- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Одеської національної академії харчових технологій
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни одеський технічний коледж одеської національної академії харчових технологій
- •Методичні вказівки та завдання до самостійних робіт з предмету “Аналітична хімія” для студентів іі курсу
- •Самостійна робота № 1.
- •Стислі теоретичні відомості
- •Періодичний закон і періодична система елементів ді Менделєєва та її значення в аналітичній хімії Якісний аналіз.
- •Теорія електролітичної дисоціації
- •3. Хімічна рівновага в гомогенних та гетерогенних системах Добуток розчинності
- •4. Іонне добування води Водневий показник.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 2.
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Кількісний аналіз. Гравіметричний метод. Задачі. Особливості методу.
- •3. Типи вагових визначень.
- •4. Операції гравіметричного методу. Відокремлення осаду.
- •Переведення осаду у вагову форму.
- •5. Обчислення у гравіметричному аналізі.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 3.
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Сутність титриметричного аналізу.
- •2. Розчини у титриметричному аналізі.
- •3. Приготування стандартних розчинів.
- •4. Приготування стандартизованих розчинів.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 4.
- •Стислі теоретичні відомості
- •Сутність метода кислотно-основного титрування
- •Порядок титрування.
- •Кількість додавання індикатору.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 5.
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Методи окисно-відновного титрування. В оксидиметричному методі аналізу зустрічаються з трьома видами титрування: прямим, зворотнім та титруванням по заміщенню.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 6.
- •1. Перманганатометрія.
- •2. Йодометрія.
- •Стислі теоретичні відомості
- •Перманганатометрія.
- •У нейтральному, слабокислому або слаболужному середовищі іон МnО4- приймає три електрони, при цьому утворюється осад МnО2 або МnО(он)2 бурого кольору:
- •Йодометрія.
- •3. Характеристика розчинів, які використовують у йодометрії.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 7.
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Комплексонометричне титрування.
- •2. Класифікація прийомів комплексонометричного титрування.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 8.
- •2.1. Емісійний спектральний аналіз.
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Сутність фізико-хімічних методів аналізу.
- •2.Оптичні методи аналізу.
- •2.1. Емісійний спектральний аналіз.
- •2.2. Походження емісійних спектрів.
- •2.3. Абсорбціоний аналіз.
- •2.4. Атомно - абсорбціоний аналіз.
- •2.5. Молекулярно - абсорбціоний аналіз.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 9.
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Сутність рефрактометричного методу аналізу.
- •2. Показник преломлення.
- •3. Мольна та питома рефракція.
- •2. Будова і принцип роботи рефрактометра рпл-3.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 10.
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Сутність поляриметричного методу аналізу.
- •2. Будова та принцип роботи поляриметру.
- •3. Визначення кута обертання площини поляризації.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 11.
- •Стислі теоретичні відомості
- •2. Будова та принцип роботи флуориметру.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 12.
- •2. Сутність потенціонометричного аналізу.
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Сутність електрохімічних методів аналізу
- •2. Сутність потенціонометричного аналізу.
- •3. Сутність кулонометричного аналізу.
- •Методи кулонометрії
- •4. Сутність кондуктометричного аналізу .
- •5. Сутність полярографічного аналізу.
- •6. Сутність діелектрометричного аналізу .
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Самостійна робота № 13.
- •Стислі теоретичні відомості
- •1. Сутність хроматографічного методу аналізу Мета і задачі.
- •2. Іонообміна хроматографія
- •3. Розподільна хроматографія.
- •4. Паперова хроматографія.
- •5. Тонкошарова хроматографія.
- •6. Газова хроматографія
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Рекомендована література.
Йодометрія.
Йодометрія належить до найбільш використовуємого і точного титриметричного методу аналіза. В її основі лежать окисно-відновні процеси, які пов’язані з відновленням І2 до йодид-іонів (І-) або окисненням йодид-іонів до І2.
