершену думку.

Викладати матеріал слід від першої особи у множині: “на нашу думку ”, “ми вважаємо ”, тощо.

Нумерація сторінок курсової роботи повинна бути наскрізною, включаючи список використаної літератури та додатки. Вона відображається в змісті роботи, який наводиться на другій сторінці. Першою сторінкою вважається титульний лист курсової роботи, однак номер сторінки на ньому не ставиться. На інших сторінках номер проставляється арабськими цифрами в верхньому правому куті.

Питання курсової роботи розміщуються в підбір, тобто не з нової сторінки, а зразу ж після закінчення висвітлення матеріалу попереднього питання. При цьому після назви питання на цій же сторінці повинно бути хоча б два рядки тексту. Заголовки структурних частин курсової роботи виділяють жирним шрифтом та друкують симетрично до набору. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 2-3 інтервалам.

Таблиці в курсовій роботі, розміщуються по ходу тексту, де про неї згадується вперше або на наступній сторінці і нумеруються арабськими цифрами та обов’язково містять назву. Для курсової роботи достатньо суцільної нумерації таблиць, проте допускається і їх подвійна нумерація, де перша цифра відповідає номеру питання, а друга – порядковому номеру таблиці в даному питанні. Громіздкі таблиці виносяться в додатки і мають нумерацію, відповідну до вимог з нумерації додатків.

Назва таблиці повинна відображати її зміст і містити інформацію про час і місце економічних подій, про які йде мова в таблиці. Назва таблиці наводиться симетрично тексту жирним шрифтом.

Якщо таблицю ділять на частини і переносять на іншу сторінку, то вводиться нумерація граф таблиці, в якій графи, що містять загальну інформацію про назву показників, їх одиниці виміру та іншу довідкову інформацію позначаються прописними літерами (А,Б,…), а графи, що містять конкретну інформацію – арабськими цифрами. На наступній сторінці вказується не назва таблиці, а “продовження таблиці ____” , а замість назв граф наводиться їх нумерація. Назви заголовків граф розпочинають з великої літери, а назви підзаголовків в комбінаційних таблицях – з малої літери (як продовження речення). В таблиці обов’язково повинні бути вказані одиниці виміру. Якщо вони однакові для всіх показників, то одиниця виміру вказується між назвою і самою таблицею над її правим кутом або після назви в круглих дужках. Різні одиниці виміру вказуються у заголовках рядків або граф.

Числа в таблиці розміщують таким чином, щоб класи чисел по всій графі знаходились суворо один під одним. Точність розрахунків в одній графі повинна мати однакове число десяткових знаків.

В таблиці не допускається наявності пустих клітинок, тому, заповнюючи таблицю використовують такі умовні позначки:

… - дані відсутні;

– - явище не мало місця;

х - показник не має сенсу;

0,0 - явище мало місце, але дані про його рівень менші прийнятої у таблиці точності.

Таблиця вважається завершеною при наявності в ній підсумків. Підсумки окремих груп сукупності позначають словом “Разом”, сукупності в цілому – “Всього”.

Рисунки, схеми, графіки, діаграми, як і таблиці, розміщуються після згадування про них в тексті. Вимоги до нумерації і назви рисунків є єдиними тим, що висуваються до таблиць. Назва розміщується під рисунком. Виділення окремих сегментів або ліній на графіку здійснюється різною штриховою, різними типами зображень ліній, але одним кольором, тим же, що і основний текст. Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках «(рис.3.1)» або зворот типу: «...як це видно з рис. 3.1» або «... як це показано на рис. 3.1».

Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=), або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х).

Формули в курсовій роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах питання, або допускається суцільна нумерація по всій роботі. Номер формули складається з номера питання і порядкового номера формули в питанні, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього питання).

Пояснення символів формули наводиться під нею після слова “де” (без двокрапки) і в тій же послідовності, що і в формулі. Символи, що використовуються у формулах, мають бути єдиними для одних і тих самих показників по всій роботі і позначатись однаковими літерами.

Додатки розміщують як продовження роботи, у тому ж порядку, в якому згадуються по тексту роботи. Кожен додаток має розпочинатись з нової сторінки і мати заголовок. Над їх заголовками посередині сторінки малими літерами з першої прописної друкують слово “Додаток ___”, позначаючи додатки послідовно великими прописними літерами українського алфавіту за винятком літер Г,Є,З,І,Ї,Й,О,Ч,Ь.

У курсовій роботі посилання на джерела цитат, всі цифрові матеріали статистичних збірників, періодичних видань дають в квадратних дужках зразу після їх наведення. Вказується порядковий номер джерела за списком використаної літератури і сторінка, наприклад, [8, с.12]. Посилання на таблиці, рисунки, додатки дають в круглих дужках з малої літери.

Список літератури повинен бути оформлений у відповідності до правил бібліографічного опису, викладених у ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Спочатку наводяться Закони України, потім Укази Президента України, Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, документи і матеріали міністерств і відомств України (в хронологічній послідовності). Після цього наводяться публікації (монографії, статті, підручники, навчальні посібники та ін.) українською та російською мовами в алфавітному порядку, потім публікації іншими мовами.