3. Етап реконструкції

Щоб текст не був лише набором суб'єктивних думок, слід подбати про достовірність фактів. Перевірка достовірності інформації, яка трапляється у джерелах, може вимагати різних розумових операцій. Часом найефективнішими кроками можуть бути звернення до довідкової літератури чи порівняльний аналіз відомостей, які містяться в різних документах. Важливо також вирішити, чи твердження походить із надійного джерела. Тому варто звернути увагу на репутацію джерела інформації, а також на компетентність її автора. Потрібно звернути увагу на те, первинним чи вторинним є джерело, на яке посилається автор. Корисно також знати, які суб'єктивні мотиви могли впливати на висновки автора (релігійні та політичні переконання, особисті та історичні обставини).

4. Пояснювальний, або теоретичний, етап

На цьому етапі створюється власне наукове знання. Якщо попередні етапи були присвячені переважно роботі з емпіричним (фактичним, дослідним) матеріалом, то цей передбачає ряд логічних операцій, спрямованих на його опис, аналіз, пошук зв'язків і залежностей між подіями і явищами. Дослідник намагається осмислити й зіставити наявні в його розпорядженні факти, порівняти можливі трактування цих фактів, відстежити тенденції й закономірності. На цьому етапі студент найповніше реалізує своє право на власне розуміння феномену чи сюжету, які є темою курсової роботи. Таке пояснення передбачає застосування певної ідеї, теорії, так званих "позаджерельних" (тобто теоретичних) знань.

5. Написання й оформлення тексту курсової роботи

Виконуючи курсову роботу, потрібно дотримуватися певних вимог щодо її написання й оформлення. У курсовій роботі необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати бездоказових тверджень і тавтології. Курсова робота має містити такі основні елементи (обов'язково у вказаній послідовності: титульний аркуш; зміст; перелік умовних позначень (за необхідності); вступ; основну частину із системою рубрикації; висновки; список використаних джерел (25-30 позицій); додатки (за необхідності)). Кожен структурний елемент починається з нової сторінки.

Зразок оформлення титулу наведено в дод. А.

Зміст подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), вступу, висновків, додатків, списку використаних джерел.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів подається (за необхідності) у вигляді окремого списку. Терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше, які повторюються не більше двох разів, до переліку не вносяться, а розшифровка таких, що внесені до переліку, наводиться у тексті при їх першому згадуванні.

У вступі подається загальна характеристика курсової роботи в такій послідовності:

- актуальність теми;

- мета і завдання дослідження;

- методи дослідження;

- наукова новизна одержаних результатів;

- практичне значення одержаних результатів;

- структура роботи.

Актуальність теми обґрунтовують шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми. Висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним, визначати сутність наукової проблеми (завдання).

Далі формулюється мета роботи й завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Мета повинна бути сформульована так, щоб указувати на об'єкт і предмет дослідження.

Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для дослідження.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага, оскільки предмет дослідження змістовно визначає тему (назву) курсової роботи.

Методи дослідження. Перераховують використані наукові методи та змістовно визначають, що саме досліджувалося кожним методом. Вибір методів дослідження повинен забезпечити достовірність отрима-них результатів і висновків.

Наукова новизна одержаних результатів. Викладають аргументовано, коротко та чітко нові наукові положення, зазначаючи відмінність одержаних результатів від відомих раніше та ступінь новизни одержаних результатів (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Практичне значення одержаних результатів. Надаються відомості про використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх

використання.

Структура роботи. Вказують, зі скількох розділів і підрозділів складається робота.

Розділи курсової роботи, як правило, містять у собі підрозділи (нумерація складається з двох чисел, відокремлених крапкою), пункти (нумерація ? з трьох чисел). У кінці кожного розділу формулюються висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів. Кожен розділ починається з нової сторінки.

У першому розділі студент окреслює основні етепи наукової думки за розв'язуваною проблемою (завданням). Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, студент повинен вирізнити ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми (завдання).

У наступних розділах з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень, як вони одержані та в чому полягає їхня новизна.

У висновках викладаються найбільш важливі наукові та практичні результати, які сприяли розв'язанню наукової проблеми (завдання), та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.

Список використаних джерел формується одним із таких способів:

- у порядку появи посилань у тексті;

- в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

- у хронологічному порядку.

До додатків включається допоміжний матеріал:

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- анкети;

- ілюстрації допоміжного характеру.

Курсова робота оформляється відповідно до державних стандартів України ДСТУ 3008-95 "Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення", "ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скрочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "Система стандартов по информации, библиотечному й издательскому делу. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила", ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання", ДСТУ 6095:2009 "Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Правила скорочення заголовків і слів у заголовках публікації" (ГОСТ 7.88-2003, МОО), ДСТУ 7093:2009 "Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Скорочення слів і словосполук, поданих іноземними європейськими мовами", ГОСТ 7.82-2001 "Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Библиографическая запись. Библиографическое описание электронных ресурсов. Общие требования и правила составления". Посилання на використані джерела слід оформлювати за прикладом [1, с. 52], де 1 - номер джерела у списку використаних джерел, с. 52 - вказівка на номер сторінки.

