2.5. Класифікація та кодування товарів

Класифікацією називається систематизований розподіл безлічі об'єктів на підмножини відповідно до встановлених правил і принципів. Вона допомагає систематизувати безліч товарів, раціонально організувати їх облік і збереження при розміщенні в магазинах і на складах, полегшує складання за­мовлень і заявок на товари, специфікацій до договорів поста­чання, управління асортиментом і якістю товарів, сприяє впровадженню комп'ютеризації. Класифікація використову­ється при розробці стандартів, каталогів, довідників тощо. Ознаки класифікації товару:

• функціонально-цільові, що відбивають призначення то­вару;

• генетичні, що характеризують походження товару, його вихідну сировину;

• технологічні, що відбивають спосіб виробництва, особ­ливості конструкції, ступінь обробки, оздоблення і спо­соби декорування;

• специфічні, що характеризують властивості товарів, їх агрегатний стан, хімічний склад, особливості будівлі, геометричні параметри і розміри, конструкцію, особли­вості форми, фасони, моделі, марки.

Розрізняють два методи класифікації: ієрархічний і фа­сетний. Ієрархічний - послідовний поділ безлічі об'єктів на підлеглі класифікаційні угруповання. Фасетний метод - при розподілі утворюються незалежні класифікаційні групування; та сама сукупність товарів поділяється багаторазово і неза­лежно за набором ознак, які названі фасетами. Наприклад, класифікація вин:

• за термінами витримки: молоді, ординарні, марочні, ко­лекційні;

• за кольором: білі, рожеві, червоні;

• за технологією: тихі, ігристі.

Розрізняють навчальні, галузеві, державні і міжнародні класифікації товарів.

Кодування товарів - це присвоєння їм кодових позначень (кодів). Код - це позначення у вигляді знака чи групи знаків об'єкта класифікації або класифікаційного групування. Коду­вання необхідне для побудови класифікаторів і зручності об­роблення інформації про товари на ЕОМ. Воно полегшує впровадження АСУ асортиментом, сприяє кращій системати­зації та обліку товарів у торгових підприємствах. Алфавіт коду - система знаків, прийнятих для утворення коду.

В якості алфавіту найчастіше застосовують цифри, букви або їхні поєднання, штрихи. Розрізняють цифровий, букве- ний, буквено-цифровий і штриховий алфавіти коду. Сучас­ним вважається штриховий алфавіт коду, знаками якого є штрихи і проміжки. Ширина їх «зчитується» сканерами у ви­гляді цифр (системи UPC, EAN).

Число знаків в алфавіті коду називається основою коду. Послідовність розташування знаків у коді визначається його розрядом. Розряд коду — позиція знака в коді. Оскільки ко­жен знак характеризує якусь, заздалегідь обумовлену, ознаку товару, то розряд коду має певне смислове навантаження.

Умовна позначка в структурі коду - це цифра, буква чи штрих та проміжок. Проміжок - певна відстань між знаками (буквами, цифрами, штрихами), яка виконує розділову функ­цію. Наприклад, код 54*3121*1211. Тут розряд коду (за при- йнятим на той час у країні Класифікатором), позначений ци­фрами 54, відноситься до целюлозно-паперової промисловос­ті, потім йдуть проміжок, далі - цифри 3121 - папір і його загальна характеристика, знову проміжок, цифри 1211 - озна­ки самого паперу.

У штрихах-кодах цифрову інформацію несуть ширина штрихів, проміжків і цифри під ним.

Щоб уникнути помилок при «зчитуванні» кодів вводиться контрольне число, яке слугує для перевірки запису коду.