Тема 3 інтеграція предметів природничого циклу в шкільному курсі хімії

План

1. Шляхи реалізації інтеграційних тенденцій у навчальний процес загальноосвітньої школи (ЗОШ).

2. Інтегрований урок хімії.

1. Шляхи реалізації інтеграційних тенденцій у навчальний процес загальноосвітньої школи

Втілення концепції профільної освіти створює широкі перспективи для професійного визначення учнів, яка на практиці реалізує принципи політехнічного навчання та профорієнтації, забезпечує можливість поглиблення знання з основних предметів (фізики, хімії, біології, географії тощо).

Однак одним з недоліків реалізації профільного навчання в школі є зменшення обсягу навчального часу на предмети непрофільного циклу, що приводить до деякої однобічності. Можливим шляхом усунення такого протиріччя є інтеграція змісту непрофільних предметів у курсах профільних дисциплін. Інтеграція передбачає встановлення між предметами логічних зв’язків, що значно поглиблять не лише теоретичну, а й практичну базу учнів як з профілюючих так і з непрофільних предметів. Знання учнів у процесі такої інтеграції набудуть не лише кількісного, але й якісного характеру, що напевно приведе до значного покращення успішності дітей та їх зацікавлення.

Реалізація інтеграційних тенденцій в навчальному процесі школи може здійснюватись такими шляхами:

1. Узгодження програм навчальних предметів з метою підсилення у змісті профільного предмету матеріалу непрофільних навчальних курсів. Наприклад, у профільному фізико-математичному спрямуванні в програмі з фізики відобразити ряд споріднених розділів інших предметів природничо-математичного циклу − хімії, біології, географії, екології тощо, і таким чином досягти максимально можливого узгодження навчальних програм, щоб запобігти недоречних повторень та однобічних тлумачень певних процесів та явищ.

2. Створення інтегрованих посібників, матеріал яких носив би хрестоматійний (ознайомлюючий), а зміст − міжпредметний характер.

3. Використання задач та вправ міжпредметного змісту, які інтегрують знання учнів із суміжних предметів.

Задачі міжпредметного змісту – це задачі, умова, зміст і процес розв’язування яких інтегрують в собі структурні елементи знань, які вивчають на уроках суміжних дисциплін.

Успіх в розв’язуванні міжпредметних задач залежить від злагодженої роботи всього вчительського колективу, від єдиних вимог і стилю викладання різних предметів. Разом з тим, навчання розв’язуванню задач міжпредметного змісту опирається на такі особливості:

• формулювання та сприйняття задач міжпредметного змісту, виділення даного типу задач із всіх інших;

• виділення в задачах явиш природи, які вивчають в різних навчальних предметах;

• визначення конкретних дисциплін, в яких формулювались знання про виділені явища природи;

• виділення знань, умінь суміжних дисциплін для пояснення описаного в задачі явища;

• знаходження причино-наслідкових зв’язків між явищами, які вивчають у різних предметах.

Задачі міжпредметного змісту класифікують за функціями на формуючі, систематизуючи і розвиваючі.

Приклади міжпредметних задач:

• Знаючи постійну Фарадея, визначити сталу Авогадро (хімія + фізика).

• Доведіть дослідним шляхом наявність твердих речовин і газів у питній воді (хімія + фізика).

• Ядро урану ділиться на дві приблизно однакових за масою осколки. Використовуючи періодичну систему хімічних елементів Д.І.Менделєєва, визначте, ядрами яких ізотопів можуть бути ці осколки (хімія + фізика).

• Які ви знаєте способи очищення стічних вод? Які з них застосовуються у вашому місті? (фізика + хімія + екологія).

• Для життєдіяльності рослин необхідним є елемент – Нітроген, який вноситься в ґрунт у вигляді добрив. У якому з мінеральних добрив масова частка Нітрогену найбільша: а) натрієва селітра; б) калійна селітра; в) аміачна селітра; г) карбамід? (хімія + біологія).