J2 + 2е- = 2J
2J - 2е = J2
Йод є окисником середньої сили. Тому у водних розчинах сильні відновники легко окислюються, а сильні окисники виділяють вільний йод із розчинів йодидів. У зв’язку з цим методом йодометрії можна кількісно аналізувати як окисники, так і відновники. Умови проведення прямої і зворотньої реакції різні. Пряма реакція проходить в слаболужному середовищі при мінімальній концентрації йодид-іонів. Зворотній реакції більш підходить кисле середовище і висока концентрація йодид-іонів.
Для кількісного визначення вільного йоду у розчині по методу йодометрії використовують взаємодію його з тіосульфатом натрію. Присутність у тіосульфат-іоні S2O32- сірки, з ступенем окиснення мінус два, визначає його сильні відновлювальні властивості, які приводять у результаті реакції до виникнення дисульфатної групи –S – S - .
Йод взаємодіє з тіосульфатом натрію слідуючим чином:
І2 + 2Na2S2O3 = 2NaІ + Na2S4O6
І2 + 2S2O32- = 2І- + S4O62-
1 І2 + 2е = 2І-
1 2S2O32- - 2е = S4O62-
Із рівняння реакції видно, що еквівалентна маса йоду дорівнює молярній масі йоду поділенної на два, а еквівалентна маса тіосульфату дорівнює його молярній масі.
М (І2)од. =
М (Na2S2O3 5Н2О)од. = М (Na2S2O3 5Н2О) = 248,12 г/моль.
При йодометричному визначенні сильних окисників в розчин вводять надлишок йодиду калію, після чого виділяється еквівалентна кількість йоду:
Cr2O72- + 6I- + 14H+ = 2Cr3+ + 3I2 + 7H2O
ClO3- + 6I- + 6H+ = 3I2 + Cl- + 3H2O
H2O2 + 2I- + 2H+ = I2 + 2H2O
2Fe3+ + 2I- = I2 + 2Fe2+
2MnO4 + 10I- + 16H+ = 5I2 + 2Mn2+ + 8H2O
Йод, який утворився титрують розчином тіосульфату натрію у присутності індикатору (розчин крохмалю) і визначають масу або кількість окисника. Йодометрично можна визначити також і концентрацію кислот у розчині, наприклад:
6НСІ + 5КІ + КІО3 = 3І2 + 6КСІ + 3Н2О.
Кількість йоду, який виділився у результаті реакції, еквівалентно кількості іонів водню. Тому, відтитрував йод розчином тіосульфату, визначають концентрацію кислоти у розчині.
Косвенний спосіб йодометричного визначення окисників та кислот називають методом заміщення, так як при цьому речовини, не взаємодіють з розчином тіосульфату натрію, заміщають еквівалентною кількістью йоду, який потім визначають.
Існують слідуючі помилки при йодометричному визначенні. Йод і його розчини є леткими, тому, щоб зменшити помилки із-за леткості йоду, усі роботи необхідно, по можливості, виконувати у закритих склянках або колбах і на холоді. При аналізі окисників у розчині утворюють великий надлишок йодиду калію, щоб перевести молекулярний йод, який утворюється при реакції, у розчин і зменшити його леткість, про що вказувалося вище. Другою причиною помилок є окислення йодиду калію киснем повітря:
4I- + 4H+ + О2 = 2I2 + 2H2O
Тому не слід залишати на тривалий час підкислені розчини йодиду калію.
У йодометрії в якості індикатору використовують розчин крохмалю, який утворює з йодом сполуку синього коліру. Крім того, крохмаль адсорбірує багато йоду і дуже повільно десорбірує його у розчин. Тому, щоб не виникло помилки при титруванні йоду тіосульфатом, крохмаль додають почти у самому кінці титруванні, коли вільного йоду у розчині залишається мало і буре забарвлення розчину стає блідно-жовте (солом’яного коліру).