Лекція 1. Роль конструювання в процесі виготовлення швейних виробів

1.1. Короткі відомості про історію розвитку одягу

Починаючи з далекого минулого, одяг незмінно супроводжує людину. По формі та покрою одягу використаних матеріалів можна зробити висновок про образ життя людини, про кліматичні умови, в яких вона живе, про культурний рівень та рівень матеріального забезпечення. Особливим завданням легкої промисловості на даний момент є випуск якісних виробів, які відповідатимуть модним тенденціям. Для успішного вирішення цього завдання потрібно постійно вдосконалювати процес проектування одягу на етапі конструювання, так як саме на цьому етапі закладаються всі якісні і кількісні характеристики майбутнього виробу. Проектування в сучасному розумінні – це сукупність робіт над створенням зразку нового виробу, техніко-економічні розрахунки і обгрунтування, створення ескізів моделей, виготовлення та випробування дослідних зразків. Для вдосконалення роботи промисловості та торгівлі по розширенню асортименту та підвищення рівня якості систем моделей жіночого легкого одягу потрібне поглиблене знання про формування потреб та вимог до одягу, методів управління асортиментом і рівнем якості одягу в сфері виготовлення та обертання.

При всій різноманітності форм сучасного одягу, можна вибрати чотири силуети, які на протязі останніх десятиріч постійно в моді: прямий, напів - прилягаючий, приталений, трапецевидний. Кожен має декілька варіантів, більш об'ємних або більш спокійних, класичних. Умовно-ідеальна фігура сучасної моди з'єднює в собі риси жіночності і спортивності: прямі розвернуті плечі, м'яко округлені груди, гнучка талія, овальна лінія бедер, граціозна хода. До тридцятих років нашого століття в моді завжди був лиш один силует. При такій моді в один і той же силует повинна була втиснути себе жінка любої форми. Різноманітність одягу вирішувалась тільки тканинами і оформленням.

Сучасна мода відрізняється різноманітністю форм. Вона дає широку можливість для вибору, а також сучасна мода надає нам широкий асортимент швейних виробів і покращення їх якості, яке здійснюється завдяки використанню нових, сучасних матеріалів, покращення зовнішнього оформлення одягу у відповідності до тенденцій моди, вдосконалення конструкцій виробів, технологій їх виготовлення і впровадження комплексної системи керування якістю продукції.

1.2. Класово-соціальне становище людини і відображення його в костюмі

Костюм – це не тільки одяг людини, але і взуття, різні доповнення, зачіска і навіть макіяж. Історичний розвиток костюма, його зміни завжди обумовлені, з однієї сторони, модою, а з іншої – стилем епохи.

Для класичної Давньогрецької культури (ІV- V ст. до н. е.) було характерним затвердження краси і гідності людини. Одяг цілком підкоряється природнім лініям людського тіла, підкреслюючи гармонійне поєднання зовнішності людини з її внутрішнім світом.

Зовсім іншою мода стає під час Візантійського і Романтичного періоду (VІ -ХІІ ст.). В одязі проявляються догми релігії і насилля над естетичними формами людського тіла. Тіло заковується в товсту, тяжку тканину, прикрашену багатьма вишивками, що робить її ще жорсткішою.

Готична мода (ХІІ-ХІV ст.) мала багато загальних рис із архітектурою даного періоду, що виявлялося в штучній витягнутості форм. Цю тенденцію підкреслювали вузькі в верхній частині сукні з завищеною талією і довгим шлейфом, високі головні убори у вигляді ковпаків, взуття витягнутої форми.

В епоху Відродження (ХV-ХVІ ст.) ідеалом краси стає пишність і округлість форм. Новий стиль в одязі отримав назву Ренесанс: відкритий обтягнутий ліф, широкі плечі, об’ємна спідниця.

Необхідно відмітити період іспанської моди (ХVІ ст.), яка ввібрала в себе елементи Ренесансу і Готики. Костюм цього періоду стилізований в дусі Маньєризму. В моду входять жіночні каркаси для підтримання спідниці, одяг із дорогого оксамиту, парчі прикрашеної вишивкою із золотих і срібних ниток, а також коштовними каміннями.

В ХVІІ ст. в період абсолютної монархії у Франції зароджується новий стиль – барокко. Нова мода вводить нові матеріали і прикраси, замінює оксамит і метал на шовк, мереживо і стрічки.

В кінці ХVІІІ ст. ексцентричний костюм барокко замінює рококо. Цей костюм являється прикладом штучних форм і пропорцій. Жінки затягували тіло корсажем до такої міри, щоб талія здавалася «осиною».

На початку ХVІІІ ст. в моду входить стиль ампір. На цей стиль в одязі великий вплив мала Французька революція. В цей період жінки носять сукні з глибоким вирізом і високо піднятим поясом, спідниці спадають довгими легкими складками, які переходять у шлейф.

В середині ХVІІІ ст. настає епоха «розпаду стилей», це був період романтизму. Переважають витонченість, елегантність і легкість: ліф знову приталений, спідниця дещо вкорочується, лінія талії опускається нище.

На зміну романтичному стилю (в середині ХІХ ст.) прийшло ще одне рококо, з’явилася швейна машинка. Спідниця розширилася до криноліну, звузилися рукави ліфу і стали тісно облягати руку, а сам ліф став доповнюватися широкою оборкою. Жіночий одяг поступово наближується до чоловічого.

В кінці ХІХ ст. зароджується новий стиль в одязі – модерн. Переважають два напрями: один підкоряється спорту, інший модним салонам. Силует цього стилю надає жіночій фігурі «S» - подібну форму.

В ХХ ст. стиль модерн поступається місцем новому стилю в одязі, який носить назву гарсон. В жіночу моду проникають довгі штани, спідниці, светри, білизна і трикотажні сукні. В кінці 30-х років одяг дещо стилізується, рукави при піднімаються за допомогою плечиків, талія звужується, спідниці розширюються, округлий силует змінюється двома трикутниками, які з’єднуються вершинами в поясі. Проте в 70-х роках в Європі все більше поширюється вплив американського напрямку життя, який вносить в одяг більш вільний стиль.