Клас: 10

Предмет: Українська література

Тема уроку: «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького – соціально-побутова повість-хроніка. Реалізм твору.

Мета: ознайомити старшокласників з повістю І.Нечуя-Левицького”Кайдашева сім’я”, розвивати навички аналізу епічного твору, розкрити специфіку сюжету, актуальність проблеми; формувати критичне мислення; поглибити поняття про реалізм; розвивати в школярів пізнавальний інтерес до літератури; прищеплювати любов до рідного слова.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Методи і прийоми: Літературний диктант,слово вчителя, тестові завдання, робота з епіграфом,

Обладнання: ілюстрації до твору,таблиця «Композиційна будова повісті»

Хід уроку

І. Повідомлення теми й мети уроку.

Жодна література світу, скільки мені відомо, не

має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо і захмареного тугою за кращим життям, твору про трудяще селянство за умов капіталізму, як “Кайдашева сім’я” Нечуя. Тут усе виконує свою визначену автором роль, веде свою мистецьку партію, як інструмент у хорошому оркестрі чи хорі.

М. Рильський

Слово вчителя: Прочитаймо епіграф сьогоднішнього уроку, і спробуймо здогадатися, як же буде звучати тема нашого уроку.(відповіді учнів). Отже,продовжуючи тему творчості Івана-Нечуя, ми ознайомимось з написаною ним соціально-побутову повістю «Кайдашева сім’я». Спробуємо розкрити специфіку сюжету твору, актуальність проблеми.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Слово вчителя: Перш ніж перейти до нової теми,я повірю як ви засвоїли попередню.

1. Літературний диктант

1. І.С.Нечуя-Левицького “великим артистом зору”, “колосальним, всеобіймаючим оком” назвав... (І.Франко)

2. І.С.Нечуй-Левицький народився в селі... (Стеблів).

3. Батько І.С. Левицького приятелював з відомим письменником ... (П.Кулішем).

4. У департаменті поліції І.С.Нечуй-Левицький мав репутацію ... (хохломана).

5. Улюблений музичний твір І.Нечуя-Левицького... (“Апасіоната” Бетховена).

6. Упродовж життя письменник написав понад (…) творів різного жанру (50).

7. У 1885 році І.Нечуй-Левицький виходить на пенсію і поселяється у ... (Києві).

8 .У своїх статтях І.Нечуй-Левицький наголошував на тому, що український письменник повинен дотримуватися трьох головних принципів - ... (реальності, національності, народності).

9. В історичних творах “Князь Єремія Вишневецький” та “Гетьман Іван Виговський” письменник змальовує “смутні часи” в історії України доби... (Хмельниччини і після неї).

10. Письменник взявся за переклад українською мовою ... (Біблії), не звершений П.Кулішем.

11. М. Старицький, за згодою автора, переробив його комедію ... (“На Кожум’яках”).

12. У 1913-1914 році І.С.Нечуй-Левицький склав (…) у двох частинах (“Граматику українського язика”)

2. Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.(самостійно оцінюють себе,коментуючи відповіді)

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Слово вчителя:Пригадаймо повість Г.Квітки-Основ'яненка “Маруся”. Як автор веде розповідь? (Учитель може зачитати уривок з повісті)

А тепер прочитаймо невеличкий уривок з повісті “Кайдашева сім’я”. У чому різниця між веденням розповіді?(у І.Нечуя-Левицького розповідь своєрідна, об’єктивно-епічна, що дає змогу розширювати панораму зображення дійсності, природніше переходити від змалювання одних явищ до інших, активніше втручатися в хід подій.)

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Слово вчителя:

Іван Нечуй-Левицький – яскравий представник реалістичного напрямку в українській літературі. Розвиваючи традиції Г.Квітки-Основ’яненка,Т.Шевченка, Марка Вовчка та знаючись на реалізмові західноєвропейських письменників, він обґрунтовує позицію українського народницького реалізму за принципами «реальності, національності та народності» на його думку література повинна правдиво відображати життя.

Такою є повість «Кайдашева сім’я». В основі сюжету лежить буденне життя родини Кайдашів. У фокусі уваги письменника стосунки між батьками й дітьми. Він обирає особливо відповідальний, переломний момент у житті родини – один за одним одружуються сини Омелька Кайдаша. Утворюються нові сім’ї, і починається нелегкий процес різних людей під однією стріхою. Старі прагнуть тримати біля себе дорослих синів, а молоді хочуть жити самостійним життям, перестають коритися старшим. «Вічний» конфлікт наповнюється конкретним змістом, тим, що є характерним породженням пореформеної дійсності, наступом капіталізму на село. Починається тривала й затята боротьба зі сварками та колотнечею, які спалахували з-за полотна, мотовила, невдало звареного борщу чи спеченого хліба, сміття, яєць, діжки та кухля з водою, півня, кабанця і коня.

Зазвичай справедливо відзначалося, що причиню численних сварок та бійок у сім’ї є породжена умовами власницького суспільства жадоба до грошей, багатства. Але були й інші причини конфліктів. Хатня війна розпочалася зовсім не за поділ майна чи грошей.

І все це виписано з такою витонченістю і художньою довершеністю, що, як справедливо зазначав І.Франко, ця повість « з погляду на високо артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства».

2. Історія написання твору.

Цікаво

Характерною рисою творчого почерку Нечуя-Левицького є прив’язування сюжетів, персонажів до конкретних географічних місць. Події, змальовані в “Кайдашевій сім’ї”, пов’язані з реально існуючим селом Семигори (нині Богуславський район Київської області). Офіційні документи не підтверджують того, що Кайдаші жили в Семигорах. Проте жителька села Марина Матвієнко розказує, що вона пам’ятає сім’ю Кайдашів: “Вони жили тут, поряд з нами, на східній окраїні села...”