Роботу друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) шрифтом Times New Roman 14 кеглем через міжрядковий інтервал 1,5. Текст необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве - не менше 20 мм, праве - не менше 10 мм, верхнє - не менше 20 мм, нижнє - не менше 20 мм.

Заголовки структурних частин курсової роботи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "ДОДАТКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ" друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовок будь-якої зі структурних частин курсової роботи не може міститися в кінці аркуша, після нього мусять бути принаймні два рядки тексту, що перебувають на відстані 5 мм від заголовка. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам. Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки. До загального обсягу курсової не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів курсової роботи підлягають суцільній нумерації.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Такі структурні частини курсової роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їхні заголовки, тобто не можна друкувати: "1. ВСТУП" або "Розділ 6. ВИСНОВКИ". Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: "1.3.2." (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Ілюстрації й таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад:

Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в розділі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами. Слід уникати випадкових ілюстрацій, пов'язаних із другорядними деталями тексту, і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис). Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься в підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках "(рис. 3.1)" або зворот типу: "...як це видно з рис. 3.1" або "...як це показано на рис. 3.1".Якість ілюстрацій має забезпечувати їх чітке відтворення.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу). Якщо в розділі курсової одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "Таблиця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовж табл." і вказують номер таблиці, наприклад: "Продовж. табл.1.2".

ІІІ. Порядок захисту курсової роботи

1. Виступ автора (до 10 хвилин), в якому розкривається основний зміст роботи, результати експериментального дослідження, висловлюються власні пропозиції та методичні рекомендації.

2. Відповіді автора на запитання щодо досліджуваної проблеми членів комісії та присутніх на захисті студентів.

3. Оцінювання членами комісії змісту та захисту курсової роботи студента.

Оцінюючи курсову роботу, враховують:

1. Науково-теоретичний рівень змісту, теоретичну обґрунтованість теми.

2. Вироблення навичок розроблення і вирішення наукової проблеми: вміння самостійно працювати з літературними джерелами, виділяти й аналізувати провідні концепції, ставити експеримент, грамотно оформляти бібліографію.

3. Використання методики наукового дослідження, самостійний творчий підхід.

4. Планомірний і систематичний характер роботи студента над темою.

5. Правильність оформлення курсової роботи і своєчасність її здавання.

ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ

№ Прізвище, ім'я Тема

Доцільність і межа втручання редактора в авторський текст художньої літератури на прикладі твору…………..

Редагування інтерв'ю у пресі на прикладі газети……………

Редагування інтернет-коментарів контент-ресурсу "Кореспондент.net"

Поширення книжкової продукції у видавництві………………………………………..

Форми організації сучасних видавництв

Якість редагування навчальної книги на прикладі видавництва "Центр навчальної літератури"

Роль редактора в інтернет-виданні

Видавнича діяльність сучасної української діаспори

Роль редактора в підготовці рекламних текстів

Діяльність сучасних видавництв при вищих навчальних закладах

Трансформація методів і засобів діяльності сучасного редактора

Спеціалізація видавництв в Україні

Особливості діяльності провінційного видавництва ………….

Принципи підготовки академічного видання (на прикладі конкретної книги)

Українські друковані ЗМІ бульварного характеру: моральна оцінка

Українські друковані ЗМІ політичних партій: моральна оцінка

Перспективні напрями вітчизняного книговидання

Правовий вакуум діяльності Інтернет-ЗМІ

Розв'язання конфліктів між автором і редактором

Логічні помилки в ЗМІ

Фактичні помилки в навчальній літературі

Психологічні прийоми поліпшення сприймання та розуміння тексту

Специфіка редагування офіційних видань

Аналіз дотримання етичних норм авторами електронних ресурсів

Толерантність як орієнтир професійної діяльності редактора

Типологічні особливості дитячих періодичних видань

Мистецтвознавчі періодичні видання України

Фактологічна структура твору як поле для маніпулятивних прийомів і технологій

Метафорично-образні засоби спортивної журналістики

Індивідуальна мовотворчість журналістів і ставлення аудиторії до її проявів у текстах ЗМК

Становлення наукового книговидання в незалежній Україні

Матеріали вільної енциклопедії "Вікіпедія" як об'єкт редагування

Додаток А

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний технічний університет України

"Київський політехнічний інститут"

Видавничо-поліграфічний інститут

Кафедра видавничої справи та редагування

Курсова робота

Студента

(прізвище, ім'я, по батькові)

Кафедра

Спеціальність

Група

Дисципліна

Тема

Науковий керівник

Робота допущена до захисту:

Київ 2005