Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
5.1.Підготовчий етап
Викладач підкреслює значення теми заняття, знайомить з метою та планом.
Актуальність теми: дихальна система інтенсивно розвивається в постнатальний період у морфофункціональному плані. Анатомо-фізіологічні особливості органів дихання в дітей обумовлюють особливості перебігу респіраторної патології, яка посідає одне з провідних місць у структурі захворюваності дітей.
Мета заняття: Вивчити анатомо-фізіологічні особливості всіх відділів системи дихання, оволодіти методами обстеження дітей, вивчити семіотику уражень.
Стандартизований контроль початкового рівня підготовки студентів- тести I-II рівня 2 варіанти по 36 тестів для кожного заняття (дів. Додаток).
Основний етап.
Викладач проводить зі студентами навчальну діяльність з метою формування нових знань, умінь, практичних навичок, клінічного мислення у вирішенні типових професійних задач.
На цьому етапі застосовується індивідуальне усне опитування, індивідуальний практичний тренінг навичок.
Заключний етап
Оцінювання поточної діяльності кожного студента упродовж заняття, проводиться аналіз успішності студентів (з використанням 36 ситуаційних задач). Викладач оголошує оцінку кожного студента і виставляє її в журнал обліку відвідувань занять студентами, завіряє своїм підписом.
Коротко інформує студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми підготовки до нього.
Додаток
6.1. Питання для усного опитування
6.2. Тести для контролю вихідного рівня знань.
6.3. Задачі для контролю заключного етапу
6.4. Відповіді для тестів та задач
6.1. Питання для усного опитування.
1. Які анатомо-фізіологічні особливості порожнини носа, приносових пазух та їх клінічне значення?
2. Які анатомо-фізіологічні особливості лімфоглоточного кільця Вальдеєра-Пирогова у дітей, їх клінічне значення?
3. Які анатомо-фізіологічні особливості гортані і яке клінічне значення вони мають?
4. Які анатомо-фізіологічні особливості мають трахея та бронхи, у чому полягає клінічне значення цих особливостей?
5. Які анатомо-фізіологічні особливості мають легенева тканина та плевра, у чому клінічне значення цих особливостей?
6. Які скарги з боку органів дихання є характерними у дітей різного віку?
7. У чому полягають особливості збирання анамнезу за наявності патології дихальної системи?
8. Які особливості має огляд під час оцінювання дихальної системи?
9. Як з допомогою пальпації оцінюють стан дихальної системи?
10. Які є методичні особливості перкусії легень у дітей?
11. У чому полягає методика визначення стану трахео-бронхо-легеневих лімфатичних вузлів?
12. Які вікові особливості має аускультативна картина легень?
13. Які лабораторні методи застосовують для дослідження органів дихання?
14. Які є методи дослідження мокротиння?
15. Якими біохімічними, імунологічними методами оцінюють стан дихальної системи?
16. Які рентгенологічні методи потрібні ?
17. Які є функціональні методи оцінювання дихальної системи?
18. Назвіть прояви і ступені дихальної недостатності.
20. Охарактеризуйте прояви синдрому „крупа”, яка його етіологія.
21. Які прояви має обструктивний синдром, його причини?
22. Назвіть прояви природженого стридора.
23. У чому причини респіраторного дистрес-синдрому новонароджених?
24. Як діагностувати ГРВІ, бронхіт, пневмонію?
25. Як діагностувати плеврит?
Література
Основна
1.Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія .- Київ,-1999.- С.162-170.
2. Педіатрія. Навчальний посібник. За ред.. О.В.Тяжкої. К., 2005. С.82-91.
3. Матеріали лекції.
Додаткова
1. Медицина дитинства / За ред.. П.С. Мощича / К., 1994.”Здоров’я”. Т.1.С.232-235.
2. Капітан Т.В. Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми.-Вінниця-Київ, 2002.-С. 195- 257.
3. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. СПб.: „Фолиант”, 2001.С. 327- 382.