Дід Роман (Роман Симоненко) теж підтверджує, що Кайдаші жили в Семигорах, поряд з дворищем старої церкви, на кутку Солоному : “Пам’ятаю, що батько часто читав книжку Нечуя та все сміявся”. Жителі села підказують, що письменник скористався вуличною кличкою “Кайдаші”, а справжнє їхнє прізвище було Мазур. (Інша версія – Кайдаші жили в Стеблові).

(В.Власенко “Художня майстерність І.С.Нечуя-Левицького)

3. Повторення відомостей з теорії літератури - прототип

Консультація:

прототип – конкретна особа, життя і діяльність якої покладені в основу створення літературного образу. Літературний образ не є копією прототипу.

Прототипи Кайдашів - сім’я Мазурів із села Семигори, яка “прославилася постійними бійками й колотнечею.

4. Робота над змістом повісті

Опрацювання змісту повісті та її аналіз проводиться з використанням мультимедійного диску та в окремих місцях тексту повісті.

Запитання і завдання

1. Назвати персонажів твору. ( Маруся Кайдашиха, Омелько, Кайдаш, Карпо, Мотря, Лаврін, Мелашка. )

2.Чому автор на початку твору подає детальний опис села?

3. Визначте, аналізуючи діалог братів, котрий з них добріший, лагідніший, гуманніший. Чому?

5. Чи є в стосунках Карпа і Мотрі ніжність, ліризм, романтичність?

6. Як ви думаєте, чому навіть кохання не робить Карпа і Мотрю ніжними, вразливими?

7. Чи справедливо зробила Кайдашиха, чи робила би цю роботу Мотря, живучи окремо від свекрухи?

8. Проаналізуйте факт побиття Карпом батька. Як зреагував на вчинок Карпа Омелько? Що відчував після бійки Карпо, Мотря ( від особи героя)?

9. Перекажіть близько до тексту побачення Мелашки і Лавріна.

10. Порівняйте любов Мелашки і Лавріна з любов’ю Карпа і Мотрі.

11. Як ви розумієте слова Омелька, що діти загнали його на піч? Чия вина більша Карпова чи Лаврінова?

12. Чи відчувала Мотря муки совісті, коли скалічила свекруху? А Карпо, коли загнав матір у ставок? Як ви це розцінюєте?

13.Чому Кайдашиха називає себе сиротою?

14. Як складатимуться далі стосунки між сім’ями Карпа та Лавріна?

15. Як ви вважаєте, чвари в сім’ї Кайдашiв закінчилися? Якщо ні - то чому?

5. Композиційна будова повісті – таблиця

Зовнішня будова	9 розділів (картини життя однієї родини, зображені в хронологічній послідовності).
Тема	Спотворення людських почуттів, взаємин, інтересів і прагнень. Викликає почуття суму за людину, за її самоприниження і моральний занепад.
Експозиція	Опис села Семигори, знайомство з Кайдашем і його синами.
Зав’язка	Розмова братів про одруження Карпа.
Розвиток дії	Послідовний хронологічний виклад подій життя родини Кайдашів: одруження синів, сутички в сім’ї, розшуки Мелашки, пияцтво і смерть Кайдаша, розподіл спадщини.
Кульмінація– (умовно)	Сутичка Мотрі з Кайдашихою, внаслідок якої свекруха позбулася ока (VІІІ розділ).
Розв’язка	ІІ редакція: примирення сімей; І - життя двох сімей залишається незмін- ним.
Побутові картини	Боротьба за мотовило, пригода з Мотриним борщем, подорож Кайдашихи в с. Бієвці, сутичка біля двору баби Палажки тощо
Мова персонажів	Прислів’я і приказки, пісенна творчість, казка, замовляння, порівняння, гіперболи, метафори, епітети, синоніми, жива народна розмова.

6.Повторення та вивчення понять з теорії літератури (проводиться шляхом бесіди з учнями або роботою в малих групах за підручником – розкрити один аспект жанру).

1 Життя і побут сім’ї Кайдашів – типове явище пореформеного села.

• Який зв’язок між побутом однієї сім’ї і суспільством взагалі? Як називається прийом, коли зображується типове явище?

• Пригадати, що ми називаємо повістю? Назвіть характерні риси цього жанру.

Повість – розповідний художній твір, дія в якому концентрується навколо певної соціальної групи людей, однієї родини або одного персонажа протягом значного періоду.

• Довести, що твір “Кайдашева сім’я” – повість. Визначити, який мотив переважає в

зображенні дійсності.

Міркуємо: у повісті розкрито життя однієї селянської родини, зображено події в хронологічній послідовності, що відбуваються в цій сім’ї за умов пореформеної дійсності, розкриваючи причини непорозумінь і сварок, які пояснюються не лише індивідуальними особливостями, але й умовами, в яких живе село.

2 Жанр твору - соціально-побутова повість-хроніка.

Консультація:

соціально-побутова повість-хроніка - художній твір, в якому картини родинного життя і побуту героїв зображені на фоні якихось соціальних подій чи зв’язані з певними соціальними обставинами і пояснюються ними.

• Довести, що твір “Кайдашева сім’я” – соціально-побутова повість-хроніка.

• Визначити, в якому літературному стилі написаний твір. Визначити сцени, картини, що підтверджують цей стиль. Своє твердження обґрунтуйте

2. Визначити проблематика твору

П роблематика

7. Підсумок..

Учитель підводить учнів до висновків, які вони роблять самостійно.