4. Сутність кондуктометричного аналізу .

Кондуктометричний метод аналізу – метод, оснований на вимірюванні електропровідності розчинів.

Електропровідність розчинів залежить від концентрації та природи присутніх заряджених частин. Тому змінення електропровідності можна використовувати для кількісного визначення хімічного складу розчину.

В практиці виробничих лабораторій кондуктометрію використовують при аналізі різних сольових розчинів, при визначенні концентрацій кислот та розчинів органічних сполук.

Усі провідники які існують у природі, залежно від механізму переносу струму, при проходженні через них електричного струму можна поділити на три класи: електронні, іонні, змішані.

До класу електронних провідників, у яких переносчиками електричних зарядів є електрони, відносяться метали, напівпровідники, більшість металевих сплавів, вуглець та деякі тверді солі.

До класу іонних провідників входять гази та електроліти, в яких переносчиками електричних зарядів є іони та проходження струму, який супруводжується переносом речовин.

Клас змішаних провідників складається з речовин, які володіють частково електронною та частково іоною проводимістью. До них відносяться розчини лужних та лужноземельних металів у рідкому аміаку, деякі рідкі сплави та солі, характер проводимості яких змінюється в визначному інтервалі температур, та інших речовин.

Область вимірювання електропровідності електролітів як одна із областей електрохімічних вимірювань, які охоплюють класи іоних та змішаних провідників.

Області використання кондуктометрії можна поділити на три великі групи.

Кондуктометрія у фізико-хімічних дослідах, як один із методів дослідження будови чистої речовини, розчинів та кінетики фізико-хімічних процесів.

Аналітична кондуктометрія та автоматичні методи, які використовують для контролю виробничих процесів, як один із методів електролітичного аналізу речовин.

Кондуктометричне титрування заключає автоматичні методи кодуктомет-ричного титрування, як один із методів об’ємного хімічного аналізу, при якому крапка еквівалентності встановлюється кондуктометрично.

Аналітичну кондуктометрію розподіляють на дві групи методів: пряма та косвена кондуктометрія.

В методах прямої кондуктометрії концентрація речовини визначається по електропровідності розчину, якщо між ними існує пряма пропорційність. Можливе також визначення одного із компонентів у двухкомпонентному розчині, якщо концентрація другого компонента незмінюється.

Пряма кондуктометрія дозволяє вирішувати багато практичних задач аналітичної хімії. Вона визначається для контролю технологічних процесів, для визначення концентрації сольових розчинів за допомогою сольомерів, для контролю очищення води, сточних вод, для визначення вмісту солей в мінеральній, морській та річній воді, для контролю якості харчових продуктів.

Косвена кондуктометрія заключається у визначенні одного компоненту в багатокомпонентному розчині, при використанні для аналізу, крім кондуктометрії, ще другого методу фізико-хімічного аналізу (визначення рефракції, густини, рН та ін.). До косвеної кондуктометрії відносяться також визначення концентрації різних газів.

При кондуктометричному титруванні електропровідність вимірюють після додовання кожної порції титранта. Залежність електропровідності розчину від кількості доданого титранта показують графічно. Добутий графік називається кривою кондуктометричного титрування.

Недоліком кондуктометричного методу аналізу є відсутність вибору при роботі з багатокомпонентним розчином. Точність визначення від 0,1 до 2%.